У неділю пополудні він з’являвся в кожному польському домі. Були понурі 60-ті роки. Перед екранами чорно-білих телевізорів, які до того ж часто сніжили, вмощувалися тисячі людей, щоб із набожною зосередженістю дивитися і слухати виняткову людину.

Віктор Зін – непересічна особистість. Можна сміливо сказати, що він був зразком довоєнного джентльмена й інтелігента. Всесторонньо освічений, із бездоганною польською мовою з легеньким кресовим акцентом, надзвичайно ерудований, залюблений у мистецтво й архітектуру. Всі ці складові стали причиною того, що телевізійна програма «Пером і вугіллям», ведучим і автором якої він був, уже із самого початку викликала фурор, а сам Зін мимоволі став зіркою. Починаючи з 1963 р., наступні 30 років передачу неперервно транслювало польське телебачення, збираючи перед екранами юрми прихильників. Феномен програми полягав в одночасному поєднанні двох елементів: рисунку, виконаного саме пером і вугіллям, який поставав безпосередньо на очах глядача, й пов’язаної з ним розповіді, зазвичай у формі надзвичайно барвистої оповідки, присмаченої анекдотами та різноманітними притчами. Мабуть, не одного майбутнього студента ці зустрічі з професором на скляному екрані надихнули здобувати освіту саме на факультетах мистецтвознавства, архітектури чи живопису.

Професор Віктор Зін уже з дитинства цікавився мистецтвом. Особливо його захоплювало малярство. Важко дивуватися вподобанням дитини, адже в рідному Грубешеві він зростав у домі, в якому і дідусь, і тато – власники малярсько-золотильної майстерні – давали йому перші уроки рисунку. Наслідком зацікавлень юнака стала мрія про вступ до Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Оскільки батьки не могли собі дозволити відправити його на навчання, молодий Віктор надіслав разом зі своїми рисунками, виконаними пером і аквареллю, листа до маршалка Польщі Едварда Сміглого-Ридза із прохання про стипендію. Хлопець наважився на такий крок, оскільки довідався, що маршалок сам закінчив цю академію.

Однак ще до отримання молодим митцем будь-якої відповіді з Варшави його роботи опублікували, а газети оголосили про народження феноменального таланту. Це відкрило майбутньому професору двері у світ мистецтва. Проте Віктор Зін закінчив архітектурний факультет, а звання професора отримав у 1967 р. Студенти обожнювали свого викладача, який одночасно був науковцем і одним із найбільших популяризаторів знань про історію польського мистецтва. Своїм студентам, слухачам і глядачам він відкривав таємниці архітектури, культури та малярства. Як сам говорив, одним із його найбільших прагнень було виховати покоління людей, які відчувають мистецтво і вміють оцінити його значення в житті людини.

Професор Зін часто розповідав про випадок, пов’язаний із таким же, як і він, винятковим Тадеушем Кантором, майстерня якого містилася в тому самому будинку: «Він часто до мене приходив. Одного дня заскочив і каже: «Що ти там сліпаєш над тим Вавелем?» Я малював силует Вавеля, тоді з вікон тієї майстерності ще було його видно. І це вже був 33-й рисунок замку. Кантора цей факт надзвичайно здивував. Він запитав, навіщо я це роблю. Я відповів, що тренуюся малювати рисунок перед виступом на телебаченні, де я повинен зробити його за дві з половиною хвилини» (цитата з інтерв’ю «Польському радіо», 2001 р., цикл «Секрети», інтерв’ю вів Генрик Шрубаж).

Віктор Зін був пристрасною людиною, повною невичерпної енергії. Він не вмів сидіти без діла. Був взірцевим прикладом людини дороги, оскільки постійно був у русі. Говорив про себе: «Я, як вертоліт, весь час маю рухати своїми крилами, тоді я почуваюся добре. Бездіяльність мене вбиває» (цитата із того ж інтерв’ю).

Здавалося, що він житиме вічно, але смерть прийшла до нього раптово. Віктор Зін спочив на Раковицькому кладовищі у Кракові. Попрощатися з ним прийшли натовпи, а могилу засипали оберемками квітів, переважно польових. Тих, які він любив найбільше.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ВАЙС І ЙОГО МАГІЧНА ПАЛІТРА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ФРАНЦІШЕК ЖМУРКО – САЛОННИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЛАДИСЛАВ СЛЕВІНСЬКИЙ – ПОЛЬСЬКИЙ ГОГЕН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД ОКУНЬ – (НЕ)ЗАБУТИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЛЬГА БОЗНАНСЬКА – «СІРА ХУДОЖНИЦЯ»

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ПОНГОВСЬКИЙ – ХЛОПЕЦЬ ІЗ ПЛАКАТОМ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МИСТЕЦТВО – ЦЕ ВТЕЧА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЛАДИСЛАВ ПОДКОВИНСЬКИЙ – ХУДОЖНИК БАГАТЬОХ І ЛИШЕ ОДНІЄЇ КАРТИНИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ВРУБЛЕВСЬКИЙ – БУНТІВНИК, ЛЕГЕНДА ПОЛЬСЬКОГО СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА