Гутянські оповіді: Горинь – річка гарна і страшна, завжди близька серцю
Статті

У вигині Горині, одразу неподалік колонії Суня, поблизу «Скучища», лежав у воді вивернутий велетенський дуб. Його гілля перегороджувало річку майже до половини русла. Все, що пливло річкою, затримувалося в цьому природному ситі.

Цей дуб був найважливішим додатком до річки, яка, незважаючи ні на що, спокійно несла свої води десь у далекі моря. Місцеві знали цю річку, ставилися до неї з великою пошаною, а вона віддячувала прохолодою у спекотні літні дні. Купання в Горині нормувалося правилами, запровадженими пращурами. Купатися, згідно зі звичаєм, можна були лише після червневого відпусту біля джерела в урочищі Тріщава на Святого Яна.

Навколо Антонівки і вздовж Горині було багато нових колоній. У гості до жителів, які походили з «централі», приїжджали родичі. Головною розвагою для приїжджих було купання в річці. Горинь, тиха і на перший погляд спокійна, була безжальною, бухти (так називали водоверті) затягували у свої глибини невправних плавців. Про це одразу давали знати до Суні й місцеві «водолази» вирушали витягати потопельника. Якщо не виловили його в місці утоплення, то останньою надією був дуб. Знайшовши нещасного, вони вправно витягали його на берег. До цього ставилися як до обов’язку й останньої послуги померлому. Неписані закони забороняли брати за це будь-яку плату, хоча при цьому люди не раз ризикували власним життям.

Huta 5 Horyn 2

Коліно Горині в околицях Суні

Найкращим «водолазом» в околиці був Едвард Очеретко із Суні. Він міг кілька хвилин перебувати під водою, запливати у водовороти й випливати у спокійному місці. Місцеві, щоби позмагатися, кидали у воду камінь, і ніхто швидше Едварда каменя з тих пучин не витягував. Свою непереможність у пірнанні Очеретко підтвердив згодом за трагічних обставин. Колись із колонії Парова до Едварда прийшов його племінник Юліан – син сестри Юзефи, ще підліток. Побувши трохи в тітки Антоніни, він сказав, що йде на Горинь. Ніяких прохань і остережень, що «ще не було Святого Яна і не можна купатися», він не слухав і все-таки пішов. На очах дітей із Суні, що були з ним, його втягнула бухта. Ті одразу ж забили тривогу. Чоловіки із Суні намагалися витягнути Юліана, але нічого не вдалося. На крики з поля прибіг Едвард і, не зволікаючи, кинувся у глибочінь. За якусь хвилину витягнув племінника. Способи порятунку, знані місцевим, результату не дали. Юліан помер.

Самому Едвардові жилося не найлегше: землі мав мало, до того ж піщанистої, вбога хата, троє дітей. На довершення до всього суд, розглянувши заяву «акцизника», присудив йому чималий штраф за посаджений тютюн. «Тільки повіситися», – казав він. Коли навесні 1943 р. Едварда вбив Василь Катрук і вкинув до Горині, його тіло так ніхто й не витягнув. Горинь, яка була для нього життям, стала врешті його домовиною.

Huta 5 Horyn 5

Huta 5 Horyn Legitymacja szkolna Stanislawa Oczeretki

Учнівський квиток Станіслава Очеретка, родича Едварда Очеретка. Станіслав Очеретко ще живе.

Huta 5 Horyn Dzieci z Suni z nauczycielami

Діти із Суні з учителями

***

Однієї весни в гіллі дуба застряг величезний сом, якого принесло мертвим. Він був великий, як крокодил. Господарі одразу ж витягли його на берег, потім порубали на корм для свиней. Річка утримувала людей. Рибалки весь час ловили рибу, яка непогано доповнювала їх убогий раціон. Цілими стадами на річку водили гусей та качок, яких вигодовували за гроші для євреїв. Одразу після того, як пташенята викльовувалася, євреї купували їх, платили місцевим за відгодівлю, а восени забирали. І так, як після весни приходить літо, так і євреї приходили, коли треба було повертати взяті навесні кредити. Упродовж кількох років із річки щодня не поверталося по кілька, а інколи й по кільканадцять пташенят. Їх завжди ретельно рахували, а дітей, які не впильнували птиці, суворо карали. Ніхто не міг пояснити таємниці каченят, що топилися. Це тривало до того часу, доки хтось із дітей не вгледів, як величезний сом підпливає і хапає пташенят.

Розпочалося полювання на сома, проте той не йшов на жодну приманку і продовжував прочісувати місця, де плавали качки, шукаючи свої улюблені ласощі. Юрби рибалок і просто цікавих вглядалися в мутні води. Сома бачили в різних місцях. Тривали ці лови кілька днів – без результату. Качки з гусками нетерпляче чекали, коли їх випустять на воду. Урешті Броніславу Чернецькому спало на думку, що до качки можна прив’язати великого гачка на міцному шнурку. Сом швидко спокусився на приманку, і це його погубило. Після тривалої шарпанини, з великими труднощами його витягли на берег. Він був здоровенним, як чоловік. М’ясо, щоправда, було не дуже добре, але, його роздали всім охочим із Суні, Парослі ІІ, Переспи і навіть Теребуні, які з’їли його того ж дня.

На другий день на річку випустили підрослих каченят, і знову кількох із них не дорахувалися увечері. А єврей же прийде восени по своє, і що тоді? Птахів не вистачає, а гроші вже давно потратили.

Коли я прогулююся вздовж берегів Горині й милуюся красою річки, завжди думаю про те, скільки ще таємниць вона приховує у своїх глибинах.

Huta 5 Horyn 6

Горинь у Степані

Huta 5 Horyn 1

Huta 5 Horyn 4

Huta 5 Horyn 3

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: СВІТОВА ВІЙНА Й ПОВЕРНЕННЯ ВИСОЦЬКИХ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: СЕЙМ У ВАВЖИНОВИЧА У ВИРЦІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: САМОЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ І ЛІСОВІ КОНФЛІКТИ

ПОЛЬСЬКЕ ОСАДНИЦТВО В ОКОЛИЦЯХ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ НА ВОЛИНІ

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ 

 

Схожі публікації
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу, й аби спробувати власні сили, подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022
Поляки допомагають Гусятину
Статті
Місто Гусятин на Тернопільщині не залишається без допомоги поляків. Не тільки матеріальної: нещодавно діти з місцевої спортивної школи взяли участь у міжнародному футбольному турнірі у Вольштині.
10 травня 2022