Наприкінці 2020 р. вийшов друком черговий номер збірника наукових праць «Архітектурна спадщина Волині». Пропонуємо нашим Читачам короткий огляд вміщених у дворічнику матеріалів.
У сьомому випуску «Архітектурної спадщини Волині» збережений традиційний поділ публікацій на більш об’ємні дослідження (статті) та коротші (повідомлення).
Статті присвячені в основному дослідженню архітектурних пам’яток низки волинських міст і містечок, зокрема Любомля, Острога, Дубна, Межиріча Острозького, Старокостянтинова, Ізяслава, Маневичів, Кременця, Новомалина, Луцька та Рівного, а географія дослідження Ольги Михайлишин та Анастасії Магей «Вплив західноєвропейського романтизму на розвиток неоготичної садибної архітектури Поділля та Волині» виходить й за межі Волині. Досить рідкісній і мало дослідженій темі присвячена стаття Наталії Лушнікової «Мак-Клер як майстер садово-паркового мистецтва: етап становлення», яка відкриває збірник.
Немало цікавого можна знайти і в другій частині видання, в якому розміщені повідомлення. Їхня тематика дуже різноманітна, а хронологія охоплює часовий проміжок від XVII ст. фактично до сучасності.
І не треба думати, що друга половина ХХ ст. вже достатньо вивчена – як виявилося, і цей час приховує багато несподіванок. Дуже цікавими в цьому плані можна назвати повідомлення Марії Ісупової «Архітектурний образ шкіл другої половини 1940–1950 рр. у Рівному та Луцьку», Віктора Луца та Ольги Михайлишин «План міста Рівного. Яким він буде…» та Миколи Пасічника «Костел святого Антонія в Рівному: невідома ідея советизації образу». Останнє повідомлення дуже цікаво перегукується із нещодавно опублікованою статтею про цей храм у нашому виданні (див. «Храм із нещасливою долею і його ікона», № 20 від 22.10.2020).
Науковим редактором видання є засновник «АСВ», доктор архітектури, професор Петро Ричков. Статті з його доробку теж неодноразово друкувалися на сторінках збірника, не винятком став і цей випуск, в якому є дві його статті з аналізом старовинних карт двох міст Великої Волині («Архітектурно-просторова локалізація Старокостянтинова на мапі 1794 р.» й «Урбаністична картографія міста Ізяслава: друга пол. XVIII – поч. ХІХ ст.») і одне повідомлення («Острозький замок: до історії одного архітектурного сюжету»).
Наприкінці видання можна знайти дуже корисний бібліографічний покажчик усіх статей і повідомлень, опублікованих у збірнику за час його існування. Крім алфавітного покажчика, є ще й систематичний покажчик. Публікації наводяться і за рубриками: «Архітектура. Історія та пам’ятки архітектури», «Архітектори. Персоналії», «Дерев’яна архітектура», «Містобудування», «Культова архітектура», «Архітектурні комплекси. Садово-паркова архітектура», «Фортеці та замки», «Містобудівні проблеми збереження пам’яток».
Видання нараховує 186 сторінок, воно багато ілюстроване – фотографіями, рисунками, картами. Друк якісний, чіткий. Багато матеріалів опубліковано вперше.
Збірник «Архітектурна спадщина Волині» виходить раз у два роки з 2008 р. Видає його кафедра архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному. Альманах присвячений дослідженням пам’яток архітектури та містобудуванню на території Великої Волині. За минулі роки загалом вийшли друком понад 140 публікацій. До речі, всі матеріали попередніх шести номерів кафедра архітектури та середовищного дизайну НУВГП виклала у вільний доступ.
Анатолій ОЛІХ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ДОСЛІДНИЦЯ З РІВНОГО ВИДАЛА ФОТОКАТАЛОГ ВОЛИНСЬКИХ ШКІЛ, ЗБУДОВАНИХ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
