ABC польської культури: Анджей Врублевський – бунтівник, легенда польського сучасного мистецтва
Статті

Про нього говорили, що він малює «людей в одягу, пошитому з небес». Він зображав людину в момент, коли та відходить із життя. Його творчість спонукає до роздумів, захоплює і чарує таємничістю.

Повз полотна Анджея Врублевського неможливо пройти байдуже. Його творчість пригнічує і відштовхує, проте одночасно вабить і торкає всі відчуття. Послання його картин надзвичайно потужне, навіть метафізичне.

«Виявляється, що внутрішній світ людини – це дуже тендітна будівля, – писав Врублевський до дружини. – Якщо її з усіх сил струснути, щоби подивитися, наскільки вона міцна, та розсипається безслідно на попіл, залишаючи гнітючу пустку».

Врублевський народився 1927 р. у Вільні. Першою смертю, з якою він зіткнувся, був відхід батька – професора юриспруденції Віленського університету, котрий помер від інфаркту під час обшуку, здійснюваного гітлерівцями. Це було величезне потрясіння для молодого хлопця. Впродовж усієї своєї творчості, всього життя Врублевський шукав властиву мову, якою він міг би виразити жах і травму смерті, війни. Вона наклала відбиток на його творчість. Тема відходу у вічність поверталася бумерангом – у кольорі, композиції. Митець з усіх сил намагався призвичаїтися до смерті та страждання, зрозуміти щось, що зрозуміти неможливо, щось, що виходить за межі розуміння.

Він малював незвичайні цикли «Розстріли», «Кріслозлиття», «Черга продовжується», в яких зображав людей, охоплених та поневолених безглуздям життя, людей, які зав’язли в похмурій дійсності як предмети, як нікому непотрібний мотлох, як стільці, на яких сидять і з якими вже зрослися. Вони апатичні, порожні, вони чекають на щось і наперед знають, що цього не станеться. Депресія і безмір безглуздого існування просто вихлюпуються з картини на глядача, облипаючи його густою масою, з якої він прагне, але не може визволитися.

wroblewski 1

Розстріл VIII, 1948. Джерело: niezlasztuka.net

wroblewski 3

Екзекуція під стіною, 1949. Джерело: niezlasztuka.net

Світ, у який нас забирає художник, тільки на перший погляд нерухомий, перебуває у стагнації. Ця дійсність надзвичайно складна, сповнена неспокою та агресії, прихованої під тонкою поверхнею.

Еманація незвичайності творів Анджея Врублевського відбувається в точці, в якій художник сполучає тільки на перший погляд далекі одна від одної теми. Це відбувається десь між шоком і надією, між одержимістю смертю і прагненням нового життя та світла.

Незвичайними у творчості митця були картини, намальовані з обох боків полотна. Що це, бажання заощадити? Мабуть, ні, зваживши на тематику робіт. Це зіткнення світів. З однієї сторони грубо витесані, навіть соцреалістичні герої дня: солдати, жертви, жінки й чоловіки, втомлені і змордовані люди. На звороті – метафізичне послання. «Синій водій» супроти «Ліквідації гетто».

Виняткову роль у творчості Врублевського відіграє блакитний, сірий і синій кольори. Завдяки цим барвам фігури на картинах стають знелюдненими, позбавленими людських рис, а самі полотна межують із катастрофізмом та сюрреалізмом. Людина під владою смерті і під її абсолютним пануванням стає істотою з іншого, якогось божевільного світу.

У 1953 р. художник писав до дружини: «Зараз мені не потрібно шукати смерті, я постійно її ношу із собою, і достатньо втоми чи зміни погоди, аби відчути її в грудях».

wroblewski 2

Небесний шофер, 1948. Джерело: niezlasztuka.net

Анджей Врублевський вийшов у Татри і вже не повернувся. Була зима 1957 р., митцеві було 30. Його знайшли мертвим на дорозі Освальда Бальцера, тобто на маршруті, який вів до Морського Ока (озеро в Татрах, – ред.). Точні обставини смерті невідомі, тому існує багато домислів. Найбільш імовірною є теорія про приступ епілепсії, на яку художник страждав усе життя. Коли Врублевського знайшли, він сидів під деревом у природній позі. В нього була тріщина в черепі, покусана рука, а на лижні штани натягнуті штани від піжами.

Сам він часто говорив, що його життя стало «самогубством на виплату», тож, здається, смерть він урешті прийняв із полегшенням.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька та Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВІЧНИЙ ШУКАЧ ТАДЕУШ МАКОВСЬКИЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПЬОТР МІХАЛОВСЬКИЙ – РОМАНТИК У СЛУЖІННІ НЕЗАЛЕЖНІЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ф ЯК ФАЛАТ І ФАНГОР

Схожі публікації
ABC польської культури: Ігнацій Гоголевський – майстер польської мови
Статті
Багатьох літературних постатей ми асоціюємо з акторами, які втілилися в ролі героїв видатних творів, перенесених на великі чи малі екрани. Один із таких – Ігнацій Гоголевський, який зіграв Антека Борину в серіалі за романом Владислава Реймонта «Селяни», знятому в 1971–1973 рр., та в кіноверсії, створеній Яном Рибковський у 1973 р.
29 липня 2022
ABC польської культури: Наполеглива і талановита Каська Сохацька
Статті
Наполегливість, працьовитість, талант і дрібка везіння – саме ці фактори сприяли її популярності, появі великої кількості фанів і нагородженню двома «Фридериками» у 2022 р. за фонографічний дебют року та за альбом року у стилі інді-поп за диск «Тихі дні».
14 липня 2022
ABC польської культури: «Весна, ах, це ти»
Статті
Радісний щебет птахів, відчутне на дотик лагідне тепло сонячних променів, яке жене по блакитному небу кавалькади вже не сірих хмар, а білих пухнастих хмаринок. Нові поклади енергії, всюдисуща зелень свіжих одеж світу і надії на краще завтра… Як не любити весну? Безперечно, любили її також польські митці зламу ХІХ–ХХ ст.
31 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
«Там, де він грав, був народний театр». Спогади про Єжи Трелю
Статті
Він був живим пам’ятником театру, а дехто навіть казав: «Там, де грає Треля, там і є народний театр». Видатний польський актор Єжи Треля помер 15 травня в Кракові у віці 80 років.
18 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
ABC польської культури: Вацлав Шимановський – скульптор, який вирізьбив музику
Статті
Шопенівський конкурс щоразу доводить до червоного кольору емоції меломанів. Я трохи орієнтуюся в цій темі, адже, як і багато хто, завжди нетерпляче очікую вердикту журі. При нагоді на екрані телевізора, рано чи пізно, з’являється одна з найвідоміших скульптур.
19 квітня 2022
Ярослав-Марек Римкевич – правда про природу світу та людину
Статті
Ярослав-Марек Римкевич помер 3 лютого 2022 р. Він був поетом, есеїстом, літературним критиком, драматургом і політичним публіцистом.
27 березня 2022