Польський погляд: за що рівненські жінки люблять Олега Винника
Статті

Моя подруга попередила мене, що в Україні не варто зізнаватися, що тобі не подобається «Океан Ельзи». Але чи варто говорити, що ти обожнюєш Олега Винника? З того, що бачу, теж не дуже.

Ну то я вам зізнаюся по секрету, але не кажіть нікому: Я ЛЮБЛЮ ОЛЕГА ВИННИКА! Спишіть це на мою польську національність, зафіксуйте це в протоколах СБУ, депортуйте мене до Польщі, дисциплінарно видаліть із «Волинського монітора» і заблокуйте на Фейсбуку. Я знаю, що двері до світу інтелектуалів і богеми для мене закриті. Щоправда, за натурою я панк, а моя схильність до бунту і політнекоректності вроджена. Але коли я бачу Винника, його чари руйнують усі стрункі філософські системи й погляди.

Скажу навіть, що мені більше подобається Винник, ніж «Океан Ельзи». Куди тому ввічливому синочку міністра (Святослав Вакарчук – вокаліст групи «Океан Ельзи», син Івана Вакарчука, міністра освіти у 2007–2010 рр., – ред.)? Йому, котрий голосом пенсіонера чи хворого на хронічну ангіну мугикає щось собі під носом, із жилою на лобі, що аж хочеться його ніжно обійняти й не відпускати? Та з нього такий рокер, як з мене Ірина Федишин (українська співачка, – ред.). Ніби-то рокер, а в школі, напевно, сидів на першій парті, отримував одні п’ятірки і був улюбленцем класної керівнички. І як такому вірити? А потім навіть депутатом став, і хто зна, чи в президенти не подасться?

Інша справа – автор «Молодої вовчиці» (пісня Олега Винника, – ред.). Цілісна фігура, де все тримається купи й утворює один образно гармонійний феномен Олега Винника, який загалом навіть не в моєму смаку (мені більше до вподоби вокаліст «Metallica»), але до якого я абсолютно ні в чому не можу прискіпатися. Жодного «але». Тому я помчала на його концерт у Рівному без роздумів. Дорогою на стадіон я йшла вкінці зграї вовчиць (так в Україні називають фанаток Олега Винника, – ред.). І хоча на п’ятому місяці вагітності я й досі ходжу швидко, проте кроки роблю невеличкі. Тож чимчикую собі з животиком за дівчатами чимшвидше, бо не хотілося пропустити початку. Моє дитя аж переверталося зліва направо вже під час першої пісні концерту. «Це дівчинка», – подумала я, хоча стать на той момент була ще невідома.

Концерт був без естрадних ефектів, характерних для української сцени. Просто гарний мужчина професійним голосом мінімально й одночасно максимально заспівав для юрби вдячних жінок. Бабоньки прекрасно розважалися, нечисленні чоловіки з усіх сил теж старалися, хоч вирази обличь відображали цілковиту відреченість, внутрішню втечу вглиб себе і відчуженість від навколишньої дійсності. Це руками Олега Винника вони намагалися загладити гріхи перед своїм половинками. Врешті-решт, співак певним чином надолужує той гімнистий образ, який канал «СТБ» створив чоловікам у програмі «Хата на тата». Тут при нагоді заявляю: якби я була чоловіком, то подала би на продюсера цієї передачі й канал у цілому позов про наклеп, шкідливу соціальну політику та пропаганду сексизму.

Звісно, «Я не зміг би жити без тебе» і все! Так співає Винник. Хтось скаже: «Важливі вчинки чоловіка, а не його слова». Може й так, але і слова теж хочеться почути. А тут маєш за 300 гривень дві години теплих текстів, проданих оперно-мюзикловим голосом Олега Винника. І на душі відразу стає тепліше. «А мнє харашо с табою», – чути на біс. Простеньке, але таке рідкісне! Жінка у Винника квітне, і коси її пахнуть весною. Ну то й що, що жінка здеформована вагітністю, як я, чи з повними торбами картоплі з базару, чи в туфлях позаминулорічного фасону. Коли Винник співає «Я нє устану любіть тєбя», це підносить тебе над усякими недосконалостями й недоліками. Та й, крім цього, відомо, що кожна жінка хоче на «берег океану» і «любові без обману». Чи, може, хтось знає таку, що не хоче? А хто із жінок утішився б обіцянкою «Буду завжди, ти так і знай, другом твоїм» у виконанні «Ельзи»? Ось де справжнє розчарування! Я друзів мати можу скільки захочу, та й загалом я їх і не хочу, бо для дружніх стосунків у мене є подружки! А от мати такого відданого, як Винник, – це вже щось!

Можна проаналізувати тексти детальніше. «Відтоді літаю я в уяві і наяву, живу тобою, тобою я живу», – співає фронтмен «Океану Ельзи» задля втіхи вибагливого слухача. А з Винника насміхаються, який співає те ж саме: «Ти дала мені свої ангельські крила, я лечу над світом, немов білий птах!» Перепрошую, але чи бачить тут хтось різницю в рівні текстів? Я – ні.

Алло там, в українських консульствах, у відділах культури! Кличте Винника до Польщі! Хай співає з нашим Зенеком Мартинюком чи з Пясеком. Таких-от «Океанів Ельзи» в Польщі предостатньо, а Олега Винника немає.

P. S.: Я була на УЗД. Звісно, в мене буде дівчинка. Тільки жінки так реагують на Винника, навіть у внутрішньоутробний період.

Ева МАНЬКОВСЬКА, 

молода вовчиця з Польщі, 38 років

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОРГАЗМ НА КОРДОНІ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВЕРНУТИСЯ ЧИ НЕ ВЕРНУТИСЯ – ОСЬ ПИТАННЯ

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ: ШАНСИ ТА ЗАГРОЗИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КРАЩЕ БУТИ БАГАТИМ І ЗДОРОВИМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПОСТАРАЙМОСЯ НІЧОГО НЕ РОБИТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЯК Я СОБІ БАТЬКІВ ВИХОВАЛА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: МУНДІАЛЬ ОЧИМА ЖІНОК

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЄВРОЧЕРГИ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026