Про «Праведних зрадників»
Статті

Цього року у краківському видавництві «Знак» вийшла книга «Праведні зрадники. Сусіди з Волині». Її автор – Вітольд Шабловський, відомий польський журналіст, лауреат численних відзнак і нагород. Як помітно з назви, книга напряму стосується наших земель. Про що вона і чи варто її прочитати?

«Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його». Ці слова з біблейської книги Еклезіяста або ж Проповідника (Проп. 11, 1) Вітольд Шабловський обрав епіграфом до своєї книги недарма. Адже по багатьох днях йому довелося збирати пущений давно хліб – збирати в Польщі, на Волині та Поліссі. Збирати по крихтах, адже часу спливло чимало. І це, фактично, вже останні свідки…

Про волинський геноцид/трагедію/конфлікт/війну/злочин/різанину (непотрібне викреслити) останнім часом не писав тільки лінивий. І так само тільки лінивий не використовував написане задля своєї вигоди. А от Шабловський із цих струнких і однотонних шеренг – так, саме однотонних, бо, попри різницю політичних, історичних, ідеологічних etc. поглядів, всі вони хочуть одного: визнати саме СВОЮ правоту! – вирізняється. Він не проповідує власної правди, не робить висновків і нікому не накидає своєї думки. Автор просто розмовляє з людьми, їздить, шукає, розпитує…

Так склалося, що про українців, які рятували поляків у ті страшні й трагічні сорокові роки, як у історично-науковій літературі, так і в белетристиці, згадували надзвичайно мало. І от Шабловський задався питанням: а хто вони, ці українці, які, ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких, кинулися рятувати своїх сусідів-поляків? Як склалися їхні долі тоді й потім, коли закінчилася війна? І взагалі, вони герої чи зрадники?

Жанр книги можна окреслити як художньо-документальний репортаж. Простіше (а чи простіше?) кажучи, вона – як життя. І історії людей – не вигадані, а дійсно прожиті – набагато складніші й багатогранніші, ніж може вигадати найбагатша фантазія. Історія Ганни Бойміструк зі зниклого вже села Гай, сім’я якої загинула і яку малою дівчинкою вдочерили українці. Зустріч батька і сина Красовських, які після 11 липня 1943 р. вперше побачилися аж через 60 років. Трагедія сім’ї Парфенюків із Киселина, які рятували поляків. Історія родини першого польського космонавта Мирослава Гермашевського. Історії українців, поляків, євреїв, чехів – усіх, хто жив на Волині, історії, які стали часткою нашого спільного минулого і наклали свій відбиток на наше сьогодення.

Надзвичайно цінною й об’ємною є також бібліографія книги, яка може стати для багатьох дослідників і просто читачів хорошим путівником із волинської проблематики.

Дуже часто, коли переглядаєш, наприклад, фільм про наші реалії, але який знімали за кордоном, в очі одразу впадає все те, в чому творці стрічки не розібралися, де в них вийшла недолуга імітація. Прочитавши книгу Шабловського, усвідомлюєш – у ній немає фальшу і наставництва. Автор не уникав гострих кутів і не обгортав слова у евфемізми, а був абсолютно чесним, насамперед із собою. І це неможливо не помітити.

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПРАВЕДНИК ПЕТРО БАЗЕЛЮК

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

«СЛОВА ЗДАЮТЬСЯ ЗАЙВИМИ…»

ВОЛИНСЬКІ МАНІВЦІ

ЗРОЗУМІТИ «ВОЛИНЬ»

Схожі публікації
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026
На Рівненщині пропонують вшанувати скульптора Томаша-Оскара Сосновського
Події
Рівненська обласна рада пропонує вшанувати на державному рівні знаного скульптора Томаша-Оскара Сосновського. У 2027 р. минає 215 років із дня народження митця, коріння якого походить із Рівненщини.
30 червня 2026
Триває прийом заявок на програму «Промоція польської мови»
Можливості
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови». Партнерами польських університетів та установ, які популяризують польську мову на академічному рівні, можуть бути закордонні заклади вищої освіти або наукові установи.
30 червня 2026