Президент Порошенко вшанував українців, похованих у Сагрині
Події

У неділю, 8 липня, під час урочистостей вшанування кількох сотень українців, убитих у 1944 р. польськими підпільними силами, президент України Петро Порошенко закликав до взаємного поєднання та не політизувати минуле. Про це повідомляє польський портал dzieje.pl.

10 березня 1944 р. підрозділи Армії Крайової напали на Сагринь (Люблінське воєводство), спалюючи це село, заселене здебільшого українцями, та вбиваючи його мешканців, зокрема жінок та дітей. За різними підрахунками в Сагрині загинуло від 200 до 800 осіб.

Порошенко приїхав до Сагрині на запрошення української громади в Польщі. Його супроводжували численні делегації з України. Президент поклав квіти до пам’ятника українцям, убитим у Сагрині.

«Для мене надзвичайно важливо, що сьогодні я з вами, в цьому місці, в Сагрині, на офіційному відкритті меморіалу пам’яті українців, що загинули від рук польських Батальйонів хлопських та підрозділів Армії Крайової у 1943 р. (цитата згідно з джерелом, насправді напад на Сагринь відбувся в 1944 р., – ред.). Наш головний людський і християнський обов’язок – зберегти пам’ять про невинних жертв та зробити все, щоби між нашими народами не було розбрату й конфлікту», – сказав Порошенко.

Пам’ятник побудовано на цвинтарі в Сагрині у 2008 р. після польсько-українських міждержавних переговорів. Його центральним елементом є православний хрест, під яким польською та українською мовами написано: «Святий Боже! Дай вічний спочинок українцям, які мешкали в селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 р. трагічно загинули і спочили на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби». На плитах з обох сторін хреста перераховано прізвища вбитих.

У Сагрині президент України закликав до історичного порозуміння з Польщею. «Я впевнений, що й польське, й українське суспільства мають достатньо мудрості, щоби зрозуміти, що будь-який конфлікт між нами послаблює нас самих. Так стається, коли над нашими країнами нависає спільна загроза зі Сходу та гібридна війна, яку Кремль веде проти України, поширюється всією Європою», – сказав він.

Президент заявив, що він проти політизування минулого. «Будь-які намагання будь-яких політичних сил використовувати історичну пам’ять для підвищення рейтингу є абсолютно неприпустимими. Мірятися пролитою кров’ю наших народів та здобувати політичні дивіденди на трагедії – це ганебно й неприйнятно. Цей шлях веде в нікуди. Я вважаю, що це зрада пам’яті невинних жертв нашої спільної трагедії», – додав він.

«Ми рішуче засуджуємо жорстокість та насильство, які траплялися в минулому та які стаються зараз. Ми закликаємо сучасне покоління українців та поляків не допустити повторення подібної трагедії», – сказав він.

Президент України підкреслив, що з повагою ставиться до поляків, які стали жертвами трагічних подій на Волині. «Я хочу підкреслити, що ми дуже шануємо представників польського народу, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема й на Волині у 1943–1944 рр. І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – зазначив він.

«На знак пам’яті невинних жертв Сагрині я закликаю всіх нас – українців і поляків – до християнського прощення. Власне до взаємного прощення, а не до помсти закликають нас із небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами», – сказав він.

Президент України також зауважив, що Київ розраховує на зміни до польського закону про Інститут національної пам’яті в частині, яка стосується українців. Президент Анджей Дуда після підписання закону відправив його на перевірку до Конституційного суду Польщі. Він хотів перевірити відповідність закону конституції в тій частині, у якій ідеться про «українських націоналістів» та «Східну Малопольщу». Президент зазначив, що ці поняття визначені нечітко.

«Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про Інститут національної пам’яті й розраховуємо, що переглянуть також положення, які стосуються оцінки українців», – поділився Порошенко.

Президент України підтвердив домовленості щодо готовності до відновлення пошукових робіт та ексгумацій на території України, укладені із президентом Анджеєм Дудою в грудні минулого року в Харкові. «Сподіваємося, що найближчим часом наші експерти розпочнуть відповідну роботу», – додав Порошенко.

Джерело: dzieje.pl
Переклад українською: Monitor Info
Фото: president.gov.ua

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026