Картину Владислава Подковинського «Шаленство екстазу» критики й митці визнали маніфестом нового мистецтва, вираженням бунту проти закостенілих естетичних і побутових канонів.
«На роз’яреному велетенському коні, на якомусь апокаліптичному звірові, вкиненому в хаос, у вихор розбурханих туманів хмаровищ і мряки, напівлежить гола жінка, охопивши карк коня раменами, притулившись до нього обличчям, грудьми, тулубом, стискаючи конвульсивно його боки ногами», – писав у «Щоденному кур’єрі» 18 березня 1894 р. Казімеж Тетмаєр, днем після того, як у варшавській Захенті (Національна мистецька галерея, – ред.) виставили це нетипове полотно.
Картина «Шаленство екстазу» своїм надзвичайно відважним підходом до поширеного мотиву – оголеної жінки на коні – викликала скандал, який додатково посилила спроба самого автора знищити виставлене полотно. Підхоплена силою еротичних інстинктів і бажань, жінка, яка прямо-таки злилася з демонічним жеребцем, втілила в цій картині всю потугу людських пристрастей.
Коли художнику виповнилося заледве чотири місяці, на Варшавсько-Віденській залізниці сталася аварія – зійшов із рейок потяг. Загинув вагонний кондуктор – батько митця. З тієї пори його виховувала тільки матір. Матеріальна ситуація ніколи не була задовільною. В 1875 р., у 9-річному віці, хлопець розпочав навчання в гімназії, пізніше продовжив його в Технічній школі Варшавсько-Віденської залізниці. Мати розраховувала, що завдяки цьому молодому Владиславу вдасться здобути хорошу спеціальність і таким чином покращити добробут сім’ї.
Проте він не мріяв стати кондуктором, а хотів бути митцем. Юнаку ніколи не було легко. Грошей бракувало на все і майже завжди. Владислав Подковінський помер від туберкульозу вночі 5 січня 1895 р. Двома днями пізніше його поховали у гробниці батька на варшавському кладовищі Повонзки.
На момент смерті Подковінському було неповних 29 років, а на своєму рахунку він мав кількасот картин. Багато його полотен були знищені або пропали під час Другої світової війни. Зараз уцілілими вважають близько 200 картин, але ця кількість постійно змінюється, бо у приватних колекціях продовжують знаходити чергові твори. Він малював абсолютно все: починаючи від портретів, ідилічних краєвидів і закінчуючи жанровими сценками. Можна сказати, що він був плодовитим художником. Із-під його пензля вийшло багато чудових картин, але насправді тільки одна принесла митцю славу й забезпечила йому надійне місце в пантеоні європейських митців найбільшої величини.
Сам Подковінський так описав процес творення свого найбільшого шедевру: «У моїй уяві зродився образ, який цілковито захопив і поглинув мене. Я постійно працював над ним, створював ескізи й зарисовки як у трансі, знесилювався, але не міг перервати роботу. Бувало й так, що малював практично з ліжка, лежачи, цілковито ослаблений, але не міг випустити з рук палітри й пензля. Нарешті картина була готова, проте термін приймання робіт на виставку, яку проводили в Захенті, вже закінчився. Однак Товариство друзів художніх мистецтв Захенти погодилося експонувати мою нову роботу «Шаленство екстазу» в рамках виставки однієї картини, яку відкрили 18 березня 1894 р.»
23 квітня Владислав Подковінський пішов у Захенту і, ставши перед своєю картиною, завдав ій кілька довгих, майже на метр, ударів ножем. Із галереї він вийшов мовчки. Коли журналісти запитували його про причини такого вчинку, відповідав: «Я приніс у жертву річ, яка була мені найдорожча, […] це було сильніше за мене…»
Критики й митці визнали шедевр художника маніфестом нового мистецтва, вираженням бунту проти закостенілих естетичних і побутових канонів.
Хоча в сучасників малярство Подковінського викликало численні суперечки (в нього було стільки ж прихильників, скільки й противників), зараз його вважають фундаментальним для розвитку сучасного польського мистецтва. «Шаленство екстазу» належить до канону польського живопису ХІХ ст. і є одним із найбільш упізнаваних творів в історії всього польського мистецтва.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ВРУБЛЕВСЬКИЙ – БУНТІВНИК, ЛЕГЕНДА ПОЛЬСЬКОГО СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВІЧНИЙ ШУКАЧ ТАДЕУШ МАКОВСЬКИЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПЬОТР МІХАЛОВСЬКИЙ – РОМАНТИК У СЛУЖІННІ НЕЗАЛЕЖНІЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ф ЯК ФАЛАТ І ФАНГОР