Повернуті із забуття: Міхал Рошковський
Статті

Особлива нарада при НКВС СРСР засудила Міхала Рошковського, старшого суддю Луцького окружного суду, до восьми років позбавлення волі за «переслідування членів Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) та осіб, причетних до революційної діяльності».

Міхал Рошковський народився 1898 р. у селі Льгота Вєлька (нині Радомщанський повіт Лодзького воєводства). Його батько, Антон Рошковський (приблизно 1859 р. н.), працював учителем. Мати, Броніслава Рошковська, займалася вихованням єдиного сина. Відомо, що вона померла 1918 р. Із 1908 р. Міхал навчався в початковій школі, яку закінчив 1910 р. Пізніше він вчився в реальному училищі в Сосновцю, після завершення якого 1918 р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету.

У січні 1919 р., під час навчання в університеті, Міхал пішов добровольцем у 36-й полк піхоти Війська Польського, який дислокувався у Варшаві. Із серпня того ж року в складі 16-ї піхотної бригади він брав участь у радянсько-польській війні. На той момент юнак отримав звання сержанта і працював у штабі бригади старшим писарем.

У грудні 1920 р. Міхала Рошковського демобілізували, після чого він відновив навчання в університеті. Вищу освіту майбутній правник здобув 1924 р. Ще навчаюсь в університеті, Міхал Рошковський влаштувався працювати в одне з управлінь Варшави, де був канцеляристом, а згодом перевівся на посаду заступника начальника дорожнього відділу (у справі не зазначено, про яку інституцію йде мова, – авт.). На цій посаді він працював до 1928 р. Із 1927 р. одночасно з основною роботою Міхал був аплікантом (кандидат на посаду судді) у варшавському суді, а через якийсь час його призначили асистентом судді. У квітні 1929 р. він здав іспит на суддю, після чого отримав направлення на посаду помічника Рівненського окружного прокурора. Вже 1931 р. він став старшим прокурором. Із лютого 1938 р. до вересня 1939 р. він обіймав посаду старшого судді Луцького окружного суду.

1936 р. Міхала Рошковського нагородили хрестом «За заслуги», а 1939 р. – медаллю за 10-літню службу в органах суду та прокуратури.

У Луцьку Міхал Рошковський мешкав на вулиці Міцкевича (нині початок вулиці Богдана Хмельницького), 4 разом із дружиною Галиною Владиславівною (1903 р. н.) та синами Яцеком (1931 р. н.) і Вєславом (1933 р. н.).

18 вересня 1939 р. робітнича дружина арештувала суддю Міхала Рошковського й доправила до в’язниці НКВС у Рівному. У січні 1940 р. Міхала Рошковського перевели до в’язниці в Луцьку, а його справу передали в УНКВС у Луцькій області (саме така назва області вказана в документі, – авт.). Зауважимо, що в архівно-слідчій справі, яка є документальним джерелом для написання цього нарису, зберігся ордер на арешт Міхала Рошковського, виписаний 4 березня 1940 р. Саме цього дня в його квартирі в Луцьку провели обшук.

Roszkowski2

На допиті, що відбувся 10 січня 1940 р., на запитання слідчого про активну боротьбу з революційним рухом Міхал Рошковський відповів: «Признаю себя виновным в том, что я как гражданин и патриот б[ывшей] польской республики действительно принимал участие в борьбе против революционного движения в Западной Украине. Моя практическая деятельность в этой борьбе заключалась в том, что я как ст[арший] судья луцкого окружного суда на ровне с другими делами разбирал дела комунистов и судил их на разные сроки лишения свободы». Законодавство Другої Речі Посполитої за комуністичну діяльність передбачало покарання у вигляді позбавлення волі від 6 місяців до 15 років. За словами Міхала Рошковського, з лютого 1938 р. до вересня 1939 р. він заслухав і виніс вироки у 200 справах, які стосувалися діяльності членів КПЗУ. Сам ув’язнений зазначав, що така кількість справ, як групових, так і індивідуальних, була зумовлена розмахом комуністичного руху, який Польща вважала загрозою для своєї державності.

