Про нацменшини від Донбасу до Буковини, Бессарабії та Закарпаття
Події

«Вірмени, німці, турки-месхетинці, євреї, румуни, шведи – Україна є домом для десятків різних народів, і кожен додає їй барв і повноти», – пише Олеся Яремчук у своїй книзі «Наші інші».

Презентація видання відбулася в Луцьку під час ІІ Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера».

Книга репортажів «Наші інші. Історії українського різноманіття» вийшла у 2018 р. у львівському видавництві «Човен» за підтримки Українського культурного фонду. Перші тексти в рамках цього проєкту з’явилися ще у 2016 р., їх опублікував онлайн-часопис «The Ukrainians». Загалом до книги увійшли 14 історій.

Щоб описати сьогодення національних меншин в Україні, протягом трьох років Олеся Яремчук подолала 11 тис. км – від Донбасу до Буковини, Бессарабії та Закарпаття.

Представники різних національностей з’являлися на українських землях в різні періоди і в різні періоди їх чекали потрясіння, які зрештою призвели до майже цілковитого зникнення їх з української мапи. Найстрашнішими, на думку авторки, були події Другої світової війни та політика Сталіна, унаслідок яких докорінно змінився національний склад населення України.

Поет, перекладач та літературознавець Остап Сливинський, автор передмови до «Наших інших» та модератор зустрічі, зазначив, що до прочитання книги думав, що історія вірмен у Кутах на Гуцульщини давно закінчилася. Проте Олесі Яремчук вдалося знайти останню вірменку в цьому містечку – 87-річну Антоніну Єгошину з роду Торосевичів. Як зазначила авторка, це була остання можливість порозмовляти з нею, адже через півроку після цієї зустрічі пані Антоніна померла.

Згадали під час зустрічі й неймовірну історію шведів, котрі переселилися на Херсонщину ще в 1782 р. За цей час їм довелося пережити повернення на Батьківщину, після якого повторне переселення в Україну, радянські репресії, Голодомор, виселення до Німеччини і знову повернення в Україну. Ще 10 років тому шведів на Херсонщині було близько 100 осіб, нині ж залишилося лише 13 осіб, які єдині у світі розмовляють старошведською мовою, котру вже давно не використовують у Швеції.

Олеся Яремчук поділилася в Луцьку роздумами про щирість своїх співрозмовників, про те, чому деякі з них боялися розповідати про події Другої світової війни, а також про сьогоднішню державну політику стосовно нацменшин в Україні.

«Що ми робимо не так? Чого ці люди досі бояться?» – запитав Остап Сливинський. «Мені здається, що людям було настільки важко зорієнтуватися, зрозуміти, що довкола відбувається, хто добрий, а хто поганий, хто їх рятує, хто вбиває, що цей страх у них просто колосальний», – відповіла Олеся Яремчук. Вона також звернула увагу на те, що пам’ять про історію роду зберігають старші люди, а молодь переважно цим не цікавиться. Позитивним винятком в історіях, описаних у книзі «Наші інші», є постать Володимира Михальчина із Грушвиці Першої на Рівненщині, нащадка руснаків, що переселилися з Чехословаччини, який досліджує родинну історію.

Nasi Inni fot.PawloBereziuk1

Nasi Inni fot.PawloBereziuk2

Nasi Inni fot.PawloBereziuk3

Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Наталя ДЕНИСЮК, Павло БЕРЕЗЮК
Фото Павла Березюка редакції надали організатори «Фронтери»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: КОНТРАБАНДА – ЦЕ СУТНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: ПОГОВОРИМО ПРО ТВОРЧІСТЬ

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: «БО МОЇ ВІРШІ – ЦЕ ПРОЗА»

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: РОЗМОВА ПРО БАЛКАНИ

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026