ABC польської культури: Культова трилогія
Статті

«Sami swoi», «Nie ma mocnych», «Kochaj albo rzuć» – культова польська трилогія, яку обов’язково потрібно переглянути.

У наших роздумах про культуру звернімося до польського кінематографа. Це наш черговий крок, зробімо його. Будемо дивитися польські комедії.

Насамперед пропоную культову трилогію: «Самі свої» (1967 р., закінчення епохи Владислава Гомулки), «Крутих немає» (1974 р., початок епохи Едварда Гєрека) i «Кохай або кинь» (1977 р., кінець епохи Едварда Гєрека).

Sami swoi

Сценарії стрічок написав Анджей Малярчик, режисером виступив Сильвестр Хенцінський. Ролі Павляка і Каргуля зіграли Вацлав Ковальський і Владислав Ганьча. Дочку Павляків втілила на екрані Анна Димна.

Фільм «Самі свої» розповідає про долю репатріантів з-за Бугу – сім’ї Павляків і Каргулів, які посварилися ще в довоєнний час. Після Другої світової війни вони були змушені покинути Східні Креси й оселилися на Повернених землях. Звісно, доля розпорядилася так, що на новому місці вони теж жили по сусідству.

Сюжет має реальне підґрунтя. Анджей Мулярчик запам’ятав, як його дядько гукнув до рідних у потягу: «Вилазимо, бо тут наші». Тоді, їдучи з Боричівки (село в Теребовлянському районі Тернопільської області) на Повернені землі, він побачив на луці корову Миколи Поляковського – свого сусіда й родича.

Успіх фільму «Самі свої» спонукав до зйомок продовження: «Крутих немає» і «Кохай або кинь».

Чому можна багато разів дивитися трилогію Хенцінського? Передусім завдяки постатям Каргуля і Павляка. Проте й інші герої тут теж виведені так само чудово, мають свій промовистий характер. У стрічці багато діалогів, над якими смієшся навіть після стількох років. Події відбуваються в реаліях колишнього села, з його традиціями, баченням світу і того, що в житті важливе.

Трилогія Хенцінського не застаріла і ще довго яскраво сяятиме в десятці найкращих польських культових комедій. У 2012 р. перша частина трилогії про репатріантів з-за Бугу «Самі свої» очолила рейтинг найпопулярніших польських художніх фільмів. Її подивилися 4,5 млн глядачів.

Каргуль і Павляк уже більше 20 років мають свій музей у Любомежі (там, де знімали фільм). Експозиція містить плакати, паркан, що відділяв подвір’я головних героїв, фрагмент стіни з написом «3xNIE», землю з Кружевників, начиння і різні речі, які переселенці використовували в повоєнні часи.

Щиро раджу подивитися цю культову трилогію. Будете одночасно і сміятися, і вчити польську мову.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Для заохочення подаємо цитати:

Вітя Павляк: «Це ж свійська корова, татку! Такої у всьому світі немає, тільки в Кружевниках! Та ж бо це Миня Каргулів! Каргулі тут!»
Казимир Павляк: «Бандюки! От, значицця, ми і знайшли своє місце».

«Клячину повинен ожеребити, Вітю багато оженити, а Павла від самого малку до гвинтівки привчати… допоки Каргуль живий».

«Суд судом, а справедливість має бути на нашому боці».

«Це вже четверта війна в моєму житті, зокрема дві світових!»

«А я їй сказала, що соціалізм – це рівність і ще там щось».
Павляк: «І шо, вона повірила?»

«Зблизька то ти виглядаєш на три роки більше».

«А на весь Каргульовий рід і поле низпошли, добрий Господи, всі кари єгипетські. Тільки не помилися і нас, Павляків, сусідів Каргульових, не чіпай, бо ми своєї межі тримаємося».

«За демократії все нічиє».

«Ровер від німців зостався, а кіт із міста Лодзі походить».

Павляк: «Каргуль, а підійди-но до паркана!»
Каргуль: «А це ще нашо?»
Павляк: «Підійди, як і я підходжу».
Каргуль: «Ну, підійшов. І що?»
Павляк: «А теперки зніми шапку, як і я зняв».
Каргуль: «А… а це ще мені нащо?»
Павляк: «З нагоди, що наше переселення народів вже скінчилося. І треба було війни, щоб досягти миру. А тепер… плач. Владику! Не соромся! Плач! Все одно ніхто не бачить. Всі й так плачуть! Владику!»
Каргуль: «Казіку!» (…)
Каргуль: «А ти чого не плачеш?»
Павляк: «Та ж не останній раз миряться… Краще дивитимуся».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ф ЯК ФАЛАТ І ФАНГОР

Схожі публікації
ABC польської культури: Ігнацій Гоголевський – майстер польської мови
Статті
Багатьох літературних постатей ми асоціюємо з акторами, які втілилися в ролі героїв видатних творів, перенесених на великі чи малі екрани. Один із таких – Ігнацій Гоголевський, який зіграв Антека Борину в серіалі за романом Владислава Реймонта «Селяни», знятому в 1971–1973 рр., та в кіноверсії, створеній Яном Рибковський у 1973 р.
29 липня 2022
ABC польської культури: Наполеглива і талановита Каська Сохацька
Статті
Наполегливість, працьовитість, талант і дрібка везіння – саме ці фактори сприяли її популярності, появі великої кількості фанів і нагородженню двома «Фридериками» у 2022 р. за фонографічний дебют року та за альбом року у стилі інді-поп за диск «Тихі дні».
14 липня 2022
ABC польської культури: «Весна, ах, це ти»
Статті
Радісний щебет птахів, відчутне на дотик лагідне тепло сонячних променів, яке жене по блакитному небу кавалькади вже не сірих хмар, а білих пухнастих хмаринок. Нові поклади енергії, всюдисуща зелень свіжих одеж світу і надії на краще завтра… Як не любити весну? Безперечно, любили її також польські митці зламу ХІХ–ХХ ст.
31 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
«Там, де він грав, був народний театр». Спогади про Єжи Трелю
Статті
Він був живим пам’ятником театру, а дехто навіть казав: «Там, де грає Треля, там і є народний театр». Видатний польський актор Єжи Треля помер 15 травня в Кракові у віці 80 років.
18 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
ABC польської культури: Вацлав Шимановський – скульптор, який вирізьбив музику
Статті
Шопенівський конкурс щоразу доводить до червоного кольору емоції меломанів. Я трохи орієнтуюся в цій темі, адже, як і багато хто, завжди нетерпляче очікую вердикту журі. При нагоді на екрані телевізора, рано чи пізно, з’являється одна з найвідоміших скульптур.
19 квітня 2022
Ярослав-Марек Римкевич – правда про природу світу та людину
Статті
Ярослав-Марек Римкевич помер 3 лютого 2022 р. Він був поетом, есеїстом, літературним критиком, драматургом і політичним публіцистом.
27 березня 2022