Roszkowski3

17 травня 1941 р. постановою Особливої наради при НКВС СРСР Міхала Рошковського «за активну боротьбу проти революційного руху», тобто за ст. 54–13 КК УРСР, засуджено на вісім років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін покарання він відбував у «Севвостлазі».

Roszkowski4

15 вересня 1941 р. Міхал Рошковський як громадянин Польщі був амністований на підставі угоди Сікорський-Майський.

Заключенням Прокуратури Рівненської області від 20 липня 1989 р. Міхала Рошковського реабілітували на підставі ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30–40-х і початку 50-х рр.»

Подальша доля Міхала Рошковського та його родини нам не відома.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Тетяна Самсонюк – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області. Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» опрацьовані за архівно–слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ДІЯЛЬНІСТЬ СОЮЗУ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ – 1 НА РІВНЕНЩИНІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ВІДАВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАЗІМЕЖ ЯЗВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЯЗВІНСЬКИЙ

КАЗІМЄЖ І ЯН ЯЗВІНСЬКІ З РІВНОГО. ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ КРЮГЕР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛЬГЕРД ВІРПША

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ТРИБА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АНТОН МАЦЄЄВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАЦЕЙ ЖОЛНЕРЧИК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ КОПИЦЯК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СИГІЗМУНД СОЧИНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ФЕЛІКС ГАЛАС

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АДАМ ВАГНЕР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ЯНИЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МЕЧИСЛАВ КУЛИКОВСЬКИЙ

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Болеслав Хиль
Статті
Черговий нарис у циклі про польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячено Болеславу Хилю з Клевані. У листопаді 1939 р. Військовий трибунал 5-ї армії Українського фронту засудив його до розстрілу за те, що він був поліціянтом і в часи Другої Речі Посполитої «займався арештами комуністів».
19 липня 2022
Антон Мацєєвський: продовження історії
Статті
17 липня 1944 р. у битві під Анконою в Італії загинув уродженець Рівного Антон Мацєєвський. Перед вступом до лав Армії Андерса він був в’язнем радянських таборів, до яких потрапив за приналежність до польського підпілля.
17 липня 2022
Повернуті із забуття: Едмунд Кастнер
Статті
Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».
04 липня 2022
«Ці люди ходили зі мною одними вулицями». Презентували книгу про польське підпілля в Рівному
Статті
«Це книга – про питання вибору. Так, як перед нами, українцями, сьогодні стоїть вибір, долучитися до боротьби за незалежність чи шукати безпечніше місце, волонтерити чи перейти на сторону окупанта, такий самий вибір стояв перед поляками в 1939 р.», – сказала Тетяна Самсонюк, авторка видання «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941».
11 червня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
Повернуті із забуття: Стефан Яжомбковський
Статті
Стефан Яжомбковський, поліціянт із Глинська Чеського на Рівненщині, – герой нашого чергового нарису про працівників польської державної поліції, які зазнали репресій з боку радянської влади.
18 березня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Ричак
Статті
Після звільнення з Війська Польського Юзеф Ричак почав працювати в польській державній поліції. Служив, зокрема, в Рівному. З приходом у місто Червоної армії його арештували за «активну боротьбу з революційним рухом трудящих».
11 лютого 2022
Повернуті із забуття: Станіслав Пахольчик
Статті
«На протяжении длительного периода времени проводил борьбу против интересов рабочих и крестьян», – таким чином у постанові про притягнення до кримінальної відповідальності від 19 грудня 1939 р. окреслено злочини Станіслава Пахольчика, якому присвячено наш черговий нарис.
28 січня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Рещинський
Статті
Юзефа Рещинського з колонії Довганець Костопільського повіту напередодні Другої світової війни мобілізували в поліцію. Через це після встановлення радянської влади його арештував НКВС, а згодом засудив до п’яти років таборів.
14 січня 2022