Повернуті із забуття: Міхал Рошковський
Статті

Особлива нарада при НКВС СРСР засудила Міхала Рошковського, старшого суддю Луцького окружного суду, до восьми років позбавлення волі за «переслідування членів Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) та осіб, причетних до революційної діяльності».

Міхал Рошковський народився 1898 р. у селі Льгота Вєлька (нині Радомщанський повіт Лодзького воєводства). Його батько, Антон Рошковський (приблизно 1859 р. н.), працював учителем. Мати, Броніслава Рошковська, займалася вихованням єдиного сина. Відомо, що вона померла 1918 р. Із 1908 р. Міхал навчався в початковій школі, яку закінчив 1910 р. Пізніше він вчився в реальному училищі в Сосновцю, після завершення якого 1918 р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету.

У січні 1919 р., під час навчання в університеті, Міхал пішов добровольцем у 36-й полк піхоти Війська Польського, який дислокувався у Варшаві. Із серпня того ж року в складі 16-ї піхотної бригади він брав участь у радянсько-польській війні. На той момент юнак отримав звання сержанта і працював у штабі бригади старшим писарем.

У грудні 1920 р. Міхала Рошковського демобілізували, після чого він відновив навчання в університеті. Вищу освіту майбутній правник здобув 1924 р. Ще навчаюсь в університеті, Міхал Рошковський влаштувався працювати в одне з управлінь Варшави, де був канцеляристом, а згодом перевівся на посаду заступника начальника дорожнього відділу (у справі не зазначено, про яку інституцію йде мова, – авт.). На цій посаді він працював до 1928 р. Із 1927 р. одночасно з основною роботою Міхал був аплікантом (кандидат на посаду судді) у варшавському суді, а через якийсь час його призначили асистентом судді. У квітні 1929 р. він здав іспит на суддю, після чого отримав направлення на посаду помічника Рівненського окружного прокурора. Вже 1931 р. він став старшим прокурором. Із лютого 1938 р. до вересня 1939 р. він обіймав посаду старшого судді Луцького окружного суду.

1936 р. Міхала Рошковського нагородили хрестом «За заслуги», а 1939 р. – медаллю за 10-літню службу в органах суду та прокуратури.

У Луцьку Міхал Рошковський мешкав на вулиці Міцкевича (нині початок вулиці Богдана Хмельницького), 4 разом із дружиною Галиною Владиславівною (1903 р. н.) та синами Яцеком (1931 р. н.) і Вєславом (1933 р. н.).

18 вересня 1939 р. робітнича дружина арештувала суддю Міхала Рошковського й доправила до в’язниці НКВС у Рівному. У січні 1940 р. Міхала Рошковського перевели до в’язниці в Луцьку, а його справу передали в УНКВС у Луцькій області (саме така назва області вказана в документі, – авт.). Зауважимо, що в архівно-слідчій справі, яка є документальним джерелом для написання цього нарису, зберігся ордер на арешт Міхала Рошковського, виписаний 4 березня 1940 р. Саме цього дня в його квартирі в Луцьку провели обшук.

Roszkowski2

На допиті, що відбувся 10 січня 1940 р., на запитання слідчого про активну боротьбу з революційним рухом Міхал Рошковський відповів: «Признаю себя виновным в том, что я как гражданин и патриот б[ывшей] польской республики действительно принимал участие в борьбе против революционного движения в Западной Украине. Моя практическая деятельность в этой борьбе заключалась в том, что я как ст[арший] судья луцкого окружного суда на ровне с другими делами разбирал дела комунистов и судил их на разные сроки лишения свободы». Законодавство Другої Речі Посполитої за комуністичну діяльність передбачало покарання у вигляді позбавлення волі від 6 місяців до 15 років. За словами Міхала Рошковського, з лютого 1938 р. до вересня 1939 р. він заслухав і виніс вироки у 200 справах, які стосувалися діяльності членів КПЗУ. Сам ув’язнений зазначав, що така кількість справ, як групових, так і індивідуальних, була зумовлена розмахом комуністичного руху, який Польща вважала загрозою для своєї державності.

Roszkowski3

17 травня 1941 р. постановою Особливої наради при НКВС СРСР Міхала Рошковського «за активну боротьбу проти революційного руху», тобто за ст. 54–13 КК УРСР, засуджено на вісім років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін покарання він відбував у «Севвостлазі».

Roszkowski4

15 вересня 1941 р. Міхал Рошковський як громадянин Польщі був амністований на підставі угоди Сікорський-Майський.

Заключенням Прокуратури Рівненської області від 20 липня 1989 р. Міхала Рошковського реабілітували на підставі ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30–40-х і початку 50-х рр.»

Подальша доля Міхала Рошковського та його родини нам не відома.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Тетяна Самсонюк – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області. Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» опрацьовані за архівно–слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025