Волинські газети та журнали міжвоєнного періоду публікували багато рекламних оголошень. Про те, як розвивалася рекламна справа в ті часи, можемо довідатися завдяки матеріалам наукової бібліотеки Державного архіву Рівненської області.

Кожна з етнічних громад Рівного, зокрема єврейська, польська, українська та російська, мала власні друковані видання. В Державному архіві Рівненської області найбільше збереглося польських газет і журналів, значно менше – українських та російських і лише дві газети на ідиш та єврейський журнал польською мовою «Євреї Волині – польській армії» (пол. «Żydzi Wołynia Armji Polskiej»). Усі рівненські газети того часу рясніли рекламними повідомленнями різноманітної тематики.

Повідомлення державних установ Рівного, тексти законів чи розпоряджень міського органу влади в газеті обов’язково займали першу сторінку. Наприклад, у двомісячнику «Урядові відомості міської управи в Рівному» за 1 травня 1936 р. на першій сторінці містився перелік розпоряджень установи та рішень, ухвалених на її засіданні.

На Волині відкривалися нові підприємства, цехи та артілі, розвивався кооперативний рух. Польські осадники впроваджували нові, сучасні, підходи до сільського господарства. Створювалися також так звані українські кооперативні централі «Центросоюз», «Маслосоюз», «Народна торгівля», «Центробанк», які не лише видавали власні газети, але й купували місця в іншій місцевій періодиці, де друкували свої рекламні оголошення.

Рівненська пивна компанія «Бергшльос» чи не в кожному номері рівненських часописів подавала рекламу пива, солодкої води та дріжджів власного виробництва. До речі, акціонерне товариство було основним платником податків до місцевого бюджету в 1930-х роках.

Великі підприємства засновували власні газети. Наприклад, базальтовий видобувний комплекс «Державні каменоломні в Яновій Долині», який активно розбудовував село Янова Долина (нині село Базальтове Костопільського району), мав власну газету, яка так і називалася «Янова Долина». На оголошення про підприємство з видобутку базальту та його продукцію часто можна було натрапити в місцевій пресі 1930-х.

Відомі світові автомобільні заводи з Німеччини, Великої Британії, Сполучених Штатів через власних представників подавали у провінційні газети оголошення про новинки в автомобільній індустрії.

У журналі «Ілюстрований тижневик» рекламували листівки, краєзнавчі альбоми, туристичні мапи, розклади руху потягів, словники, розмовники та матеріали для письма, які видавало польське товариство залізничних книгарень «Рух». У цьому ж журналі подано рекламу відомого в Польщі ще з 1824 р. посрібленого посуду Йозефа Фраже, який вигадав спосіб покриття сріблом столових приборів, посуду та підсвічників для малозабезпеченого прошарку населення країни.

Міжвоєнні видання на тривалий час продавали площу торговим маркам, відомим до сьогодні. До прикладу, фірму «Dr. Oetker», яка спеціалізуються на виготовленні та фасуванні приправ, дріжджів, додатків до тіста, довгий час рекламували в часописах «Echo Rówieńskie» та «Wiadomości Wołyńskie».

Активно рекламувалися косметика німецької торгової марки «Nivea», освітлювальні лампи «Vertex» та «Philips», продукція «Nestle», взуття чеської фірми «Bata» (пізніше відома нам фірма «Zebo»), швейні машинки німецької компанії «Singer».

Розвиток реклами був можливий завдяки великим торговим фірмам, які могли оплачувати цілі рекламні кампанії. У виданнях «Echo Wołyńskie» та «Echo Rówieńskie» все ж таки переважали невеликі за обсягом оголошення дрібних магазинів, контор, послуг і ремесел. Рекламодавці рекомендували продовольчі та колоніальні товари (борошно, сіль, каву, приправи, алкоголь), товари з шовку та оксамиту, а також жіночий, чоловічий і дитячий одяг, галантерею, взуття та багато іншого. Замовляли рекламу теж годинникарі, ювеліри, фотографи і власники готелів.

Окрему групу замовників реклами становили продавці сільськогосподарських машин і знарядь, інші пропонували малярські та будівельні матеріали. Багато об’яв стосувалися продажу вугілля та дров. Для місцевих ремесел також виділяли газетну площу: рекламу замовляли столярні та кравецькі майстерні, м’ясні магазини та виробники дрібничок, необхідних у домогосподарстві. Рекламувалися місцеві друкарі, продавці книг і газет.

Місцева преса була місцем для розміщення оголошень про проведення благодійних балів, розважальних заходів чи концертів заїжджих та місцевих акторів, музикантів і циркачів. Не гребували оголошеннями власники ресторанів, кондитерських і навіть лікарі.

Олена ГУМІНСЬКА,
Державний архів Рівненської області

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

МОДНА ІНДУСТРІЯ В МІЖВОЄННОМУ РІВНОМУ