Оплаток «у стилі джазу»
Інтерв'ю

19 грудня в ляльковому театрі в Луцьку відбулася різдвяна зустріч, на якій представники Генерального консульства РП у Луцьку та польських організацій, духовенства, харцерства, місцевої влади за святковим столом поділилися оплатком і взаємними різдвяними побажаннями.

На запрошення Генерального консульства РП до Луцька прибули гості з усього Луцького консульського округу. У залі панувала тепла, майже родинна атмосфера. Святковому настрою сприяв уже традиційний концерт джазових колядок. Його виконали відомі музиканти: Кароліна Беймцік і Міхал Ярос із Польщі, Анастасія Литвинюк та Ігор Гнидин з України.

Після концерту нам вдалося порозмовляти з Кароліною Беймцік.

– Кароліно, Ти походиш із Познані, багато років проживала у Варшаві та вже три роки мешкаєш у Сполучених Штатах. Чому саме Нью-Йорк?
– Одного разу я вирішила, що необхідно розвивати свої музичні зацікавлення. Я закінчила культурологію в Познані й факультет джазу у Варшаві. Оскільки вирішила й далі навчатися на музичній спеціальності, подумала, чому б не зробити цього там, де знаходиться колиска джазу, тобто в Нью-Йорку? У цьому місті я можу бути вірною традиціям та, водночас, відкритою до іншої культури.

– Ким Ти мріяла стати?
– Здається, я завжди мріяла займатися музикою…

– Яку музику слухали вдома?
– У нас вдома звучав джаз, зокрема, у виконанні Джімі Хендрікса та інших музикантів. Це не був той джаз, яким я зараз займаюся і вивчаю в Нью-Йорку. Це була музична суміш. У мого тата були такі вподобання.

– Чим для Тебе є джаз?
– Для мене, перш за все, це відкритість на все: на мить, імпровізацію, спів, це імпульс та інтуїція. Якісь складні теорії про джаз виникають пізніше. Момент імпровізації, спів від щирого серця є в кожній культурі.

– Ти займаєшся тим, про що мріяла. Можна сказати, що Ти щаслива?
– Так. Побачимо, що буде в майбутньому. Музика прекрасна, але в наш час потрібно її дуже любити, щоб залишатися їй вірним. Адже на ринку не бракує музичних пропозицій.

– Де Ти виступаєш і хто приходить на Твої концерти?
– До цього часу я виступала в галереї «El Taller». Мене підтримує Польський інститут у Нью-Йорку. Виступала також у Консульстві РП на фестивалі «Шопен і друзі», у Фундації Костюшка у Вашингтоні, виступатиму в клубі «Shapeshifter Lab» на Брукліні. На мої концерти приходять американці, а також поляки, які виїхали з Польщі 20–30 років тому.

– Чи часто буваєш в Україні?
– В Україні я бувала багато разів через попередній проект «Babooshki», який реалізовувала з українкою Даною Винницькою. Я завжди цікавилася Сходом через особливі риси його культури, і не лише музичної. Між Польщею й Україною існує той лемківський зв’язок, та польсько-українська мова, та здатність людей будувати спільноту, іншу спільну матерію. Навіть фізичний кордон для них не перешкода.

У рамках проекту «Babooshki» ми їздили з концертами Польщею та Україною. Коли реалізовували цей проект, то траплялося, що я називала польську мелодію, яку будемо виконувати, а Дана стверджувала, що ця мелодія українська. Мене навчили цієї мелодії в Польщі, а її – в Україні.

Останній концерт перед виїздом до Штатів я мала тут, у Луцьку. Це було моє прощання з усім слов’янським світом, який я люблю.

– Як так сталося, що Ти знову завітала до Луцька?
– На запрошення консула Кшиштофа Савицького. Написала йому, що хочу виступити з новим проектом. Проект, який я сьогодні представила в Луцьку, більше спонукає до роздумів. Ці твори розповідають певні історії, здебільшого це різні інтерпретації жінки в житті. Як жінка в Нью-Йорку я теж пережила багато таких історій, пов’язаних, наприклад, із ментальністю.

– Сьогоднішнім виступом Ти справді зарядила нас часткою якогось спокою і впевненості в завтрашньому дні. Є родина, дім, усі ми повертаємось до свого гнізда, чуємо приємні звуки…
– Але цьому також сприяє те, що ми виступаємо у складі, який представляє дві культури: Анастасія Литвинюк й Ігор Гнидин походять з України, а Міхал Ярос і я – з Польщі.
Можна показати, як багато ми маємо.

– Які маєш плани на свята?
– Після Луцька – концерт у Варшаві, на свята – до Великопольщі.

– Що хочеш побажати Волині?
– Незважаючи на те, як виглядають справи з політичної перспективи, не переставати вірити, що ми, люди, разом можемо багато чого зробити.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ДЖАЗ БЕЗ КОРДОНІВ

ГАЛИНА КОНАХ: «У ПОЛЬЩІ СМАКУЮТЬ МУЗИЧНИМ МІНІМАЛІЗМОМ»

ЦЕ БУЛО МІСЦЕ, ЦЕ БУЛИ ЛЮДИ, ЦЕ БУВ СТИЛЬ

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026