ABC польської культури: Культова трилогія
Статті

«Sami swoi», «Nie ma mocnych», «Kochaj albo rzuć» – культова польська трилогія, яку обов’язково потрібно переглянути.

У наших роздумах про культуру звернімося до польського кінематографа. Це наш черговий крок, зробімо його. Будемо дивитися польські комедії.

Насамперед пропоную культову трилогію: «Самі свої» (1967 р., закінчення епохи Владислава Гомулки), «Крутих немає» (1974 р., початок епохи Едварда Гєрека) i «Кохай або кинь» (1977 р., кінець епохи Едварда Гєрека).

Sami swoi

Сценарії стрічок написав Анджей Малярчик, режисером виступив Сильвестр Хенцінський. Ролі Павляка і Каргуля зіграли Вацлав Ковальський і Владислав Ганьча. Дочку Павляків втілила на екрані Анна Димна.

Фільм «Самі свої» розповідає про долю репатріантів з-за Бугу – сім’ї Павляків і Каргулів, які посварилися ще в довоєнний час. Після Другої світової війни вони були змушені покинути Східні Креси й оселилися на Повернених землях. Звісно, доля розпорядилася так, що на новому місці вони теж жили по сусідству.

Сюжет має реальне підґрунтя. Анджей Мулярчик запам’ятав, як його дядько гукнув до рідних у потягу: «Вилазимо, бо тут наші». Тоді, їдучи з Боричівки (село в Теребовлянському районі Тернопільської області) на Повернені землі, він побачив на луці корову Миколи Поляковського – свого сусіда й родича.

Успіх фільму «Самі свої» спонукав до зйомок продовження: «Крутих немає» і «Кохай або кинь».

Чому можна багато разів дивитися трилогію Хенцінського? Передусім завдяки постатям Каргуля і Павляка. Проте й інші герої тут теж виведені так само чудово, мають свій промовистий характер. У стрічці багато діалогів, над якими смієшся навіть після стількох років. Події відбуваються в реаліях колишнього села, з його традиціями, баченням світу і того, що в житті важливе.

Трилогія Хенцінського не застаріла і ще довго яскраво сяятиме в десятці найкращих польських культових комедій. У 2012 р. перша частина трилогії про репатріантів з-за Бугу «Самі свої» очолила рейтинг найпопулярніших польських художніх фільмів. Її подивилися 4,5 млн глядачів.

Каргуль і Павляк уже більше 20 років мають свій музей у Любомежі (там, де знімали фільм). Експозиція містить плакати, паркан, що відділяв подвір’я головних героїв, фрагмент стіни з написом «3xNIE», землю з Кружевників, начиння і різні речі, які переселенці використовували в повоєнні часи.

Щиро раджу подивитися цю культову трилогію. Будете одночасно і сміятися, і вчити польську мову.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Для заохочення подаємо цитати:

Вітя Павляк: «Це ж свійська корова, татку! Такої у всьому світі немає, тільки в Кружевниках! Та ж бо це Миня Каргулів! Каргулі тут!»
Казимир Павляк: «Бандюки! От, значицця, ми і знайшли своє місце».

«Клячину повинен ожеребити, Вітю багато оженити, а Павла від самого малку до гвинтівки привчати… допоки Каргуль живий».

«Суд судом, а справедливість має бути на нашому боці».

«Це вже четверта війна в моєму житті, зокрема дві світових!»

«А я їй сказала, що соціалізм – це рівність і ще там щось».
Павляк: «І шо, вона повірила?»

«Зблизька то ти виглядаєш на три роки більше».

«А на весь Каргульовий рід і поле низпошли, добрий Господи, всі кари єгипетські. Тільки не помилися і нас, Павляків, сусідів Каргульових, не чіпай, бо ми своєї межі тримаємося».

«За демократії все нічиє».

«Ровер від німців зостався, а кіт із міста Лодзі походить».

Павляк: «Каргуль, а підійди-но до паркана!»
Каргуль: «А це ще нашо?»
Павляк: «Підійди, як і я підходжу».
Каргуль: «Ну, підійшов. І що?»
Павляк: «А теперки зніми шапку, як і я зняв».
Каргуль: «А… а це ще мені нащо?»
Павляк: «З нагоди, що наше переселення народів вже скінчилося. І треба було війни, щоб досягти миру. А тепер… плач. Владику! Не соромся! Плач! Все одно ніхто не бачить. Всі й так плачуть! Владику!»
Каргуль: «Казіку!» (…)
Каргуль: «А ти чого не плачеш?»
Павляк: «Та ж не останній раз миряться… Краще дивитимуся».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ф ЯК ФАЛАТ І ФАНГОР

Схожі публікації
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті
Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.
30 жовтня 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025