Від «Солоного болота» до «Горині»
Статті

У 30-х роках минулого століття в Гуті Степанській відкрили санаторій «Солоне болото», де лікували місцевою мінеральною водою та грязями. Цей заклад знищили під час війни.

Його традицію в 60-х роках продовжив санаторій «Горинь» у селищі Степань.

Назви населених пунктів у нашому краї часто пов’язані з назвами тих чи інших корисних копалин, які знаходяться неподалік або безпосередньо на місці їх розташування. Для прикладу візьмімо село Рудня. Воно виникло там, де наші предки видобували залізну руду. Або Мидськ – у цьому місці колись були запаси міді. Назва «Гута» свідчить про те, що в минулому це місце славилося виготовленням скляних виробів, бо ж саме тут, у Гуті Степанській, знаходиться пісок відмінної якості.

Згодом виявилося, що не тільки пісок, а й гутянська грязь стали в нагоді людям. Лікувальні властивості місцевої грязі стали відомі в минулому столітті завдяки підприємливості місцевого ксьондза Теодора Чабана, який відіслав зразки води та грязі з болота навколо Гути Степанської на аналіз до Варшави. В той час Гута Степанська належала до Костопільського повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Результати свідчили про те, що вода і грязі мали подібні лікувальні властивості, що й у найбільшому польському курортному місті Цехоцінек.

Ксьондз, як ми вже зазначали, був підприємливим, до того ж не обтяженим моральними принципами. Підступом він добився того, аби територія болота, яка належала Генрику Савицькому, перейшла в його власність. Незабаром він дістався до великої кількості мінеральної води, перевірив на практиці вплив грязей і води на хворих із навколишніх сіл і відкрив у Гуті Степанській курорт «Солоне болото».

sanatorium Stepan Huta1

sanatorium Stepan Huta2

Інформація про чудодійні воду та грязі швидко поширилася краєм і незабаром вийшла за його межі. В Гуту Степанську почали їхати хворі зі всієї Європи. Курорт уже не встигав задовольняти потреби всіх охочих. Тож навіть при наявності великих коштів люди не могли легко потрапити сюди на лікування – потрібно було записуватися в чергу.

У «Солоному болоті» можна було підлікувати захворювання хребта і суглобів (ревматизм, артрит), периферичної нервової системи та гінекологічні хвороби. Для цього використовували боровину – лікувальну грязь, до складу якої входять пересохлі рослинні організми в поєднанні з мурашиною кислотою. В процесі спеціальних приготувань важкорозчинні мінеральні сполуки перетворюються в легші й корисніші для здоров’я людини. Боровину накладали на хворі місця. Для грязьових ванн боровину вимішували з гарячою водою.

Також тут застосовували соляні ванни для лікування вивихів суглобів, посттравматичних наслідків, артритів, артрозів, хвороби сечостатевої системи в жінок, холецеститів та інших захворювань.

На курорті працювали лікарі, які одержали освіту в університетах Кракова, Варшави та Петербурга.

Курорт у Гуті Степанській припинив свою роботу в 1943 р., а через понад 20 років, у 1965-му, подібний заклад, який використовує лікувальні властивості грязей і води із місцевих джерел, відкрили в сусідньому Степані. У 1975 р. він набув статусу санаторію для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту та отримав назву «Горинь». На зламі ХХ та ХХІ ст. здравниці довелося пережити занепад. Нині санаторій перебуває у власності Федерації профспілок Рівненської області, яка намагається відродити його традиції.

sanatorium Stepan2

Зараз у селищі людей лікують степанською мінеральною водою та грязями з гутянського родовища. Тут також оздоровлюють осіб із захворюваннями органів травлення, нервової та ендокринної систем, кістково-м’язової та сполучної тканин, порушеннями кровообігу та обміну речовин.

Перелік процедур, які може пройти хворий у санаторії «Горинь», досить великий. Серед них – лікування озокеритом, гальванотерапія, грязьові ванни, масаж, водні ванни, мікроклізми, інгаляції, фізіотерапевтичні процедури, сліпе зондування печінки, лікувальна фізкультура, лікування мінеральною водою. Все це входить у вартість путівки, яка сьогодні становить 520 грн на добу для дорослої людини і 360 грн для дитини.

Головний лікар санаторію «Горинь» Лариса Шишковська стверджує, що вищеназвані процедури, мінеральна вода і шестиразове харчування сприяють покращенню стану здоров’я осіб, котрі відпочивають у закладі.

У день мого приїзду в санаторій там уже перебували 108 дітей із Сарненського, Дубенського та Костопільського районів. Протягом 21 дня з ними працювали Валентин Савсюк, Катерина Лазарець та Діана Ошурко, які навчаються в Сарненському педагогічному коледжі, та Ольга Ястребська і Марія Кулакевич із Західноукраїнського коледжу «Полісся», що в Березному. Ці майбутні вчителі цікаво і змістовно організовують відпочинок для дітей, тож і не дивно, що деякі з них уже восьмий раз відпочивають у степанському санаторії.

Поспілкувалася я також із ветеранкою педагогічної праці, відмінницею народної освіти з Костополя Ганною Паламарчук та пенсіонеркою Міністерства оборони Тамарою Морозовською. В санаторії вони перебували вже десятий день і обидві були задоволені умовами проживання, харчуванням та ставленням персоналу.

Ось так відриті в міжвоєнний період цілющі властивості грязей та води в околицях Гути дозволяють і досі використовувати природні багатства, тільки вже у здравниці «Горинь».

Ніна ОСЬМІРКО
Фото: wolyn.freehost.pl; kronika-rodzinna-zabiello.blogspot.com

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024