Гроші та грошовий обіг були і залишаються невід’ємними елементами грошової системи кожної держави протягом багатьох століть. Гроші і грошовий обіг виникли набагато раніше від грошової системи, приблизно у ІV-ІІІ тисячолітті до н.е. А грошові системи – лише із зародженням капіталістичного способу виробництва.
«Рублі, крони, марки, карбованці, злоті…»
Волинь, у силу історичних обставин, часто переходила з-під влади однієї держави до іншої, а разом із цим на її землі поширювалися нові гроші. Найбагатшою на такі події була перша половина ХХ століття, коли за короткий термін часу Волинь побувала під владою Російської імперії, Австро-Угорщини, Другої Речі Посполитої, нацистської Німеччини та СРСР. У цей період у грошовому обігу траплялися царські рублі, австро-угорські крони, німецькі марки, остмарки, українські карбованці, марки Польської крайової позичкової каси, злоті, розмінні та державні квитки, значна кількість грошових замінників, які випускалися місцевими підприємствами та приватними особами, радянські рублі тощо.
Між двома світовими війнами грошова система Волині, як невід’ємна частина Другої Речі Посполитої, пройшла тривалий шлях становлення та розвитку. У перший період (1918–1924 р.р.) Польща, а разом із нею і Волинський регіон переживали господарську розруху, економічні труднощі, гіперінфляцію, зростання цін та знецінення тимчасової грошової одиниці – польської марки. У ці роки було закладено базу реформи, яку успішнo провів у 1924 р. уряд В. Грабського. Її результатом стало впровадження національної грошової одиниці – злотого. Про успіх реформи свідчить те, що незважаючи на економічні потрясіння та політичну нестабільність, злотий до початку Другої світової війни залишався однією із найбільш стабільних європейських валют.
У 1919–1921 роках на території Волині переважали дві валюти: місцева та польська марка. У 1919 р. уряд розпочав підготовку до проведення грошової реформи, яка стала початком уніфікації грошової системи. Прем’єр-міністр І. Падеревський, створивши Управління національної скарбниці, провів збір коштів для стабілізації національної валюти. 24 березня 1920 р. розпочався обмін австро-угорських крон, які у травні цього ж року перестали бути законним засобом платежу. Майже одночасно, з 29 квітня 1920 р. було заборонено обіг рублів. З початком підготовки до уніфікації національної грошової одиниці та грошової реформи, усі інші валюти окрім польської марки були вилучені з обігу. Марки Польської крайової позичкової каси не мали жодного забезпечення через складну соціально-економічну ситуацію у першій половині 1920-х р.р. Це призвело до гіперінфляції та збільшення номіналів польських марок. У період становлення молодої держави її витрати значно перевищували доходи, внаслідок чого з'явився дефіцит бюджету. Польський уряд намагався покрити дефіцит за допомогою емісії щораз більшої кількості польських марок. Однак практика показала згубність такої політики і з 1923–1924 р.р. Польща починає від неї відходити.
Державні квитки – теж гроші!
З 1 грудня 1923 р. по 31 травня 1924 р. тривав обмін польських марок на злоті – нові банкноти Польського банку. Волинь була включена в уніфіковану грошову систему Другої Речі Посполитої, що було пов’язано із грошовою реформою 1924 р. Під час та після реформи у грошовому обігу з’являються дрібні монети, але Варшавський монетний двір не був у змозі забезпечити потреби країни розмінними грошима, тому замовлення на їх виготовлення було розміщено у монетних дворах Австрії, Бельгії, Великобританії, США, Франції та Швейцарії. Також з метою покриття нестачі монет почали уводитися розмінні, а згодом і державні квитки, злоті.
Уведення єдиної валюти допомогло стабілізувати господарське життя західноволинських земель. Грошовий обіг Волині остаточно сформувався лише у пореформений період, а точніше з початком періоду «санації». У цей час простежується підйом економічного розвитку регіону.
Максим КУЗНЄЦОВ
