Просвітницька діяльність сестер ордену Непорочного зачаття Діви Марії у Мацеєві (Лукові): гімназія
Статті

У 1936 р. при кляшторі в Мацеєві створили чотирирічну загальноосвітню гімназію під назвою «Приватна жіноча гімназія імені Королеви Корони Польської сестер-непорочниць у Мацеєві Волинському».

До гімназії в Мацеєві приймали дівчат, які вже закінчили семирічну школу. Навчалися тут Алла Ваврищук, Ольга та Каліста Сидорські, Тамара Сущик, Людмила Рудницька, Ангеліна Сидорська, Тамара Ваврищук із Мацеєва, Лілія Кредінер із села Кругель, Галина Шиприкевич зі Смідина, Марія Станьчук із Янівки. Плата за навчання становила 30 злотих щомісячно – на ті часи це були чималі гроші. Батько Алли Ваврищук, Порфирій, змушений був продати землю, щоб дочка змогла вчитися.

niepokalanki 6

 

niepokalanki 7

Свідоцтво Марії Станьчук про закінчення третього класу гімназії. Фото з родинного архіву Ольги Красовської, внучки Марії Станьчук

У гімназії, крім викладачів-жінок, працював учитель латині Червінський. Вивчали тут релігію, польську, французьку, латинську, українську мови, а також історію, географію, біологію, фізику, хімію, математику, військову справу, гігієну та музику. Вчителі оцінювали знання згідно з критеріями «дуже добре», «добре», «достатньо», «недостатньо».

niepokalanki 2

Учениця гімназії Алла Ваврищук (праворуч) із подругою

Уявлення про просвітницьку діяльність школи та гімназії в Мацеєві було б неповним без кількох слів про директорку школи, сестру Герміну (Марію-Герміну Хейман), фундаторку навчального закладу, сестру Марту (Казиміру Воловську) та директорку гімназії, сестру Зоф’ю (Стефанію Устянович).

niepokalanki 3

Учениці гімназії чистять картоплю, а сестра Маргарита читає «Потоп»

Колишня учениця Віра Криницька згадувала, що вона інколи непритомніла на заняттях, бо була хворобливою і не завжди в родині був достаток. Дівчинка отримувала додаткові сніданки, а сестра Герміна принесла до їхнього дому риб’ячий жир і сказала мамі, щоб вона регулярно давала його дитині. Любов Гаврилюк (дівоче прізвище Барановська) пригадувала: «З нашої родини я та сестра Надія навчалися у школі, а от Віра, яка внаслідок перенесеного захворювання стала глухонімою, відвідувати школу не могла. Мій батько, Павло Барановський, звернувся до сестри Марти з проханням допомогти з навчанням дочки. Віру влаштували у спеціальну школу у Львові. До сестри Марти за порадою приходили не тільки мешканці Мацеєва, а й священики та рабини. А коли містечком розійшлася звістка про закінчення періоду настоятельства сестри Марти, євреї склали прохання, щоб її залишили, «бо хто від біди буде рятувати безпорадних, хворих і старих». За жертовну працю сестер Марту та Стефанію нагородили золотим Хрестом заслуги.

niepokalanki 00

Учениця гімназії Марія Станьчук (ліворуч) із подругою. Фото з родинного архіву Ольги Красовської, внучки Марії Станьчук

Із початком Другої світової війни до кляштору в Мацеєві почали прибувати біженці із західних регіонів Польщі. 7 жовтня радянська влада вигнала сестер-непорочниць із кляштору, примусивши зняти чернечий одяг. Переховували їх місцевий парох, ксьондз Францішек Корвін-Мілевський та колишні учениці. Більшість сестер виїхали до Львова, частина – до Шиманова. Сестра Марта у вересні 1939 р. виїхала до Слоніма. Відкрила там дім для біженців, організувала таємне навчання, постійно допомагала тим, хто голодував, переховувала євреїв. Гітлерівці заарештували її вночі 18 грудня 1942 р. і після короткого допиту розстріляли. Сестра Стефанія до 1944 р. працювала у Новому Сончі в станиці сестер-непорочниць. Загинула, повертаючись із Язловця, що на Тернопільщині.

niepokalanki 1

Гімназистки

Загалом протягом міжвоєнного періоду у станиці сестер-непорочниць у Мацеєві працювали близько 40 сестер, а також світські вчителі. Тут діяли притулок (1919–1939 рр.), перша у Ковельському повіті та єдина на Волині загальноосвітня школа з інтернатом, а також перша на Волині учительська семінарія (1921–1936 рр.). Навчалися тут дівчата як католицького, так і православного віросповідання (у 1939 р. було 104 учениці-католички і 186 православних). Школу при кляшторі закінчили католицька релігійна діячка Марія Юрчинська, що мешкала в селі Трублі поблизу Мацеєва, доктор, хімік-дослідник австралійського центру CSIRO Таїса Демедюк, уродженка Мацеєва. Багато випускниць уже після війни стали педагогами, медиками, економістами чи бухгалтерами.

niepokalanki 4

Крокують гімназистки. Фото з архіву Валентини Панасюк (Вальчук)

Зоя ШЕВЧУК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КОНКУРС «МІЖВОЄННА ВОЛИНЬ»: ВІДОМІ ІМЕНА ПЕРЕМОЖЦІВ

ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СЕСТЕР ОРДЕНУ НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ ДІВИ МАРІЇ У МАЦЕЄВІ (ЛУКОВІ): ШКОЛА

ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СЕСТЕР ОРДЕНУ НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ ДІВИ МАРІЇ У МАЦЕЄВІ (ЛУКОВІ): ВЧИТЕЛЬСЬКА СЕМІНАРІЯ

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026