Польсько-українські зустрічі в Яремчі
Статті

19–22 вересня в Яремчі відбулася XII Польсько-українська зустріч «Майбутнє, сучасність, минуле».

Цьогоріч ця циклічна подія була присвячена «Новим викликам. Прогнозам розвитку польсько-українських стосунків».

Як і щороку, до Яремчі приїхали науковці, представники органів державної та місцевої влади, громадських інституцій, польських організацій в Україні та журналісти. Польсько-українську зустріч організували редакція видання «Kurier Galicyjski», найбільшої польської газети в Україні, і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника в партнерстві із Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету та Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України. Фінансову підтримку надав Сенат РП за посередництвом фонду «Свобода і демократія».

«Ми цінуємо роботу, яку ви, як інтелектуальне середовище, виконуєте у сфері розбудови польсько-українських стосунків, супроводжуючи їх рефлексіями на тему історії, яка завжди поєднана із сьогоденням, яка вказує нам шляхи розвитку, а також показує, чого потрібно уникати», – сказав під час урочистого відкриття XII Польсько-української зустрічі в Яремчі Томаш Орловський, заступник директора східного департаменту Міністерства закордонних справ РП.

Голова фонду «Свобода і демократія» Роберт Чижевський наголосив: «У польсько-українських відносинах ця щорічна конференція унікальна. Тут, у Яремчі, діалог триває, незважаючи на різні негаразди». Він теж підкреслив важливість того, що польська нацменшина в Україні стає посередником міжнародної співпраці.

Jaremcze spotkania 1

«Упродовж цих 12 років ми переживали різні періоди, але тут ніколи не можна було зауважити поділи, зокрема й національні», – зазначив організатор заходу, головний редактор газети «Kurier Galicyjski» Мирослав Ровицький.

Jaremcze spotkania 2

У перший день XІI Польсько-української зустрічі присутні дискутували про сучасну ситуацію в польсько-українських стосунках, безпеку, економічне партнерство і транскордонну співпрацю. Відбулися також презентації нових видань.

Учасники секції «Політичний та безпековий виміри електоральних змін в Україні та Польщі. Боротьба за ідентичність: між традицією і новаторством» порушили питання зміни еліти після цьогорічних виборів в Україні та сценаріїв розвитку польсько-українських стосунків з урахуванням нової політичної ситуації в Україні та жовтневих виборів у Польщі.

Jaremcze spotkania 3

Jaremcze spotkania 4

Jaremcze spotkania 5

У контексті обговорення викликів майбутнього прозвучала думка, що стосувалася подій на Волині 1943 р. «Усі жертви українсько-польського конфлікту Другої світової війни мають право на гідне поховання і вшанування. Із цього потрібно виходити», – сказав професор Богдан Гудь зі Львівського національного університету імені Івана Франка. Порушуючи тему міжнародних стосунків, він озвучив тезу про те, що Україна могла би повернутися обличчям до ініціативи Тримор’я та Віа Карпатіа.

Промовці підкреслювали потребу побудови нових пунктів пропуску на польсько-українському кордоні та врегулювання системи міжнародних перевезень. Багато уваги вони присвятили впливу закордонної політики України на результати президентських і парламентських виборів, на що професор Пшемислав Журавський вель Граєвський, викладач Дипломатичної академії МЗС РП та Лодзького університету, сказав: «Дуже рідко виборці приймають рішення під впливом закордонної політики. У випадку польсько-українських стосунків це має значення для виборців всього лиш в уяві політиків».

Jaremcze spotkania 6

«Економічне партнерство – це основа для добрих стосунків в інших сферах», – зазначила професорка Валентина Якубів із Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розпочинаючи секцію «Україна і Польща на шляху до реального економічного партнерства. Бар’єри. Регіональна співпраця понад кордонами. Проблема кордону». Натомість Даніель Шеліговський вказав, що економічна співпраця ніколи не замінить співпраці політичної і не зменшить напруги в історичних питаннях: «Економічною співпрацею ми цього не прикриємо».

Jaremcze spotkania 8

«Польща й Україна не тільки партнери, але й конкуренти одне для одного. Якщо ми візьмемо, наприклад, аграрний сектор, то природньо, що Польща захищає свій ринок, як природньо і зрозуміло те, що Україна теж захищатиме свій ринок», – зауважив Даніель Шеліговський.

Віктор Борщевський з Інституту регіональних досліджень імені Мар’яна Долішнього НАН України перерахував бар’єри, які, на його думку, заважають розвиватися економічним стосункам між Польщею та Україною. Одним із них є те, що обидві країни будують два різні економічні устрої: Польща – конкурентний економічний порядок, Україна – порядок групової анархії, в якому економічним життям керують клани.

Лешек Буллер із Центру європейських проєктів міркував над тим, яким чином співпрацювати і творити позитивні стосунки між Україною та Польщею. Він навів приклад конкурсів для польських та українських шкіл і зауважив, що позитивні стосунки між нашими народами вже існують, зокрема, на рівні молоді, яка легко налагоджує контакти, у чому їй не заважає навіть незнання мов: «Це капітал у майбутнє, який сприятиме тому, що стосунки між нашими народами будуть позитивними».

Учасники дискусії порушили також питання ризиків, пов’язаних із відтоком українських працівників із Польщі до Німеччини та діджиталізацією економіки.

