ABC польської культури: Культова трилогія
Статті

«Sami swoi», «Nie ma mocnych», «Kochaj albo rzuć» – культова польська трилогія, яку обов’язково потрібно переглянути.

У наших роздумах про культуру звернімося до польського кінематографа. Це наш черговий крок, зробімо його. Будемо дивитися польські комедії.

Насамперед пропоную культову трилогію: «Самі свої» (1967 р., закінчення епохи Владислава Гомулки), «Крутих немає» (1974 р., початок епохи Едварда Гєрека) i «Кохай або кинь» (1977 р., кінець епохи Едварда Гєрека).

Sami swoi

Сценарії стрічок написав Анджей Малярчик, режисером виступив Сильвестр Хенцінський. Ролі Павляка і Каргуля зіграли Вацлав Ковальський і Владислав Ганьча. Дочку Павляків втілила на екрані Анна Димна.

Фільм «Самі свої» розповідає про долю репатріантів з-за Бугу – сім’ї Павляків і Каргулів, які посварилися ще в довоєнний час. Після Другої світової війни вони були змушені покинути Східні Креси й оселилися на Повернених землях. Звісно, доля розпорядилася так, що на новому місці вони теж жили по сусідству.

Сюжет має реальне підґрунтя. Анджей Мулярчик запам’ятав, як його дядько гукнув до рідних у потягу: «Вилазимо, бо тут наші». Тоді, їдучи з Боричівки (село в Теребовлянському районі Тернопільської області) на Повернені землі, він побачив на луці корову Миколи Поляковського – свого сусіда й родича.

Успіх фільму «Самі свої» спонукав до зйомок продовження: «Крутих немає» і «Кохай або кинь».

Чому можна багато разів дивитися трилогію Хенцінського? Передусім завдяки постатям Каргуля і Павляка. Проте й інші герої тут теж виведені так само чудово, мають свій промовистий характер. У стрічці багато діалогів, над якими смієшся навіть після стількох років. Події відбуваються в реаліях колишнього села, з його традиціями, баченням світу і того, що в житті важливе.

Трилогія Хенцінського не застаріла і ще довго яскраво сяятиме в десятці найкращих польських культових комедій. У 2012 р. перша частина трилогії про репатріантів з-за Бугу «Самі свої» очолила рейтинг найпопулярніших польських художніх фільмів. Її подивилися 4,5 млн глядачів.

Каргуль і Павляк уже більше 20 років мають свій музей у Любомежі (там, де знімали фільм). Експозиція містить плакати, паркан, що відділяв подвір’я головних героїв, фрагмент стіни з написом «3xNIE», землю з Кружевників, начиння і різні речі, які переселенці використовували в повоєнні часи.

Щиро раджу подивитися цю культову трилогію. Будете одночасно і сміятися, і вчити польську мову.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Для заохочення подаємо цитати:

Вітя Павляк: «Це ж свійська корова, татку! Такої у всьому світі немає, тільки в Кружевниках! Та ж бо це Миня Каргулів! Каргулі тут!»
Казимир Павляк: «Бандюки! От, значицця, ми і знайшли своє місце».

«Клячину повинен ожеребити, Вітю багато оженити, а Павла від самого малку до гвинтівки привчати… допоки Каргуль живий».

«Суд судом, а справедливість має бути на нашому боці».

«Це вже четверта війна в моєму житті, зокрема дві світових!»

«А я їй сказала, що соціалізм – це рівність і ще там щось».
Павляк: «І шо, вона повірила?»

«Зблизька то ти виглядаєш на три роки більше».

«А на весь Каргульовий рід і поле низпошли, добрий Господи, всі кари єгипетські. Тільки не помилися і нас, Павляків, сусідів Каргульових, не чіпай, бо ми своєї межі тримаємося».

«За демократії все нічиє».

«Ровер від німців зостався, а кіт із міста Лодзі походить».

