30 березня у загальноосвітній школі села Прилуцьке Ківерцівського району на Волині була відкрита виставка «Габріеля Запольська і Волинь». Саме цього дня рівно 160 років тому з’явилася на світ відома польська письменниця, акторка і драматург.

Хоча історики (та й сама Запольська це підтверджувала) не дійшли згоди, де саме народилася письменниця, у Прилуцькому чи Підгайцях, мешканці Прилуцького не мають у цьому жодного сумніву.

День народження Габріелі Запольської в її рідному селі цього року відзначали по-особливому. У вестибюлі Прилуцької школи розмістили десять стендів, на яких представлено біографію та творчий шлях письменниці. Багатий ілюстративний матеріал та тексти двома мовами – польською та українською – розповідають про цю непересічну жінку, доля якої назавжди пов’язана з Україною. Настільки тісно, що львів’яни навіть вважають її львівською письменницею, оскільки в цьому місті Габріеля Запольська навчалася, періодично проживала, грала у львівському театрі, творила. Останні роки свого бурхливого життя письменниця провела у Львові, там і була похована. Але ж волиняни знають, чия вона, правда ж?

Перший зі стендів присвячений, звісно, селу Ківерці (саме так до 40-х років називалося Прилуцьке), адже тут проживали батьки Габріелі Запольської, тут вона народилася, тут провела свої дитячі роки. Ще особливо цікавим волинянам буде стенд, присвячений «Малашці». Це оповідання, написане разом із її дебютною новелою «Один день із життя троянди» у 1881 р., було створене на біографічній основі, на місцевому матеріалі.

Уже в дитинстві Габріеля мала впертий характер, тому наперекір батькам приятелювала з дітьми місцевих жителів, які наймитували у батьківському маєтку. Саме ці прості люди й стали прототипами героїв «Малашки». Назавжди залишаться у польській літературі й описи волинської природи, які вийшли з-під пера талановитої письменниці. До речі, «Малашку» переклав українською ківерчанин Сергій Гупало.

Спеціально на відкриття виставки вчителі та учні старших класів Прилуцької загальноосвітньої школи підготували і виконали літературно-театральну композицію, присвячену ювілярці. Одразу було помітно, з якою любов’ю і старанністю готувалися вони до цього дня. Тут були й українські пісні, й розповідь про життя Габріелі Запольської, і її вірші, й театралізовані постановки. Частину біографії діти розповідали польською мовою. Дуже цікавою і змістовною була доповідь Ольги Рудник – учительки, краєзнавця і шанувальниці творчості Запольської.

Прикрасили композицію вірші письменниці, перекладача і краєзнавця Надії Корнійчук, жительки Прилуцького. Також вона розповіла багато цікавого зі своїх особистих спогадів.

На відкритті виставки були присутні представники влади, педагоги та учні Прилуцької школи, місцева інтелігенція, члени польських товариств із Луцька. На жаль, із сумнозвісних причин у заході не змогли взяти участь представники Генерального консульства РП у Луцьку, за сприяння якого підготовлено виставку.

До меморіальної дошки Запольської, розміщеної на фасаді школи, поклали квіти, а потім господарі та гості разом пішли на берег озерця навпроти школи. Тут на пам’ятній алеї вони висадили дерева, які стануть згадкою про ювілей та окрасою села.

Після закінчення заходу члени польських товариств із Луцька, зокрема Волинського товариства польського мистецтва «Барви Рубежів», Спілки польських вчителів імені Габріелі Запольської, Товариства польської культури імені Еви Фелінської на Волині, відвідали маєток Корвін-Пьотровських, де народилася письменниця. На жаль, будинок цей майже повністю знищений, залишилися лише поруйновані стіні. Ще в 70-х роках минулого століття він був ще у досить пристойному стані, і зруйнувала його не війна, а байдужість і безгосподарність.

Хотілося би нагадати, що ідейним натхненником і реалізатором виставки була Ельжбєта Зелінська – колишній працівник Генерального консульства РП у Луцьку.

Виставка вже експонувалася в Луцькій гімназії № 4 імені Модеста Левицького, на факультеті міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та у Волинському краєзнавчому музеї. Після Прилуцького, де виставка триватиме ще близько тижня, вона помандрує до Рівного.

Анатолій ОЛІХ
Фото автора