Рівненсько-польські відносини: Невидимі кордони
Статті

Ми завжди говоримо тільки про те, що об’єднує поляків та українців. Звісно, це політкоректно і відповідає трендам. Однак невидимі кордони проходять там, де їх навіть наш спільний ворог не здогадався б шукати.

Ці тонкі лінії поділу можна відчути лише тоді, коли довго живеш в Україні або перебуваєш тут у час, коли змінюються пори року. Саме тоді населення України страждає від «простуди», викликаної найчастіше «протягом». Приблизно в той самий час із другого боку західного кордону поширюється депресія і «нервовий фон».

Щоб ти не сказав українцеві про якусь недугу, він завжди оголошує універсальний діагноз: «Це через протяг!» Болить голова – через протяг, висипка – через протяг, ногу тягне – через протяг. Причому цікаво те, що й саме людство – зауважте, незалежно від національної приналежності – ділиться на тих, кому протяг категорично шкодить, і на тих, кому він абсолютно не заважає. Як у Польщі, так і в Україні мало хто не має власної, чітко окресленої, позиції у справі «протягу». Ставлення до нього часто є елементом процесу виховання, його мотиви простежуються в сімейних історіях, вони невід’ємний аргумент у суперечках між противниками й прихильниками відкритих вікон в автомобілях і маршрутках, предмет досліджень народних авторитетів і цілителів-науковців, таких, як лікар Комаровський (представляє Україну) та лікар Зємба (Польща). Маю підозру, що проявом цього явища можуть бути, наприклад, наглухо закриті вікна українських потягів чи маршруток.

І ось коли вітри гуляють Україною, в Польщі пожинає свої плоди «нервовий фон». На що би ти не скаржився, всьому виною стрес і нерви. Висипка – від нервів, болить голова – від нервів, товстієш – від нервів. Необхідно усміхатися і заспокоїтися. А якщо не вдається, порахуй до десяти. Усунення «нервів» вбереже тебе від усіх хвороб. «Протягів» та «нервів» обидва народи бояться як чорта.

Натомість ніхто не боїться зараження і псування нервів. У черзі до аптеки всі тісно юрмляться перед віконечками. Один на другого шмаркає, пчихає і кашляє. Раз в одній із рівненський аптек я стояла в безпечному місці, намагаючись створити одну чергу до всіх віконечок. Натомість переді мною влізло кілька клієнтів (те саме в банку, біля каси, на пошті і т. д.). І тут мені дали про себе знати «нерви». Я порахувала від десяти до нуля. Нагадала собі черги в Польщі. Там хоч ніхто тобі не наступає на п’ятки й не заглядає до гаманця, коли розраховуєшся на касі. Проте завжди для всіх черга пересувається занадто повільно. Байдуже, в якій черзі ти стоїш, – сусідня завше пересувається динамічніше (а коли стоїш у заторі, то помічаєш, що автомобілі на сусідній смузі посуваються швидше)!

Українці підуть до лікаря радше тоді, коли «наслідки протягу» призведуть до передостанньої стадії хвороби. Поляки натомість підуть скоріше тоді, коли вже психотерапія, тренінги розвитку особисті, аромотерапія та заспокійливі ванни не покращують фізичного стану, гладкості шкіри і не позбавляють від безсоння, а ревматизм переходить у деградацію суглобів.

Усе це до мене дійшло нещодавно, коли я їхала рівненською маршруткою № 64. Я звикла до вигуку «Відкрийте задні!», а тут несподівано почула: «Закрийте задні, бо дує!»

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

Схожі публікації
Рівненсько-польські відносини: Трубін – (не) один
Статті
До завершення матчу «Бенфіка» – «Реал Мадрид» залишалася хвилина, а в мене було ще п’ять до планового відключення світла. Я думала, що так само планово піду спати, але подвиг Анатолія Трубіна порушив мій добовий ритм, тож я не могла заснути.
04 лютого 2026
Рівненсько-польські відносини: Спокійно, як на війні. Частина 1
Статті
Усі хочуть випити кави біля Ейфелевої вежі. Щоб було романтично і з видом на Париж. Я вже пила.
29 серпня 2024
Рівненсько-польські відносини: Тиждень ввічливості на дорозі
Статті
Присягаюся, ще тиждень тому я хотіла написати фейлетон про те, яке страшне життя в жінки і матері, водійки-польки в Україні, Польщі та у всьому світі.
24 березня 2021
Рівненсько-польські відносини: «AstraZeneca» – так я назвала би дочку
Статті
Дуже добре, що це не я повинна була винайти вакцину проти COVID-19. По-перше, це неабиякий моральний виклик, а по-друге, мистецтво поєднувати багато наукових дисциплін, необхідне для відкриттів, мені давалося б дуже важко.
22 березня 2021
Рівненсько-польські відносини: Дім для Вавельського дракона, або Інфраструктурний проєкт у Рівному
Статті
Чому саме поляки з Рівного мали б отримати від польської держави кошти на ремонт і оснащення свого осередку?
15 жовтня 2020
Рівненсько-польські відносини: Закінчення дивного навчального року
Статті
Готуючись до офіційного завершення 2019–2020 навчального року, яке цього разу відбулося онлайн, я роздумувала про те, яким був цей рік?
26 червня 2020
Рівненсько-польські відносини: Що показав фінал Інтелектуального тріатлону
Статті
Є такий Роберт Коженьовський – польський легкоатлет-ходун. На Олімпійських іграх у Барселоні в 1992 р. він долав дистанцію у 50 км. Спортсмен уже доходив до стадіону, коли суддя показав йому червону картку за неправильний крок. Коженьовського дискваліфікували, хоча він був найкращим.
02 червня 2020
Рівненсько-польські відносини: Пережити карантин
Статті
Здавалося б, під час карантину має вистачити часу на все. Я прочитала поради одного астронавта, який полетів на рік у космос, щоби вчені перевірили на ньому, як людина справляється з ізоляцією.
06 квітня 2020
Рівненсько-польські відносини: Як мене врятував В’ятрович
Статті
Дві топ-новини в українському інтернеті: перша цікава для споживачів газу, друга – для тих, хто подорожує Україною автобусом.
12 лютого 2020