Побачити інший театр. Фото
Статті

Театри з Грузії, Литви, Польщі та України приїхали до Луцька на фестиваль «Мандрівний вішак» (30 вересня – 2 жовтня). Польські акценти на ньому – п’єса Славомира Мрожека «У відкритому морі» у виконанні рівненських театралів і «Гамлет» від лялькаря Адама Вального із Варшави.

 

Театральна лабораторія «ВідСутність» із Рівного показала в Луцьку виставу за п’єсою польського драматурга Славомира Мрожека «У відкритому морі». Головні герої цієї комедії на грані абсурду після того, як потонув їхній корабель, пливуть на плоті у відкритому морі. Роздумуючи про те, як можуть врятувати себе від голоду, приходять до висновку: «Нам доведеться з’їсти одного з нас...» Допомогти обрати жертву, яка врятує інших двох, мають жеребкування та вибори. Проте, коли ні одне, ні друге не вдається, двоє чоловіків починають морально тиснути на третього.


«П’єса видалася нам актуальною, хоча вона й написана в 1961 р. У цьому матеріалі ми побачили дуже багато паралелей із сьогоднішніми подіями в Україні. Склалося враження, наче Мрожек – наш сучасник. Він настільки відчуває наш час і те, що в нас відбувається, що ми не могли не поставити цю п’єсу», – розповів режисер театру Юрій Паскар.


Після вистави вдалося почути роздуми глядачів про побачене: «А я думала, що його не з’їдять», «Його з’їли, бо він найслабший». «Ми дійсно намагалися порушити питання, чому одна людина їсть іншу? Це метафора, але дуже часто в суспільстві ми з’їдаємо людей, бо ставимося зверхньо до інших, вважаємо, що від цього станемо сильніші. Чому взагалі таке можливе з сучасною людиною? Чому ми ставимося агресивно до інших?  Ми спробували підняти це питання, показати темну сторону людської натури», – поділився думками Юрій Паскар.


Режисер театру «ВідСутність» розповів також, що п’єси Славомира Мрожека популярні в театрах Рівного. Місцеві театрали мали навіть ідею зробити фестиваль, присвячений йому. «Наша лабораторія починалася з вистави «Секон-хенд» за п’єсою Мрожека «Стриптиз». Ще один наш актор – художній керівник іншого колективу, який теж ставить «Стриптиз». Інший актор як режисер ставив п’єсу «Кароль». Нам близьке Мрожекове відчуття абсурдності світу», – зазначив режисер.


Вистава «У відкритому морі» – це, по суті, прем’єрний показ, оскільки театр ставив її лише втретє, а в такому акторському складі вперше. До того ж раніше її можна було побачити лише в камерній залі, а фестивальний показ відбувся в одному з луцьких промислових приміщень неподалік залізниці. Як зауважив Юрій Паскар, до умов показу довелося адаптуватися вже на місці.

 

У Луцькому замку по-іншому для лучан та гостей фестивалю зазвучав ляльковий «Гамлет» у виконанні Адама Вального, засновника театру «Walny-Teatr» із Варшави.


Лялька і Шекспір? «Я лялькар і не рухаюся на сцені без предметів. Є літературні тексти, які мають ляльку у своїй структурі, бо вона відображає вертикальний зв’язок: гора – низ, людина – лялька. Чи лялька велика, неважливо. Завжди є той, хто нею керує, тобто існує вертикальний зв’язок. А в Шекспіра, принаймні в «Гамлеті», зв’язок «батько – син» основний», – сказав Адам Вальни.


Серед глядачів вистави було багато дітей, незважаючи на пізню пору. Дворічна дитина із величезним зацікавленням дивилася на сцену. Трирічний хлопчик увесь час питав тата про те, що діється на сцені, а тато йому пояснював, хоч і підкреслював, що не знає польської мови, тому й сам не все розуміє. Коли сказав, що пізно й вони мають іти додому, дитина голосно заплакала і благала залишитися ще хоча б на трішки. Після спектаклю восьмирічний хлопчик розпитував маму про цю виставу, і вона турботливо відповідала. Я запитала Адама Вального, на якого глядача розрахований цей спектакль. «Я не роблю вистав для глядача конкретного віку. Мистецтво є мистецтвом. На жаль, потрібно змиритися з тим, що його можна не розуміти, навіть інколи краще його не розуміти. Але людина його сприймає й відчуває», – підкреслив лялькар.


На запитання про те, як часто він ставить спектаклі поза театром, відповів, що 6–7 разів протягом місяця. На думку Адама Вального, гра на вулиці передбачена природою театру.

 

Театральні фестивалі поза театром не новинка, проте формат, запропонований театром-студією «Гармидер», коли вистави показують на різних майданчиках у всьому місті, єдиний такий в Україні. «У Львові проводять фестиваль вуличних театрів. Є велика театральна частина на «ГогольFest», подібна до нашого фестивалю. Музичні фестивалі теж мають театральні частини. «Гармидер», наприклад, виступав на фестивалі «Захід», але це інший формат, бо там монтується сцена», – розповіла режисер «Гармидеру» Руслана Порицька. Одна з основних особливостей «Мандрівного вішака» – пристосування до нетеатральних приміщень.


Фестиваль «Мандрівний вішак» у Луцьку проводять уже втретє. Інформацією про можливу участь у ньому організатори намагаються охопити широкий спектр театрів, розсилаючи запрошення та розміщуючи оголошення про конкурс на різних порталах в Україні та за кордоном. Театри, які приймають умови фестивалю, присилають зголошення. Їх, як повідомила Руслана Порицька, цього року було близько 40. Обов’язкова умова – прислати відео вистави. «Ми їх переглядаємо й визначаємо, що хочемо показати на фестивалі. Нам хотілося, щоб лучани побачили дуже різний театр, ми абстрагувалися від своїх вподобань та смаків. Ще ми не хотіли дуже легких спектаклів, дуже класичних, бо такі спектаклі лучани можуть бачити в місті. Ми прагнули привезти щось таке, чого в іншому місці їм не вдасться побачити, дати їм шанс побачити інший театр», – підкреслила режисер «Гармидеру».

 

Наталя ДЕНИСЮК

Фото: Ірина КАНАГЕЄВА

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«ГАРМИДЕР» ПРЕДСТАВИВ УКРАЇНУ В ПОЛЬЩІ

 

wiszak_1.jpg

wiszak_2.jpg

wiszak_3.jpg

wiszak_4.jpg

wiszak_5.jpg

wiszak_6.jpg

wiszak_7.jpg

wiszak_8.jpg

wiszak_9.jpg

wiszak_10.jpg

wiszak_11.jpg

wiszak_12.jpg

wiszak_13.jpg

wiszak_14.jpg

wiszak_15.jpg

wiszak_16.jpg

wiszak_17.jpg

wiszak_18.jpg

wiszak_19.jpg

wiszak_20.jpg

wiszak_21.jpg

wiszak_22.jpg

wiszak_23.jpg

wiszak_24.jpg

wiszak_25.jpg

wiszak_26.jpg

wiszak_27.jpg

wiszak_28.jpg

wiszak_29.jpg

wiszak_30.jpg

wiszak_31.jpg

wiszak_32.jpg

wiszak_33.jpg

wiszak_34.jpg

wiszak_35.jpg

wiszak_36.jpg

wiszak_37.jpg

wiszak_38.jpg

wiszak_39.jpg

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026