Гутянські оповіді: Горинь – річка гарна і страшна, завжди близька серцю
Статті

У вигині Горині, одразу неподалік колонії Суня, поблизу «Скучища», лежав у воді вивернутий велетенський дуб. Його гілля перегороджувало річку майже до половини русла. Все, що пливло річкою, затримувалося в цьому природному ситі.

Цей дуб був найважливішим додатком до річки, яка, незважаючи ні на що, спокійно несла свої води десь у далекі моря. Місцеві знали цю річку, ставилися до неї з великою пошаною, а вона віддячувала прохолодою у спекотні літні дні. Купання в Горині нормувалося правилами, запровадженими пращурами. Купатися, згідно зі звичаєм, можна були лише після червневого відпусту біля джерела в урочищі Тріщава на Святого Яна.

Навколо Антонівки і вздовж Горині було багато нових колоній. У гості до жителів, які походили з «централі», приїжджали родичі. Головною розвагою для приїжджих було купання в річці. Горинь, тиха і на перший погляд спокійна, була безжальною, бухти (так називали водоверті) затягували у свої глибини невправних плавців. Про це одразу давали знати до Суні й місцеві «водолази» вирушали витягати потопельника. Якщо не виловили його в місці утоплення, то останньою надією був дуб. Знайшовши нещасного, вони вправно витягали його на берег. До цього ставилися як до обов’язку й останньої послуги померлому. Неписані закони забороняли брати за це будь-яку плату, хоча при цьому люди не раз ризикували власним життям.

Huta 5 Horyn 2

Коліно Горині в околицях Суні

Найкращим «водолазом» в околиці був Едвард Очеретко із Суні. Він міг кілька хвилин перебувати під водою, запливати у водовороти й випливати у спокійному місці. Місцеві, щоби позмагатися, кидали у воду камінь, і ніхто швидше Едварда каменя з тих пучин не витягував. Свою непереможність у пірнанні Очеретко підтвердив згодом за трагічних обставин. Колись із колонії Парова до Едварда прийшов його племінник Юліан – син сестри Юзефи, ще підліток. Побувши трохи в тітки Антоніни, він сказав, що йде на Горинь. Ніяких прохань і остережень, що «ще не було Святого Яна і не можна купатися», він не слухав і все-таки пішов. На очах дітей із Суні, що були з ним, його втягнула бухта. Ті одразу ж забили тривогу. Чоловіки із Суні намагалися витягнути Юліана, але нічого не вдалося. На крики з поля прибіг Едвард і, не зволікаючи, кинувся у глибочінь. За якусь хвилину витягнув племінника. Способи порятунку, знані місцевим, результату не дали. Юліан помер.

Самому Едвардові жилося не найлегше: землі мав мало, до того ж піщанистої, вбога хата, троє дітей. На довершення до всього суд, розглянувши заяву «акцизника», присудив йому чималий штраф за посаджений тютюн. «Тільки повіситися», – казав він. Коли навесні 1943 р. Едварда вбив Василь Катрук і вкинув до Горині, його тіло так ніхто й не витягнув. Горинь, яка була для нього життям, стала врешті його домовиною.

Huta 5 Horyn 5

Huta 5 Horyn Legitymacja szkolna Stanislawa Oczeretki

Учнівський квиток Станіслава Очеретка, родича Едварда Очеретка. Станіслав Очеретко ще живе.

Huta 5 Horyn Dzieci z Suni z nauczycielami

Діти із Суні з учителями

***

Однієї весни в гіллі дуба застряг величезний сом, якого принесло мертвим. Він був великий, як крокодил. Господарі одразу ж витягли його на берег, потім порубали на корм для свиней. Річка утримувала людей. Рибалки весь час ловили рибу, яка непогано доповнювала їх убогий раціон. Цілими стадами на річку водили гусей та качок, яких вигодовували за гроші для євреїв. Одразу після того, як пташенята викльовувалася, євреї купували їх, платили місцевим за відгодівлю, а восени забирали. І так, як після весни приходить літо, так і євреї приходили, коли треба було повертати взяті навесні кредити. Упродовж кількох років із річки щодня не поверталося по кілька, а інколи й по кільканадцять пташенят. Їх завжди ретельно рахували, а дітей, які не впильнували птиці, суворо карали. Ніхто не міг пояснити таємниці каченят, що топилися. Це тривало до того часу, доки хтось із дітей не вгледів, як величезний сом підпливає і хапає пташенят.

Розпочалося полювання на сома, проте той не йшов на жодну приманку і продовжував прочісувати місця, де плавали качки, шукаючи свої улюблені ласощі. Юрби рибалок і просто цікавих вглядалися в мутні води. Сома бачили в різних місцях. Тривали ці лови кілька днів – без результату. Качки з гусками нетерпляче чекали, коли їх випустять на воду. Урешті Броніславу Чернецькому спало на думку, що до качки можна прив’язати великого гачка на міцному шнурку. Сом швидко спокусився на приманку, і це його погубило. Після тривалої шарпанини, з великими труднощами його витягли на берег. Він був здоровенним, як чоловік. М’ясо, щоправда, було не дуже добре, але, його роздали всім охочим із Суні, Парослі ІІ, Переспи і навіть Теребуні, які з’їли його того ж дня.

На другий день на річку випустили підрослих каченят, і знову кількох із них не дорахувалися увечері. А єврей же прийде восени по своє, і що тоді? Птахів не вистачає, а гроші вже давно потратили.

Коли я прогулююся вздовж берегів Горині й милуюся красою річки, завжди думаю про те, скільки ще таємниць вона приховує у своїх глибинах.

Huta 5 Horyn 6

Горинь у Степані

Huta 5 Horyn 1

Huta 5 Horyn 4

Huta 5 Horyn 3

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: СВІТОВА ВІЙНА Й ПОВЕРНЕННЯ ВИСОЦЬКИХ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: СЕЙМ У ВАВЖИНОВИЧА У ВИРЦІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: САМОЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ І ЛІСОВІ КОНФЛІКТИ

ПОЛЬСЬКЕ ОСАДНИЦТВО В ОКОЛИЦЯХ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ НА ВОЛИНІ

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ 

 

Схожі публікації
Не тільки Марія Склодовська-Кюрі. Нобелівські лауреати з польським корінням
Статті
Лауреати Нобелівської премії, які асоціюються з Польщею, – це не тільки Марія Склодовська-Кюрі, Генрик Сенкевич, Владислав Реймонт, Чеслав Мілош, Лех Валенса, Віслава Шимборська та Ольга Токарчук. Це й багато вчених, особливо фізиків та хіміків, які народилися і зростали на території Польщі (в її колишніх і теперішніх кордонах), та й перебуваючи за кордоном, зберігали Польщу в серці.
06 жовтня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Михальський
Статті
Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.
06 жовтня 2022
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022
Розмова про Корнеля Філіповича. «Фронтера» запрошує на зустріч
Події
Команда літературного фестивалю «Фронтера» запрошує на захід «Малі міста: розмова про Корнеля Філіповича».
30 вересня 2022