24 березня лучани мали нагоду відвідати захід, який ніс у собі енергетику толерантності та єдності різних народів. У Театрі ляльок відбувся концерт «На перехресті культур...».
«На перехресті культур...» - це концерт-зустріч з 90-літнім Альфредом Шраєром – виконавцем єврейських, українських та польських пісень, відомим скрипалем. Окрім Альфреда Шраєра учасниками заходу були Академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії (диригент – Сергій Хоровець) та львівська скрипалька Лідія Футорська.
Формат заходу одразу вказував на те, що концерт буде унікальним, адже не так часто в Луцьку лунають пісні мовою ідиш.
Концерт розпочався композицією Мендельсона у виконанні оркестру. Музиканти виконували також твори Войцеха Кіляра, Мирослава Скорика, Миколи Лисенка тощо. Деякі твори на скрипці разом з оркестром виконувала Лідія Футорська, котра вразила глядачів своїм натхненним виконанням. Уже після концерту глядачі висловлювали своє враження, що вона грала так, наче переживала ту музику.
За визначенням організаторів, головним «цвяхом програми» став Альфред Шраєр, учень всесвітньо відомого Бруно Шульца. Це людина, котра пройшла страшну машину концтаборів у часи Другої світової війни, але пронесла крізь важкі часи силу своєї пісні та незламний оптимізм.
«Бувало так, що в бараку іноді ввечері, коли вже світло було вимкнуте, я відчував потребу заспівати. Співав якусь віденську пісню, якусь польську. Де не пам’ятав слів – співав «ля-ля-ля». Але я вам хочу сказати, що в’язні охоче слухали цього. Люди вже забули, що таке взагалі музика. Після того всі лягали спати. То була така, свого роду, колискова пісня», - розповів Шраєр, як духовно підтримував в’язнів у табірних бараках Бухенвальду.
Одного разу Альфред потрапив у «марш смерті». 2 тис. полонених вели кудись полями і лісами. Багато хто не витримував і вмирав на місці. Така доля могла спіткати Шраєра, бо ноги у нього ослабли і він відставав. Тож опинився наприкінці колони. Тих, хто відстає, охоронці застрелювали. Коли надійшла черга Альфреда, за нього вступився полонений німець-банкір, котрий раніше у бараці слухав на ніч «колискові». Банкір сказав охоронцеві, що Альфред – відомий оперний співак. Зрештою, його не застрелили, а просто залишили напризволяще.
«І колона пішла. Це ще був не кінець, але від СС я вже відстав. От, таким способом, пісня частково врятувала моє життя», - зазначив Шраєр.
Упродовж вечора Альфред Шраєр виконував пісні на ідиш, польській та українській мовах. Виконав, зокрема, пісню на слова Івана Франка. Згадував і міжвоєнні тридцяті, коли в моді було танго. Кілька танго-пісень польською мовою додали концертові ретроатмосфери.
Олександр КОТИС
