У червні 2015-го часто дощило, та цей погодній фактор було компенсовано двотижневим виїздом до Польщі. Від подорожі я очікувала багато, й ці очікування виправдалися. Це була моя друга поїздка до Польщі.
Майже всю дорогу до місця призначення я спала, прокинулася лише тоді, коли моя сусідка Софія радісно вигукнула: «Ми в Любліні!» Сон ніби рукою зняло. І ось я знову в цьому чудовому місті. Проїхавши його, ми опинилися в невеликому селі Мотич неподалік Любліна. Це затишна й гарна місцина, де ми мали перебувати найближчим часом.
Усі розпаковували валізи, потім була смачна вечеря, знайомства…
Тут зібралась молодь із різних куточків України – Одеси, Харкова, Шепетівки, Славути, Рівного, Луцька, Берестечка, Кіровограда, Житомира, Вінниці, Дрогобича, Хмельницького. Всі різні й по-своєму особливі.
Згодом у нас розпочалися заняття. Метою всіх майстер-класів, що відбувалися в рамках проекту «Я – лідер. Майстер-класи для аніматорів польських середовищ за кордоном», котрий реалізовується фондом «Свобода і демократія», було розвинути лідерські здібності, поглибити знання польської мови та допомогти учасникам створити свій власний проект. Проекти учасників повинні бути корисними та цікавими для інших, і їх потрібно реалізувати у своєму місті. Всі заняття були цікавими й захопливими. Ми навчалися бути командою, працювати разом. На майстер-класах було не лише навчання, а й цікаві ігри та розваги. Уроки з польської мови дозволяли поглибити знання з граматики та дізнатись багато нових слів.
Наш графік був щільним, але ми часто виїжджали до Любліна, гуляли старою частиною міста, відвідували музеї. Ми також побували в Козлувці. Мене вразила вишуканість палацу Замойських. Потім ми гуляли старим і гарним містом Замость, у якому на кожному кроці хотілося робити фотографії. Тому й не дивно було помічати тут художників на вулицях. Атмосфера міста притягує до себе. Перебуваючи в Замості, ми пізнавали його історію, буваючи в музеях, слухаючи розповіді екскурсоводів. Ще ми відвідали німецький концтабір «Майданек» поблизу Любліна, так звану фабрику смерті.
Наше перебування в Мотичі було дуже насиченим. Дні пролітали надзвичайно швидко, прийшла пора, коли ми повинні були вирушати до Варшави. Я давно хотіла побувати там. Ми навідалися в Музей Варшавського повстання. Дістались туди автобусами, але дуже хотілося прогулятися цими вулицями. Далі була смачна вечеря й ночівля у Європейському домі зустрічей молоді.
Згодом ми відвідали сейм, центр науки «Коперник», який виявився надзвичайно цікавим. Старе місто вже чекало на нас…Тут дійсно неймовірно гарно! Складається враження, що ми побували в добі королів і королев.
Час перебування у Варшаві добігав кінця. В останній день подорожі нам пощастило гостювати на фестивалі Pepsi, де ми взяли участь у флешмобі, на якому розгортали польський прапор. Після цього випала чудова можливість побувати в Палаці науки та культури. Із тридцятого поверху цієї будівлі ми милувалися варшавськими краєвидами.
Фінальною нотою було нагородження учасників дипломами та визначення трьох найкращих проектів. Наша команда з Берестечка посіла третє місце після лінгвістичного ліцею з Одеси та польської школи з Шепетівки.
Поїздка була незабутньою. Не хотілося прощатися з неймовірно щирими й відвертими Олександром та Олею Савельєвими та з усіма, до кого звикла за ці два тижні, – з новими друзями та вчителями. Впевнена, що школа «Я – лідер» допоможе мені в майбутньому.
Марія МАСЮК
Фото: wid.org.pl
