Радість, зворушення та сум – так коротко можу розповісти про мої відчуття після чергових відвідин місць, пов’язаних із життям моєї прапрапрабабусі Еви Фелінської – відомої письменниці, патріотки та матері Святого – архиєпископа Зиґмунта Щенсного Фелінського.

У 1941 році органи НКВС здійснили масові вбивства політичних в’язнів у тюрмах, що знаходилися на окупованих Радянським Союзом територіях Польщі, Литви, Латвії та Естонії. В’язнів убивали також на територіях, що належали СРСР до 1939 року (Мінськ, Орел, Вінниця), і там, де у зв’язку з нападом фашистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 відбувалася евакуація в’язниць.

Дубенський цвинтар у Рівному – це польський цвинтар, який майже повністю зберігся. Він привертає до себе увагу як самих рівнян, так і багатьох гостей Рівненщини, які з цікавістю його відвідують.

За селом Невірків, біля лісу б’є цілюще джерело. Люди називають його «криничкою». Вважається, що вода з «кринички» має лікувальні властивості. У самому ж селі є відновлена криниця, біля якої стоїть фігура-хрест. Біля нього зупиняються перехожі, щоб перепочити і напитися живильної водиці. Духовне джерело Невіркова – костел Святої Трійці – теж дочекалося на початок свого відродження.

У Волинському краєзнавчому музеї в рамках фестивалю «Стравінський та Україна» відбулася фотовиставка «Маестро і джаз» або «Портретування джазу вчора і сьогодні».

Сестри Леся та Галя Тельнюк представили в Луцьку свою нову програму. Концерт, котрий відбувся 19 червня, організувало Мистецьке об’єднання «стендаЛь». Ще «передрадянські» стіни Волинського лялькового театру своєю чудовою акустикою підтримали магію музичного дійства на два жіночі голоси та три віолончелі. Під час концерту прозвучали пісні на вірші Оксани Забужко, Галі Тельнюк, Тараса Шевченка, Маргарет Етвуд, Станіслава Тельнюка.

16 червня 1929 року в Луцьку урочисто відкрили Волинський музей. Сьогодні він носить назву Волинський краєзнавчий музей. Це найбільший і найдавніший із нині діючих музеїв області. До наповнення його фондів у міжвоєнний період долучилися, зокрема, Олександр Прусевич, Якуб Гоффман, Адам Войніч, Збігнєв Ревський, Казимір Пшемиський, Юліан Нєць, Йозеф Едвард Дуткевич, Тадеуш Сулімірський, Ян Фітцке.

Наше знайомство з Незалежним харцерським хуфцем «Кашуби» зі Швеції почалось ще у травні 2013 року у Варшаві. Нещодавно мені вдалося завітати до них у гості – до Стокгольму.