Напередодні Різдва, 22 грудня 2013 року, громадська організація «Товариство чехів «Матіце Волинська» відзначила 90-річчя створення Чеської загальноосвітньої школи в місті Луцьку. Чеська громада зібралась у стінах своєї колишньої школи.
Нелегкий шлях пройшли чехи від першого дня поселення на Волині до сьогодення. Спільно з українцями пережили вони революції, війни та перемоги, голод та свято, радість та сум. Збереження своєї національної ідентичності було чи не найголовнішим для чехів, які в пошуках нової долі сім’ями приїздили на Волинь із середини XIX століття. Однією з важливих подій у житті чеської громади на Волині було будівництво на початку 20-х років XXст. чеської школи в Луцьку. Знаходилася вона по вулиці Пілсудського,19. Нині у цьому приміщенні розташований Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти (вул. Винниченка, 31). Тут також діє чеське товариство «Матіце Волинська».
Керівники, вчителі та учні чеської школи діляться спогадами про неї у виданій в 1939 році книзі «Česká matice školská» (Чеська загальноосвітня школа). У 2008 р. у видавництві «Твердиня» побачило світ репринтне видання цієї книги. У перевиданій книзі вміщено спогади найстарших членів чеської громади, зокрема й колишньої учениці школи Анни Францівни Стрєлкової-Гофманової.
«Чеська Матіце школьська» була не лише навчальним закладом. Вона стала уособленням колись залишеної Чехії, символом далекої Батьківщини, чеського духу.
Серед тих, хто творив «шкільну» сторінку в історії чехів Волині, був Вацлав Земан, який віддав місце на своїй земельній ділянці для будівництва чеського навчального закладу, а згодом, не раз підтримував його у скрутні періоди. Долучилися до будівництва й наші прадіди, меценати, про яких у книзі згадує голова Ради «Чеської Матіце школьської» в Луцьку Йозеф Малінський.
Із приходом радянської влади, у 1939 році, чеська школа в Луцьку припинила свою діяльність. Попереду на чехів Волині очікували нові тривоги. Багато родин змушені були покинути свої домівки: когось вислали в Сибір, когось примусово переселили у тодішню Чехословаччину. У Луцьку залишилося лише кілька чеських сімей.
Нині чеське товариство «Матіце Волинська», котре діє в місті, нараховує близько 80 членів. Вони зібралися разом напередодні Різдва, щоб відсвяткувати 90-у річницю заснування чеської школи в Луцьку. Під час зустрічі відбулася презентація фотокниги «Česká matice školská na Volyni. 90 let. Чеській загальноосвітній школі – 90 років». У ній, наче у спільному родинному фотоальбомі, зібрано старі світлини, котрі збереглися в родинах чехів Луцька. Фотографії відтворюють історію заснування та будівництва школи, життя чеської громади наприкінці XIX – у першій половині XXст.
Коли виникла ідея створення фотокниги, ми навіть не уявляли, наскільки цікавою буде робота над нею. Кожного разу, отримуючи старі світлини з рук їхніх власників, я захоплювалася тим, з якою бережністю власники цього сімейного скарбу ставляться до цих старих пожовклих фото. Кожна світлина була відкриттям. Переглядаючи їх, важко відірвати погляд від облич, які дивляться на нас із минулого. Протягом кількох днів я мала честь бути охоронцем скарбничок знайомих мені родин. Щиро дякую членам товариства за таку довіру.
Під час опрацювання фотографій мені мимоволі згадалася стара бабусина кухонна шафа з особливим і неповторним ароматом дитинства. Прості буденні речі з часом набувають своєї магії, особливо тоді, коли розумієш, що час неминуче відбере у кожного можливість бувати там, де малим дитинчам ти був повністю щасливим. Ти мав можливість чути голоси дідусів та бабусь, спостерігати за їхньою передсвятковою метушнею, пригортатися до них у затишний різдвяний вечір, слухати розповіді про колись пережите і марно сподіватись, що так буде завжди. Час безжалісно і щільно зачинить назавжди дверцята старої шафи і в просторі безслідно розвіється її аромат. На якусь мить ми відчуємо себе зламаним віттям. І лише пам’ять про найдорожчих нам людей не дозволить забути, ким ми є.
Ярослава ЛИП’ЯНІНА, Товариство чехів «Матіце Волинська»
Фото: Костянтин Березовський