Jaremcze spotkania 9

Протягом другого дня конференції в Яремчі відбулися дискусії про нову ситуацію в польсько-українських стосунках, роль ЗМІ і співпраці у сфері культури та нові міжнародні виклики. Учасники відвідали презентації діяльності Галицького клубу, книг про Волинь і Східну Галичину під німецькою окупацією і за часів другої радянізації та обговорили відбудову колишньої обсерваторії на горі Піп Іван у Карпатах.

Засідання розпочалося з дискусії на тему «Нова ситуація в українсько-польських відносинах?» У ній взяли участь, зокрема, члени Польсько-українського форуму партнерства. Вони обговорили шанси для змін у польсько-українських стосунках та загрози.

До шансів віднесено переформатування діалогу, реформи в Україні, зміни, які обіцяє нова українська влада та ін.

Яцек Ключковський, колишній Посол РП в Україні, під час дискусії наголосив: «Важливо, щоб Україна зуміла використати польський потенціал регіональної політики».

«У польсько-українських стосунках, незалежно від того, що означає для нас певна загадковість нової команди, з’явився великий шанс. Найбільше благо, до якого ми можемо дійти, – це розбудова сильних міжлюдських контактів, які загартують і поляків, і українців на випадок можливих політичних завірюх. Я думаю також, що добрі прогнози можна робити з огляду на зміни в Українському інституті національної пам’яті. Це дозволить нам зрушити нарешті з місця в історичних питаннях», – сказав Рафал Дзєнцьоловський, голова Фонду міжнародної солідарності.

Своєю чергою, професор Ігор Ільюшин із Київського славістичного університету песимістично оцінив перспективи: «Я, на жаль, не бачу шансів і не вважаю, що настала нова ситуація в українсько-польських відносинах. Україна прийняла рішення про призупинення легалізації незаконних польських пам’ятників на українській території і видачі дозволів на проведення пошукових робіт. Гуманітарний блок українського уряду запропонував польській стороні легалізувати всі незаконні пам’ятники, як з українського, так і з польського. Але польську сторону така пропозиція не влаштувала. І коли сьогодні новообраний президент Володимир Зеленський, зустрічаючись із президентом Польщі Анджеєм Дудою, говорить, що він дасть дозвіл на проведення пошукових робіт в Україні, але водночас очікує на якісь позитивні кроки в Польщі, тобто на легалізацію принаймні частини українських пам’ятників на польській території, то це просто повторення ситуації, яка існувала раніше. Нічого нового я не бачу». Професор нагадав, що зміни до закону про польський ІПН, ухвалені минулого року, призвели до призупинення діяльності українсько-польського форуму істориків.

На думку Адама Еберхардта, директора Осередку східних студій у Варшаві, до шансів у польсько-українських стосунках можна віднести передусім подібні цілі на стратегічному рівні, мова йде про підтримку територіальної цілісності України, збереження санкцій проти Росії, військову співпрацю. До шансів він відніс і співробітництво в газовій галузі та розвиток партнерства на рівні прем’єр-міністрів Польщі та України.

До загроз, на думку учасників дискусії, належать ведення переговорів у нормандському форматі без Польщі, сумніви, чи нова влада в Україні дійсно проєвропейська і чи продовжуватиме впровадження реформ, брак часу й великі очікування партнерів, відсутність ефективного діалогу, загрози для стабільності влади в Україні, здатність реалізувати реформи, застосування російських моделей наррації, напруга, пов’язана зі збільшенням кількості українців у Польщі.

Jaremcze spotkania 10

Jaremcze spotkania 11

Jaremcze spotkania 12

Головна думка секції, присвяченої ролі ЗМІ і співпраці у сфері культури, була виголошена Євгеном Магдою, виконавчим директором Центру суспільних відносин: «Ми живемо в ілюзії, що добре одне одного знаємо». Із ним погодилася Агнєшка Ромашевська-Гузи, директорка телеканалу «Biełsat TV», яка разом із Євгеном Магдою була модераторкою секції.

Учасники дискусії наголошували на важливості перевірки фактів, скеровування редакціями журналістів в інші країни та критичного підходу до матеріалів ЗМІ, аналізували загрози з боку російської пропаганди та сучасну ситуацію, яка склалася в українських і польських мас-медіа, розмовляли про їхню місію.

Польський дипломат Мар’ян Орліковський звернув увагу на те, наскільки важливо обмінюватися ретельною інформацією, що передається дипломатичним шляхом: «Це передання основної інформації між країнами, завдяки чому можна мати нормальні стосунки. Якщо опирати знання тільки на інформації, що передається через пресу, то ми мали би такі ж наслідки, які були, наприклад, у 2014 р., коли до Львова не приїжджали польські туристи тільки тому, що в Україні почалася війна».

Jaremcze spotkania 15

Jaremcze spotkania 16

Під час зустрічей у Яремчі завжди відбуваються інтеграційні заходи, завдяки яким можна познайомитися ближче чи обмінятися думками в кулуарах. Конференція закінчилася сходженням учасників на гору Піп Іван та поїздкою до Косова, поєднаною з відвіданням давньої клініки доктора Тарнавського та знаменитого гуцульського базару.

Наталя ДЕНИСЮК, Олена СЕМЕНЮК
Фото: Наталя ДЕНИСЮК, Ольга ШЕРШЕНЬ

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024