Про нацменшини від Донбасу до Буковини, Бессарабії та Закарпаття
Події

«Вірмени, німці, турки-месхетинці, євреї, румуни, шведи – Україна є домом для десятків різних народів, і кожен додає їй барв і повноти», – пише Олеся Яремчук у своїй книзі «Наші інші».

Презентація видання відбулася в Луцьку під час ІІ Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера».

Книга репортажів «Наші інші. Історії українського різноманіття» вийшла у 2018 р. у львівському видавництві «Човен» за підтримки Українського культурного фонду. Перші тексти в рамках цього проєкту з’явилися ще у 2016 р., їх опублікував онлайн-часопис «The Ukrainians». Загалом до книги увійшли 14 історій.

Щоб описати сьогодення національних меншин в Україні, протягом трьох років Олеся Яремчук подолала 11 тис. км – від Донбасу до Буковини, Бессарабії та Закарпаття.

Представники різних національностей з’являлися на українських землях в різні періоди і в різні періоди їх чекали потрясіння, які зрештою призвели до майже цілковитого зникнення їх з української мапи. Найстрашнішими, на думку авторки, були події Другої світової війни та політика Сталіна, унаслідок яких докорінно змінився національний склад населення України.

Поет, перекладач та літературознавець Остап Сливинський, автор передмови до «Наших інших» та модератор зустрічі, зазначив, що до прочитання книги думав, що історія вірмен у Кутах на Гуцульщини давно закінчилася. Проте Олесі Яремчук вдалося знайти останню вірменку в цьому містечку – 87-річну Антоніну Єгошину з роду Торосевичів. Як зазначила авторка, це була остання можливість порозмовляти з нею, адже через півроку після цієї зустрічі пані Антоніна померла.

Згадали під час зустрічі й неймовірну історію шведів, котрі переселилися на Херсонщину ще в 1782 р. За цей час їм довелося пережити повернення на Батьківщину, після якого повторне переселення в Україну, радянські репресії, Голодомор, виселення до Німеччини і знову повернення в Україну. Ще 10 років тому шведів на Херсонщині було близько 100 осіб, нині ж залишилося лише 13 осіб, які єдині у світі розмовляють старошведською мовою, котру вже давно не використовують у Швеції.

Олеся Яремчук поділилася в Луцьку роздумами про щирість своїх співрозмовників, про те, чому деякі з них боялися розповідати про події Другої світової війни, а також про сьогоднішню державну політику стосовно нацменшин в Україні.

«Що ми робимо не так? Чого ці люди досі бояться?» – запитав Остап Сливинський. «Мені здається, що людям було настільки важко зорієнтуватися, зрозуміти, що довкола відбувається, хто добрий, а хто поганий, хто їх рятує, хто вбиває, що цей страх у них просто колосальний», – відповіла Олеся Яремчук. Вона також звернула увагу на те, що пам’ять про історію роду зберігають старші люди, а молодь переважно цим не цікавиться. Позитивним винятком в історіях, описаних у книзі «Наші інші», є постать Володимира Михальчина із Грушвиці Першої на Рівненщині, нащадка руснаків, що переселилися з Чехословаччини, який досліджує родинну історію.

Nasi Inni fot.PawloBereziuk1

Nasi Inni fot.PawloBereziuk2

Nasi Inni fot.PawloBereziuk3

Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Наталя ДЕНИСЮК, Павло БЕРЕЗЮК
Фото Павла Березюка редакції надали організатори «Фронтери»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: КОНТРАБАНДА – ЦЕ СУТНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: ПОГОВОРИМО ПРО ТВОРЧІСТЬ

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: «БО МОЇ ВІРШІ – ЦЕ ПРОЗА»

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: РОЗМОВА ПРО БАЛКАНИ

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026