2 січня приходить жінка у тренажерний зал. Каже, що в новому році дала слово дбати про свою фізичну форму, й питає, що можуть їй запропонувати.
«Є сертифікат на одне відвідування залу і п’ять селфі в інстаграм і фейсбук», – відповідає менеджер. Ось такий анекдот. Смішний? Тому я не даю собі жодного слова, адже, як тільки збираюся за щось взятися, бажання зникає.
Однак із нагоди Старого Нового року, який відзначають за юліанським календарем, зроблю виняток. У новому році хочу покласти край подібним питанням.
Пити каву на порожній шлунок чи ні? Одягтися в чорне чи в пастельні кольори, щоб не було видно зморшки? Коли я пройшла медогляд і не забрала результати, то лікар сам мені повідомить, якщо щось буде не так? Чи краще зателефонувати особисто, бо невідомо, може, йому не вдалося додзвонитися, а я серйозно хвора? Чи можна мені випити глінтвейн на прогулянці з дитиною? Бо я дуже його люблю, але, може, не варто пити при дитині?
Чи я достатньо хороший керівник і чи мої працівники почуваються комфортно на роботі? Адже я в якомусь сенсі за них відповідаю. Проте, яка ж це проблема? Всі ми дорослі люди.
Якщо я йду в брудний громадський туалет, то чи особа, яка входить після мене, не подумає, що це я насмітила?
Чому в підручниках польської мови немає слова «codziennie», а всі вивчають нікому непотрібне «zwykle»? Хто поширює за кордоном дурнувате формулювання «jak się masz», адже поляки говорять «co słychać»? Як пояснити українцям, що наприкінці дієслова минулого часу завжди має бути закінчення? І що воно важливе, хай йому грець! Адже не можна говорити «ja był» після року вивчення польської!
Як змусити сусіда говорити мені «добрий день», адже, по-перше, він – сусід, а по-друге, старший, і сам колись запропонував мені очистити від інію лобове скло зранку на парковці. Але «добрий день» не каже. Ніколи!
І ще, я не знаю, чи буде моя донька вивчати у школі історію Волинського злочину. Бандера чи Пілсудський? Савур чи Викляті солдати? А може, і те, і те?
А найгірше, якщо вона укладатиме волосся із проділом посеред голови. Тепер усі дівчата роблять цей проділ, а він так мало кому личить, адже для цього треба мати ідеальний овал обличчя та симетричні риси! Крім того, я сама не знаю, як пояснити перукарці, що хочу врешті мати іншу зачіску, але щоб вона була такою, як завжди, бо скільки ж можна ходити з однаковою?
Іще покупки у продуктовому магазині. Ненавиджу. Сир цей чи той? Отакий чи інший йогурт? Із розуму можна зійти від нудьги. Я купую готові обіди. Чи це корисно? Міркую про це щодня, хоч місце, де скуповуюся, постійно постачає продукти в дитячі садочки. Це для мене подарунок долі, бо я не хочу готувати. А якщо я не готую дитині, а лише купую готові страви, то чи отримаю за це покарання у вигляді проблем зі шлунком?
Ви теж маєте подібні сумніви? Якщо так, то напишіть у коментарях під текстом.
Мій тато каже, що 95 % справ на цьому світі залагоджуються самі. Тільки 5 % справ треба допомогти. Може, з нового року почну цього принципу дотримуватися.
P. S.: Якщо ви вирішили в цьому році почати вивчати польську мову, запрошую на курси до моєї організації. Зі свого боку можу запропонувати один урок і п’ять селфі. А решта, маймо надію, владнається само собою.
Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному
Фото: Pixabay
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КІНЕЦЬ СВІТУ НЕДАЛЕКО
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЯК Я ПЕРЕЖИЛА ЛИСТОПАД
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: У НАС НА РАЙОНІ
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЗАГАЛЬНОАФРИКАНСЬКИЙ ДИКТАНТ ІЗ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: СТАРТАП НА РІВНІ B2
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: БЛОНДИНКА НА ПОЛЬСЬКИХ БЛЯХАХ
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»
