Жоден українець не отримав статусу біженця у 2014 році
Статті

Жоден громадянин України не отримав статусу біженця в Польщі у 2014 р., хоча такі прохання подали понад 2 тис. осіб. Про це йдеться у звіті польського Управління у справах іноземців. МВС Польщі підкреслює, що кожна справа розглядається індивідуально.  

Головна причина збільшення зацікавлення міжнародним захистом – конфлікт із проросійськими сепаратистами на сході України. Процедура надання статусу біженця описана в Женевській конвенції. Вона передбачає, що особа, котра претендує на такий статус, повинна обґрунтувати свої побоювання про переслідування, а також не може отримати захисту в інших регіонах своєї країни. Саме під цю другу умову, як випливає з інформації Управління у справах іноземців, не підпадають українці.


У минулому році управління надало захист 727 іноземцям із різних країн. Із них 262 особи отримали статус біженця. Приблизно 2 тис. осіб отримали негативну відповідь, а розгляд 5,5 тис. справ було припинено (як правило, у зв’язку із відсутністю зацікавлення іноземця продовженням розгляду його справи).


Українці були другою (після громадян Росії чеченської національності) за чисельністю групою, що подавала прохання про надання статусу біженця. Проте жоден із них не отримав такої форми охорони. Прийнято лише кільканадцять рішень щодо надання додаткового захисту і згоди на перебування.


Як свідчать дані Управління у справах іноземців, більшість осіб, котрі прибувають до Польщі з України, вирішила все ж не подавати заяви про статус біженця, а легалізувати своє перебування, що дозволить працевлаштуватися й утримувати сім’ю. Українці подали понад 28 тис. таких заяв, що становить 44 % від усіх заяв щодо легалізації перебування. У свою чергу, громадяни України, котрі впродовж багатьох років перебували в Польщі на основі дозволів на тимчасове перебування, вирішили залишитися в цій країні на постійне проживання.


На потребу особливого захисту громадян України звертають увагу неурядові організації. Як підкреслює Гельсінська група з прав людини, у той час, коли польська влада активно надає захист особам польського походження зі східної України, вона одночасно відмовляє в наданні захисту іншим громадянам України, котрі також утекли від збройного конфлікту.


Голова групи Данута Пшивара в листі до керівника МВС Терези Пьотровської звернула увагу на дотримання гуманного ставлення до всіх громадян України, котрі залишили свою країну, побоюючись сутичок, незалежно від їхнього походження.


Керівник групи нагадала, що в середині січня з ініціативи польських властей було проведено евакуацію 178 громадян України польського походження з території, яку контролюють сепаратисти. «Беручи до уваги цей гуманний жест, хочу звернути Вашу увагу на становище інших громадян України, котрі звернулися до польських властей із заявами про захист», – написала Пшивара до Пьотровської.


Вона підкреслила, що серед українців, котрі подали заяви про статус біженця, є особи, котрі втекли з територій, охоплених війною чи анексованих Росією. «Частина з цих осіб, наприклад, кримські татари, а також особи польського походження, приїхали до Польщі, тому що їх заохотили заяви представників польських властей про бажання допомогти людям, котрих торкнувся конфлікт в Україні», – написала Пшивара.


Як зазначає Гельсінська група з прав людини, органи, які приймають рішення про надання захисту, повинні перевірити, чи після переселення в межах країни цій особі забезпечать помешкання, кошти для проживання і доступ до основних послуг. «Якщо виявиться, що ці потреби не можуть бути забезпечені, то не можна аргументувати рішення щодо відмови в наданні захисту у зв’язку з можливістю внутрішнього переселення», – підкреслює Гельсінська група з прав людини.


Коментуючи лист від групи, прес-секретар МВС Малгожата Возняк підтвердила, що він потрапив до відомства внутрішніх справ. «Готується відповідь для Гельсінської групи», – сказала вона для Польської агенції преси.


МВС та Управління у справах іноземців запевнили, що постійно моніторять зростання кількості громадян України, зацікавлених статусом біженця, а кожна їхня справа розглядається індивідуально. Особам, котрі претендують на такий статус, передбачене надання соціальної та медичної допомоги у двох осередках: у Білій Підлясці та Дембаку біля Варшави. Вони також мають право на працевлаштування, якщо розгляд заяви про надання статусу біженця в першій інстанції триває довше, ніж 6 місяців.

 

Джерело: www.rp.pl

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026