У Луцькій галереї мистецтв наприкінці червня 2011 року відкрилася художня виставка, присвячена 360-ій річниці битви під Берестечком.
Маючи досить амбітні задуми, організатори виставки спочатку навіть побоювалися, чи вдасться зібрати достатньо творів, які би достойно висвітлили цю важливу історичну подію. Але, як виявилося, практично кожен український митець вважає для себе обов’язком звернутися у своїй творчості до теми козацтва, адже у колекції майже кожного художника можна знайти такий твір. Загалом було представлено близько 80 робіт 50 відомих авторів із Києва, Вінниці, Рівного, Дубна, Тернополя та, безперечно, з Волині. Це далеко не всі роботи, які планувалося продемонструвати. На жаль, мистецькі проекти недостатньо підтримуються фінансово і відбуваються лише завдяки справжнім ентузіастам. Свій патріотизм необхідно проявляти не на словах, а на ділі, як це зробила Тернопільська міська рада, допомігши презентувати на виставці самобутні роботи відомого українського художника Дмитра Стецька. Не могли залишитися байдужими та стали співорганізаторами цієї події і учасники Всеукраїнської громадської організації «Велике козацьке коло». Це саме ті люди, які і сьогодні одягають козацьке вбрання та прагнуть зберегти для майбутніх поколінь дух вільного козацтва. На суд шанувальників живопису вони представили шедевр гастрономічного мистецтва – приготовану за старовинними рецептами кулешу, тонкий аромат якої наповнював зали галереї.
Невдячною справою є переповідати суть кожного твору. Це потрібно побачити, пропустити через своє серце, відчути дух, який об’єднав досить різнопланові роботи, що були представлені і різними жанрами мистецтва – живописом, графікою, інсталяціями, виробами декоративно-прикладного мистецтва. Вразила не лише художня досконалість, але й ідейна насиченість кожного твору. Наприклад, волинська художниця Катерина Ганейчук своєю інсталяцією хотіла звернути увагу на те, що Берестецька битва є трагедією для обох народів. Загинуло багато поляків та українців. Маємо про це пам’ятати і цінувати мир. Її робота виконана з дерева – матеріалу, який у мирний час служить для створення і побудови, а у час війни перетворюється на уламки, які символізують зламані долі окремих людей. У центрі інсталяції – слова із геніальної поеми Ліни Костенко «Берестечко»: «Розп’ято нас між Заходом і Сходом».
Презентована виставка є надзвичайно потрібною не тільки для шанувальників живопису, але і для молоді, якій будувати майбутнє. Втілені на полотні події 360-літньої давнини допомагають краще зрозуміти власну історію, об’єктивно оцінити історичні факти, виховувати відповідальність перед собою та майбутнім. Як тут знову не згадати слова Ліни Костенко: «Кожній нації є за що посипати собі голову попелом. Тільки не треба тим попелом запорошувати очі наступних поколінь. Ніхто з нас, нині живущих, не може нести відповідальності за давні неспокутувані гріхи. Але кожен з нас зобов’язаний їх не повторити і не примножити».
Ольга ГОРЯЧЄВА
