У Рожищі хочуть відреставрувати стару німецьку кірху і створити сучасний полікультурний центр. Поки що це лише ініціатива, але її уже підтримали місцева влада, науковці, представники німецьких, польських, єврейських і чеських товариств Волині, благодійні фонди, окремі бізнесмени.
24 серня у Рожищі радилися, як втілити в життя проект «My old home». Відкривав круглий стіл автор ідеї та ініціатор зустрічі Вадим Дулюк. Каже, що порушити це питання його спонукали білі плями в історії його малої батьківщини. «Сьогодні ми ще маємо кірху, але поки не маємо грошей на її відновлення, а через десять років ми можемо мати гроші, але вже не буде що відновлювати», – пояснює актуальність ідеї Вадим Дулюк.
Голова районної ради Андрій Музика вважає недалекоглядним, що загальну історію ми вивчаємо, а про те, що зовсім поряд, не знаємо нічого. Саме час відкрити ці приховувані ще радянською владою сторінки.
Далі слово мали науковці. Професор СНУ ім. Лесі Українки Валентина Надольська акцентувала на тому, що у довоєнний період на цій території мирно співіснували різні національності й українців серед них було лише 10%. Вони творили матеріальну культуру Рожища, розвивали його. Тут діяли школи, фабрики, крамниці, політичні і громадські об'єднання, співіснували різні релігії. Тому ідея полікультурного центру в Рожищі – це, на думку науковця, ідея європейського виміру. «Треба виховувати в собі культуру пам'яті», – каже пані Надольська.
Науковець Михайло Костюк, який вивчає історію німецьких колоністів Волині, зауважив, що раніше йому не траплялися чиновники, зацікавлені у збереженні історичної пам’яті про національні меншини. Тому проект «My old home» – це, за його словами, приємний прецедент. А ще Михайло Костюк не має жодних сумнівів у тому, що саме в Рожищі, а не в обласному центрі, має діяти такий полікультурний центр. Місто розташоване неподалік міжнародної траси. І саме тут на Вовнянці (мікрорайон, де знаходиться кірха), у довоєнний період була унікальна промислова німецька колонія. «У перспективі, – каже Михайло Костюк, – полікультурний центр може стати іміджовим аргументом для закордонних інвесторів».
Представник чеського товариства «Матіце Волинська» Світлана Шульга вважає, що Рожище здійснює колосальний прорив у порівнянні з іншими районами області. Хоча чехів тут мешкало і не так багато, як німців, поляків і євреїв, проте саме вони, наприклад, навчили волинян підживлювати поля перегноєм, із чого ті спочатку насміхалися. Усе це треба підняти з небуття і зробити акцент на тому, що об’єднує. Світлана Шульга каже, що до концепції полікультурного центру треба залучати креативні ідеї молоді. Поки у намірах: музейні експозиції, бібліотека, пошукові гуртки, групи з упорядкування кладовищ, місце для конференцій і концертів класичної музики. Товариство чехів Волині вже готове започаткувати у Рожищі курси з вивчення чеської мови.
Голова Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської Валентин Ваколюк запевнив, що за посередництвом газети «Волинський монітор» донесе вихідцям із Волині, які нині мешкають за Бугом, новину про створення полікультурного центру. На його думку, громадяни України на Майдані довели, що заради досягнення мети можуть об'єднуватися незалежно від расових, національних чи релігійних особливостей.
– Допомогти проекту не лише ідеями, а й матеріально готові і євреї, яких у Рожищі до 1921 року мешкало 80%, – запевняє голова Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський.
– Рожище поряд із Луцьком може стати всесвітньовідомим осередком відновлення історичної пам’яті про національні меншини та їх об’єднання, – каже керівник фонду «Пам’ять без кордонів», голова Горохівської райдержадміністрації Сергій Годлевський. – Для цього треба лише зробити дві речі: розпочати проект і вперто йти до мети.
Представники фонду «Єднання» Володимир Шевчук і Олександр Міщук уже передали волинським німцям лист від ініціативної групи проекту «My old home». Але чи не найпотужнішу інвестицію зробив місцевий бізнесмен Сергій Фокін, котрий купив частину території колишньої фабрики «Динамо», що знаходилася у приміщенні кірхи.
– Попередники використовували її, як цех. Я відразу відкинув таку можливість. Віддати під виробництво культову споруду – це богохульство, – каже Сергій Фокін.
Учасники круглого столу визначили першочергові завдання для реалізації проекту. Серед них і створення сайту. Треба, щоб інтерес до проекту став джерелом заробітку коштів на його втілення, – підказують теоретикам успішні підприємці. За оцінкою архітекторів-проектантів тільки на реставрацію приміщення кірхи потрібно більше 2 мільйонів гривень. Підсумком зустрічі стало скріплення підписами членів ініціативної групи заяви про готовність всіляко допомагати у створенні в Рожищі полікультурного центру «My old home».
Оксана ПЕТРУК
