Можливості створення у Кременецькому районі на території Національного природного парку «Кременецькі гори» парапланерного кластера обговорили під час наради, яку провів голова Кременецької районної державної адміністрації Віталій Ткачук.  

Уперше питання можливості розвитку парапланеризму та дельтапланеризму на території Національного природного парку «Кременецькі гори» порушили 23 червня 2014 р. на Міжнародній науково-практичній конференції «Відкриті парки». Вона відбулася на базі Національного природного парку «Кременецькі гори» з ініціативи Федерації парапланеризму України та за сприяння Кременецької ГО «Регіональний фонд розвитку та інтеграції» (далі РФРІ).

19 жовтня 2014 р. вісім парапланів стартували із Соколиної гори та літали на висоті 130–140 м протягом двох годин. Мабуть стільки пілотів гора не бачила з 1939 р.

Наступна зустріч відбулася в листопаді 2014 р. на Соколиній горі. Її учасники обговорили питання співпраці РФРІ, Федерації парапланеризму України та Національного парку «Кременецькі гори» в процесі створення парадрому «Соколина гора». Йшлося також про розчистку схилу для забезпечення безпеки польотів, підготовку документальної частини для створення парадрому, визначення та фіксацію його меж.

4 березня 2015 р. на нараді у Кременецькій районній державній адміністрації підведено підсумки проведених робіт та опрацьовано план подальших дій. Учасники наради обговорили проект створення парапланерного кластера на території Національного природного парку «Кременецькі гори».

Голова райдержадміністрації Віталій Ткачук, підсумовуючи, сказав: «Звичайно, потрібно докласти ще немало зусиль, щоб облаштувати гору для польотів, – розчистити старт, зробити площадку для посадки, розчистити підніжжя гори тощо. На все це потрібно віднайти кошти, підготувати відповідні дозвільні документи. Проте Кременецька районна державна адміністрація, районна рада, Національний природний парк «Кременецькі гори» зацікавлені в створенні кременецького парадрому й докладуть всіх зусиль для того, щоб він запрацював. Хотілося б створити на території парку парапланерний кластер, де в радіусі 3–5 км знаходилося б 5–8 упорядкованих стартів і парапланерна школа. На території України сьогодні немає офіційного парадрому, тому змагання Кубку України, Чемпіонату України з парапланеризму федерація вимушена проводити на території інших держав».

Національний парк та волонтери Федерації парапланеризму України вже розпочали розчистку схилів гір від самосівів дерев.

Один із цікавих фактів історичної спадщини Кременеччини – діяльність Волинської планерної школи LOPP Sokola Gora (Соколина гора). Розташовувалася вона на горі Сокілля біля села Куликів, що на півдорозі між Кременцем та Почаєвом. Виникла вона завдяки натхненню професорів Кременецького ліцею. Ще 20 серпня 1933 р. Кременецьке планерне товариство організувало перший курс навчання парапланеризму. На той час на балансі школи був тільки один шкільний планер типу «Ворона».

Наступного року розвитком школи зайнялася Ліга повітряного і протигазового захисту Волинського округу (пол. LOPP – Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej – ред.) у Луцьку при тісній співпраці з Повітовим округом ліги в Кременці. Було організовано два курси навчання та будівництво ангара на 10 планерів, господарських будівель та житла для постійних інструкторів. Школа отримала спочатку два нові планери «Ворона», а пізніше ще два планери «Чайка» і «Комар».

Планеродром був розташований в околицях не заліснених на той час схилів гір Лиса, Гостра й Сокілля, де існували термічні коридори, котрі створювали прекрасні можливості для виконання ширяльних польотів. При вмілому пілотуванні літальний апарат вдавалося піднімати до захмарних висот.

У 1935 р. комендантом школи став Ян Збігнєв Мікульський. Після Другої світової війни в ранзі майора авіації разом із дружиною Марією Юнга-Мікульською, відомою львівською планеристкою, він займався підготовкою планеристів Пакистанської школи військової авіації. Це стало початком нового етапу розвитку школи. Було проведено модернізацію планерів для польотів взимку, завдяки чому підготовка спеціалістів могла відбуватися цілий рік. Школа мала 22 шкільних, тренувальних і спортивних планери. Під Кременцем відбулися перші в Польщі зимові планерно-модельні табори.

До кінця 1936 р. було побудовано ще 2 ангари, адміністративний будинок із центральним опаленням, де були приміщення для семінарських занять, актова зала, впорядковано під’їзні шляхи. У 1936 р. 252 пілоти отримали дипломи.

У другій половині 30-х рр. Волинська планерна школа займала одне з провідних місць серед інших шкіл планеризму довоєнної Польщі й відіграла величезну роль у розвитку польської авіації. Багато випускників школи стали офіцерами Польських військово-повітряних сил. Однією з найвідоміших випускниць була дочка маршала Юзефа Пілсудського – Ядвіга Пілсудська. У 1937 р., коли їй було лише 17 років, вона пройшла навчання та стала наймолодшою дівчиною-пілотом у Польщі на той час. Ядвіга Пілсудська жила та навчалася у Варшаві, тому щотижня була змушена їздити потягом аж до Кременця. Пізніше вона була бойовим досвідченим пілотом Королівських авіаційних сил Великої Британії. Під час Другої світової війни стала однією з небагатьох жінок, котрі брали участь у повітряній битві за Британію.

Волинська планерна школа на Соколиній горі припинила своє існування восени 1939 р.

Галина НАГОРНЮК,
голова правління ГО «Регіональний фонд розвитку та інтеграції»

P. S.: Усіх вболівальників парапланеризму та дельтапланеризму, розвитку спорту та рекреаційних зон, розвитку туризму та шанувальників відродження кращих традицій в історії польського й українського народів запрошуємо до співпраці, співфінансування чи просто волонтерства у справі відродження парадрому на Кременеччині, створення парапланерного кластера на території Національного природного парку «Кременецькі гори». Контактна особа: Галина Нагорнюк. Тел.: 0672693649. E-mail: halynkan@gmail.com.