Гоголь-моголь – це смачний десерт із сирих яєчних жовтків із цукром. Можна теж додати збитий у круту піну білок, мед і ром. Був популярний в епоху ПНР, коли бракувало солодощів.
Для багатьох поляків гоголь-моголь асоціюється з кінотрилогією, яку рекомендуємо сьогодні на шпальтах «Волинського монітора».
Першу частину трилогії під назвою «Kogel-mogel» («Гоголь-моголь») зняли в 1988 р., другу – в 1989 р. Вона називається «Galimatias, czyli kogel-mogel II» («Абракадабра, або Гоголь-моголь – 2»). Режисером фільму був Роман Залуський. Обидві частини здобули впродовж років численне коло прихильників. Глядачі переглядають їх багато разів і знають напам’ять діалоги, найсмішніші сцени, розуміють усі побутові й міжпоколіннєві нюанси, збираються у фан-клуби.
Третя частина вийшла у прокат у січні цього року під назвою «Miszmasz, czyli kogel-mogel 3» («Бедлам, або Гоголь-моголь – 3»). Її режисером був Кордіан Півоварський. Що з неї залишиться в пам’яті глядачів, побачимо за кілька років. Проте «Гоголь-моголь» став уже черговою польською трилогією.
Перша частина розповідає про життєві перипетії Касі, яка мріє вирватися із села до міста на навчання, пригоди з Петрусем, доцентом Волянським і його дружиною та зустріч із «мужчиною всього життя». Друга частина – це заміжнє життя головної героїні, постійні плани про навчання і проблеми, викликані появою Волянських, Петруся, бабусі та пуделя Пусі. А третя частина – це вже історія сина Касі, Марціна, який намагається розпочати самостійне життя, заснувавши досить ризикований бізнес. Не обійшлося й без любовної лінії – на своєму шляху він зустрічає дочку професора Волянського, Агнєшку. Остання частина оповідає про подальшу долю героїв першої та другої частин.
Ці картини – це не лише комедії, ситуаційні, характерні, словесні. Вони дозволяють поспостерігати за звичаями старшого і молодшого поколінь у світі, що дуже швидко змінюється.
Переглядаючи третю частину, можна помітити, як змінилася Польща упродовж цих 30 років, що минули з часу зйомок двох попередніх частин. Чи в кращу сторону? На це запитання маємо відповісти самостійно.
«Гоголь-моголь» – це також плеяда справжніх зірок. А серед них – Градина Бленцька-Кольська, Єжи Турек, Здзіслав Вардейн, Ева Каспшик, Малгожата Льорентович. Відчуття легкості, ностальгії та романтичності надають стрічці музика та пісні Северина Краєвського. Особливо може сподобатися композиція «Шукай мене» у виконанні Едити Гепперт.
Щиро запрошуємо подивитися трилогію «Гоголь-моголь» і сформувати власну думку про всі частини.
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
Культові фрази:
«Отож, дядько батькового брата чоловіка сестри мого другого чоловіка (...) нечувано вродливий...» (Волянська, бабця Петруся).
«Інакше ти підеш у садок і тебе знову прив’язуватимуть до батареї!» (Волянська до Петруся).
«Немає такої можливості, аби було щось неможливе» (Зенон Сольський).
«Може, ти й повнолітня, але сповна розуму – то ні!» (Зенон Сольський).
«Таж для задоволення ніхто не п’є, тільки з примусу» (пані Сольська).
Діалог:
Пані Сольська: Більш-менш.
Павел Завада: Але більш чи менш?
Пані Сольська: Більше половини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: «MIŚ» І «PSY», АБО «ОЦЕЙ У ДЗЕРКАЛІ – ЦЕ, НА ЖАЛЬ, Я»
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КУЛЬТОВА ТРИЛОГІЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РЕЙС У НІКУДИ В ДУРМАНІ СОЦІАЛІСТИЧНОГО АБСУРДУ
