Щецинський багатонаціональний північно-східний корпус офіційно розпочне функціонувати в новій структурі. Буде підвищено бойову готовність підрозділу. Зміни відбудуться через кризу в Україні.

НАТО має надію на покращення відносин із Росією

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що НАТО має надію на покращення взаємовідносин із Росією. «Вірю, що Росія не становить безпосередньої загрози для країн Альянсу», – сказав він в Осло.

«Те, що ми бачимо, – це щораз більша непередбачуваність, невпевненість, неспокій. Проте я вірю, що немає безпосередньої загрози зі Сходу для будь-якої країни НАТО», – заявив Столтенберг на норвезькій радіостанції «NRK», відвідуючи свою рідну країну.

«Наша мета – подальша співпраця з Росією. Вона корисна як НАТО, так і Росії», – додав він.

Rzeczpospolita

Київ збільшить витрати на оборону

Президент України Петро Порошенко пообіцяв, що в країні продовжуватимуть деолігархізацію, децентралізацію та боротьбу з корупцією. У щорічному посланні до парламенту керівник держави заявив, що Київ надалі збільшуватиме витрати на обороноздатність.

У виголошеній промові Порошенко сказав, що нині в Україні знаходяться понад 9 тис. російських солдатів, і попередив, що економічна блокада зайнятих сепаратистами територій на Донбасі триватиме аж до повного відновлення контролю над українсько-російським кордоном.

Президент повідомив, що впродовж останнього року українська армія змогла відновити бойову форму, яку було значно послаблено під час правління його попередника Віктора Януковича.
Керівник держави заявив також, що справу членства України в НАТО розглядатимуть на референдумі: «Право остаточного рішення в цій особливо делікатній та важливій сфері належить виключно українському народові».

Polska Agencja Prasowa

МЗС Росії: «Ми маємо право на розміщення ядерної зброї в Криму»

«Росія має право на розміщення ядерної зброї в будь-якому місці на своїй території, зокрема в Криму», – заявив дипломат високого рангу з російського МЗС. Про підготовку Росії до розміщення атомної зброї українців раніше вже інформували.

«Звичайно, Росія має право на зберігання, якщо буде така потреба, своєї ядерної зброї в довільному місці на своїй території, тобто на Кримському півострові також», – сказав Михайло Ульянов, директор департаменту в справах нерозповсюдження й контролю озброєнь у російському МЗС.

Ульянов вже в березні цього року згадував про право росіян на розміщення ядерної зброї в Криму, однак тоді він підкреслював, що немає жодної інформації, чи Москва насправді має такі плани.
Занепокоєння російськими намірами щодо розміщення ядерної зброї в Криму висловив також Північноатлантичний альянс, на думку котрого такі дії мали б дестабілізаційний характер.

Tvn24

Корпус НАТО в Щецині підвищує бойову готовність

Щецинський багатонаціональний північно-східний корпус офіційно розпочне функціонувати в новій структурі. Буде підвищено бойову готовність підрозділу. Зміни відбудуться через кризу в Україні.

Замість дотеперішніх 200 посад, буде 400. У найближчі місяці їх займуть солдати з приблизно 20 країн. Набір повинен завершитися ще в цьому році. «У кінцевому рахунку кількість військового персоналу подвоїться та становитиме 400 солдатів разом із ключовими офіцерами зв’язку повітряних сил, військового флоту та спеціальних сил», – уточнив керівник штабу корпусу німецький генерал Лутц Німанн. Нова структура підрозділу дозволить реалізувати завдання в рамках основних операцій об’єднаних сил НАТО, а також об’єднати керівництво для проведення менших спільних операцій.

Polskie Radio

Більшість шведів уперше в історії виступає за вступ до НАТО

Швеція має найбільшу густоту населення, найрозвиненішу економіку та найбільшу військову потужність серед нейтральних держав, які увійшли до Європейського Союзу. Вона також політично й культурно впливовіша порівняно з трьома іншими країнами цієї групи: сусідньою Фінляндією, а також Австрією й Ірландією.

Однак найбільший перелом, відколи Швеція 200 років тому, після наполеонівських воєн, оголосила про нейтралітет, розпочинається сьогодні. Згідно з дослідженнями громадської думки, оголошеними у 2015 р., вперше в історії більшість шведського суспільства виступає за вступ у НАТО. Нині, під впливом воєн та погроз президента Росії Путіна й інших подій у світі, більшість шведів відкрито виступає за членство в НАТО замість нейтралітету і невтручання.

Wpolityce.pl

Поляки «покарані» Росією за європейські санкції

Росія представила список із 89-ти європейських політиків, котрих не впустять до Росії. Серед осіб, які потрапили під санкції, – 18 поляків.

«Трактую це як зобов’язання», – прокоментував Павел Коваль включення його прізвища в російський «чорний список». Він пояснює, що це зобов’язує його до ще більшої боротьби за кращі відносини з Росією та гідність тих росіян, котрі сьогодні не можуть висловитися від власного імені. Коваль вважає, що такі дії Росії свідчать про її безсилля та відсутність аргументів.

«Російський «чорний список» свідчить про те, що поляки тісно ангажуються в справи України», – вважає інший «покараний» Москвою євродепутат Марек Сівєц. Він звернув увагу на те, що в російському «чорному списку» опинилися політики, які втручалися в українські справи. Заявив, що вони ніколи не діяли проти Росії, а тільки підтримували Київ. «Це демонструє одновимірне та егоїстичне мислення Москви», – додав Сівєц.

У свою чергу депутат від партії «Громадянська платформа» Агнєшка Помаска припускає, що опинилася у списку тому, що кілька років проводить навчання для російської опозиції.

Informacyjna Agencja Radiowa

Україна: «Парламент відкрив дорогу для прийняття миротворчих сил»

Український парламент змінив закон щодо правил перебування на території України іноземних військ. Це відкриває можливість використання їх у миротворчих операціях, однак за умови, що це не війська держав, які вчинили агресію в Україні.

Зміни, прийняті Верховною Радою, уможливлюють запрошення в Україну миротворчого контингенту під егідою ООН чи ЄС, однак виключають участь у цьому контингенті військ Російської Федерації.

www.gazeta.pl

Гдиня – велика база військового флоту

Майже 50 кораблів із 15 країн беруть участь у навчаннях НАТО «Baltops», які розпочалися 5 червня в Гдині. Можна буде відвідувати кораблі.

У навчаннях беруть участь 5,4 тис. солдатів із 17 держав, а 15 країн направлять туди свої кораблі. Загалом у навчаннях візьмуть участь 49 кораблів, а найбільше, аж дев’ять, поставить Польський військовий флот. До Гдині прибудуть підводний човен «Kondor», два кораблі для транспортування мін «Gniezno» i «Lublin», есмінець «Mewa», п’ять тральщиків «Resko», «Bukowo», «Dąbie», «Mamry», а також «Wigry».

www.rp.pl