Головними викликами для НАТО «The New York Times» називає агресивні дії Росії. Серед них – також захоплення Криму та операції у Східній Україні.  

Мацеревич: «У Польщі будуть бойові групи»
Керівник Міністерства національної оборони Польщі Антоній Мацеревич після розмови з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом запевнив, що в Прибалтійські країни прибудуть чотири бойові групи.

Мацеревич не має сумнівів, що ці групи в ротаційному режимі постійно знаходитимуться як у Прибалтійських країнах, так і в Польщі. Він зазначив, що їх чисельність буде набагато більшою за кількісний склад батальйону. Міністр не повідомив конкретну кількість, проте на запитання про інформацію щодо чотирьох тисяч солдатів, що з’явилася в ЗМІ, відповів, що це занадто мало.

«Йдеться про присутність бойових груп, які зможуть успішно відлякати, а у випадку найгіршого – утримати оборону до надходження допомоги», – сказав Мацеревич.

TVP Info

Чорне море – це не «натівський озеро»
Росія пообіцяла відповісти на «натиск з півдня».

Представник Росії у штаб-квартирі НАТО Олександр Грушко запевнив, що Кремль «використає всі засоби, щоб нейтралізувати загрози тиску з південного напрямку».

«Чорне море ніколи не буде натівським озером», – пообіцяв він в інтерв’ю для урядового видання «Российская газета».

Два тижні тому президент Туреччини Реджеп Ердоган в інтерв’ю для «Financial Times» сказав, що це Кремль «намагається зробити з Чорного моря російське озеро». Ердоган описав свою розмову з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом: «Я сказав йому, що немає вас (НАТО) в Чорному морі. Це море фактично стало російським озером. Якщо не почнемо діяти зараз, історія нам цього не вибачить».

Незрозуміло, чому Ердоган говорив про Альянс «ви», адже Туреччина також є його членом. Море омиває територію ще двох держав, що входять до НАТО (Румунії та Болгарії), а також України та Грузії, котрі прагнуть вступити до цієї організації.

Rzeczpospolita

Таліби нарощують силу: чергові жертви
«Озброєні таліби, зокрема один терорист-самогубець, атакували будівлю суду в місті Газні, що у Східному Афганістані. Вони вбили п’ятьох цивільних та одного поліцейського», – повідомило Міністерство внутрішніх справ Афганістану.

Таліби зайняли значну частину території Афганістану після завершення головної місії НАТО в цій країні у 2014 р. Нині вони контролюють найбільшу територію з часів повалення їхнього режиму військами США у 2001 р. Агентство «Associated Press» нагадує, що таліби регулярно атакують урядовців та працівників сил безпеки в усій країні. У минулу середу внаслідок вибуху загинув поліцейський та було поранено чотирьох інших у відносно спокійній провінції Балх на півночі Афганістану, про що повідомила місцева влада.

Polska Agencja Prasowa

Контроль дзвінків, агенти серед мігрантів
Уряд Німеччини прийняв пакет антитерористичних законів, які збільшують права спеціальних служб і поліції та дозволяють результативно контролювати користувачів мобільних телефонів – абонентів передоплати. Проект має потрапити до Бундестагу. Керівник МВС Німеччини Томас де Мезьєр, представляючи в Берліні основи проекту, заявив, що, у зв’язку зі щораз більшою міжнародною співпрацею терористів під час планування терактів, правоохоронні служби також повинні краще координувати свої дії. «Знання – це сила. Ми хочемо успішно протистояти терористичним організаціям, а це означає, що ми маємо ділитися нашими знаннями», – сказав керівник відомства.

Він повідомив, що нові положення дозволять німецьким службам створювати разом із партнерами з Європи і НАТО спільні банки даних, що міститимуть інформацію про переміщення терористів, їхню участь у війнах поза Європою, а також можливі злочини, скоєні після повернення до країни з регіонів, де тривають воєнні дії. Федеральна поліція (Bundespolizei) зможе впроваджувати своїх агентів у злочинні структури, особливо ті, які займаються нелегальним переміщенням іммігрантів. Продавці телефонних сім-карт будуть зобов’язані перевіряти персональні дані клієнта, котрий купує стартовий пакет, і реєструвати їх, щоб у разі потреби можна було ідентифікувати особу.

TVN24

Російське МЗС: навчання НАТО в Польщі – це дестабілізація
Російське МЗС критикує організацію в Польщі та Литві військових навчань НАТО. Згідно з оцінкою Москви, такі дії дестабілізують ситуацію в регіоні. Заступник міністра закордонних справ Росії Олексій Мешков вбачає у навчаннях НАТО чинник, який викликає напругу.

Informacyjna Agencja Radiowa

НАТО має проблему зі зміцненням східного флангу
«За шість тижнів до саміту у Варшаві НАТО має багато викликів», – пише американське видання «The New York Times». За його оцінкою, одна з нерозв’язаних проблем – командування військами, які мають прибути до Польщі та Прибалтійських держав.

Головними викликами для НАТО «The New York Times» називає агресивні дії Росії. Серед них – також захоплення Криму та операції у Східній Україні, відправлення Росією військ до Сирії та її погрози щодо розміщення тактичної ядерної зброї.

«Попри зростання загрози багато європейських країн продовжують виступати проти рішучих кроків зміцнення НАТО», – зазначає видання.

Деякі держави не бажають збільшувати витрати на оборону, а Італія їх узагалі зменшує. У Франції знижується підтримка НАТО, яке там сприймають як інструмент американської політики.

Нью-йоркське видання зауважує, що, хоча Велика Британія, Німеччина та Сполучені Штати Америки й погодилися виділити по одному батальйону сил НАТО, які мають розміститися на східному фланзі, досі невідомо, хто мав би вислати четвертий батальйон.

Polskie Radio

Білорусь візьме участь у будівництві російського протиракетного щита
«Будівництво елементів протиракетного щита в Редзікові, ймовірно, призведе до збільшення присутності російських військ у Білорусі. Президент Лукашенко має обмежені можливості для політичних маневрів», – вважає білоруських військовий експерт Олександр Алесін.

Ще у 2007 р., коли велася дискусія на тему американського протиракетного щита у Європі, Олександр Лукашенко вважав, що він не буде спрямований проти Білорусі. Проте висловив готовність обговорити все з Росією задля вироблення спільної відповіді. Також він дав зрозуміти, що не візьме участі в цьому безкоштовно.

Взамін, наприклад за вигідні ціни на нафту й газ, президент долучився би до військової відповіді Москви на щит. Кремль прагне розмістити в Білорусі ракети «Іскандер». У свою чергу Мінськ пропонує, щоб росіяни озброїли білоруське військо, яке у разі потреби їх захистить. Поки що Москва відкидає таку ідею, а Білорусь не погоджується на розміщення російської бази.

Gazeta Wyborcza