Павляк: «Каргуль, а підійди-но до паркана!»
Каргуль: «А це ще нашо?»
Павляк: «Підійди, як і я підходжу».
Каргуль: «Ну, підійшов. І що?»
Павляк: «А теперки зніми шапку, як і я зняв».
Каргуль: «А… а це ще мені нащо?»
Павляк: «З нагоди, що наше переселення народів вже скінчилося. І треба було війни, щоб досягти миру. А тепер… плач. Владику! Не соромся! Плач! Все одно ніхто не бачить. Всі й так плачуть! Владику!»
Каргуль: «Казіку!» (…)
Каргуль: «А ти чого не плачеш?»
Павляк: «Та ж не останній раз миряться… Краще дивитимуся».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ф ЯК ФАЛАТ І ФАНГОР

Схожі публікації
ABC польської культури: Маврицій Готтліб – художник двох світів
Статті
Митець народився 1856 р. у Дрогобичі в заможній єврейській сім’ї. Мавриція та його братів із раннього дитинства виховували у глибокій пошані до релігії та традицій юдаїзму і водночас в атмосфері толерантності до інших культур і віросповідань.
31 травня 2023
ABC польської культури: Марцін Свєтліцький – утікач і шукач літературних пригод
Статті
Марцін Свєтліцький народився у Кракові. Дебютував на шпальтах часописів «Na przełaj» і «Radar». Насамперед поет, а ще романіст і вокаліст групи «Світляки». Видав багато збірок віршів, детективні романи «Дванадцять», «Тринадцять» і «Одинадцять», поетичну прозу, музичні диски й мініальбоми. На Facebook веде сторінку Marcin Świetlicki INFO.
18 травня 2023
ABC польської культури: Аудієнція в театрі
Статті
Похід у театр – це ніби відвідини найкращого друга. Повертаючись додому, ніколи не маєш враження, що щойно витратив час на дурниці, на переливання з пустого в порожнє.
10 травня 2023
ABC польської культури: Польський театр у Познані
Статті
Він став невід’ємною складовою культурного життя Познані. Без цієї споруди неможливо уявити столицю Великопольщі. Вона височіє на вулиці 27 грудня в центрі міста з 1875 р.
14 квітня 2023
ABC польської культури: Найвідоміше кабаре Польщі
Статті
Найпопулярніше кабаре, яке діяло в Польській Народній Республіці, заснували в 1956 р. у Кракові в підземеллях Палацу під баранами, що під номером 27 на Головному ринку. Називалося воно «Підвальчик під баранами».
30 березня 2023
ABC польської культури: Шалена Зоха
Статті
Роботи Зофії Стриєнської в період найбільшої популярності, а він припав на міжвоєнні роки, поширювали у вигляді течок, альбомів і листівок. Багатьма роками пізніше картини цієї надзвичайно впізнаваної художниці я вперше побачила на поштових марках і вручну розмальованій порцеляні зі Цмельова.
02 березня 2023
ABC польської культури: Ян Новіцький – Великий Шу кіно, театру і життя
Статті
Його біографія – непересічна, а театральні й кінематографічні ролі, які він він зіграв, та ще вірші, колядки і книжки, які написав, схиляють до роздумів. Режисер Яцек Блават в інтерв’ю із Себастьяном Лупаком зізнався: «Він любив життя. Навіть не так любив, як ковтав, поглинав, їв його ложками. Завжди відкритий, дотепний, винахідливий у своїх репліках, а коли треба – цинічний».
16 лютого 2023
ABC польської культури: Просто кабаре
Статті
Кабаре в Польщі завжди з’являлися як гриби після дощу. Вони, особливо за часів ПНР, тобто так званої комуни, подібно до музики, особливо рокової, відігравали не тільки культурну, але й суспільну та політичну роль. Кабаре були свого роду клапаном, через який виходила безсильна злість пригнобленого панівним ладом суспільства, часто й густо приправлена знущальним сміхом.
03 лютого 2023
ABC польської культури: Марек Кондрат – театр, кіно і вино
Статті
У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».
13 січня 2023