«Зневажений геноцид»: у Луцьку експонують виставку про масові вбивства ромів на Волині
Статті

До 27 вересня в Луцьку можна оглянути виставку, присвячену майже недослідженій історії масових вбивств ромів на території Волині.

Експозиція «Зневажений геноцид» із 13 вересня діє в приміщенні Волинського краєзнавчого музею. Вона складається з 20 стендів, які містять архівні документи, сімейні світлини, розповідають особисті історії тих, кому пощастило пережити геноцид, зокрема, в Камінь-Каширському, Ратнівському, Ковельському, Локачинському та Горохівському районах.

Виставка – результат дослідницького проєкту «Зневажений геноцид. Доля ромів у зоні окупації України під час Другої світової війни», покликаного ознайомити широку українську аудиторію з фактами геноциду ромів за часів нацизму. Організатори – німецька спілка «Освітня ініціатива з роботи заради миру» та Український центр вивчення історії Голокосту в партнерстві з Волинською обласною організацією Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Представниця Українського центру вивчення історії Голокосту Іраїда Майданець пригадала, що проєкт на території України реалізовували в три етапи. Протягом першого – весною 2018 р. – дослідники вивчали становище ромів під час Другої світової війни в Україні. Вони мандрували різними областями країни, де записували свідчення очевидців подій, зокрема старожилів, котрі пам’ятають масові розстріли. Загалом опрацювали більше 50 історій.

romy 1

romy 2

romy 5

У серпні-вересні 2018 р. історики, журналісти та активісти з Німеччини, Польщі, Сербії, Угорщини та України відвідували місця пам’яті геноциду та спілкувалися з ромами, котрі вижили, та членами їхніх родин.

«На другому етапі не тільки досліджували свідчення очевидців-ромів або тих, хто пам’ятає події з розповідей близьких, історії очевидців-українців, а й намагалися з різних боків поглянути на ромську проблему, тому опитали і членів УПА, і представників партизанських рухів на Волині. Проблему розглядали дуже різносторонньо. Так, протягом освітньої подорожі молодь із Сербії, Угорщини, Німеччини, Польщі та України об’їхала всю країну, побувала в селі Прилуцьке Ківерцівського району, Ковелі, селі Видерте Камінь-Каширського району, де віддала шану ромам, котрих убили в роки війни під час масового розстрілу на Волині», – розказала Іраїда Майданець.

romy 6

А вже на третьому етапі дослідники працювали над пересувною виставкою, яку вперше презентують у Луцьку. Далі експозицію виставлятимуть у Музеї Другої світової війни в Києві. Також у ході проєкту створили серію відеороликів, які можна переглянути в мережі, та організували методичний семінар для вчителів історії.

Як зазначив дослідник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий, виставка «Зневажений геноцид» – не остаточний результат роботи проєкту, адже пошук свідків і джерел вивчення масових вбивств ромів в Україні триває.

«Однак матеріал, який вже вдалося зібрати, не може просто лежати в архіві чи сховищі, його треба презентувати, ним потрібно ділитися, – зазначив Михайло Тяглий. – Чому «Зневажений геноцид»? Ми тривалий час шукали назву, яка, на нашу думку, адекватно відображала б те, як зараз пам’ятають про ті історичні події і чи пам’ятають взагалі. Дослідники кажуть, що пам'ять може зберігатися в різний спосіб. Це написано і на одному зі стендів виставки. Наприклад, якщо я нащадок ромської чи єврейської родини, котра зазнала переслідувань, то, звісно, я про це не забуду і буду розповідати це своїм дітям і внукам, тобто каналами сімейної пам’яті я передам ці знання. Але цього замало, аби про це знало навколишнє суспільство, адже сімейна пам'ять може згаснути через два-три покоління. Вона не зникне лише тоді, коли перейде з площини сімейної пам’яті в іншу, де задіяні суспільно значущі інструменти – це книги, фільми, музейні експозиції тощо».

romy 7

Михайло Тяглий акцентував, що сучасне будь-якої країни може бути безпечним тільки тоді, коли одній частині суспільства не байдуже те, що відбувалося з іншими: «Тільки тоді ми зможемо побудувати таке суспільство, яке убезпечить нас від повторення минулих трагедій».

Директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко, своєю чергою, зауважила, що за весь період своєї роботи в установі не може пригадати повноцінного заходу, присвяченого геноциду ромів на Волині: «Ми кожного року запрошуємо відвідувачів, готуємо різноманітні виставки, заходи, розповідаємо про Голокост євреїв, котрий забрав 6 млн життів, про Голодомор, який забрав близько 4 млн життів, але геноцид ромів, дійсно, залишався зневаженим».

romy 9

romy 3

Записати стільки свідчень очевидців та тих, хто пам’ятає розповіді своїх рідних про масові вбивства, як наголосила Іраїда Майданець, не вдалося б без допомоги громадської організації ромів Волині «Терне рома». Її голова Тетяна Логвинюк поділилася, що має двояке відчуття, адже водночас відчуває і сум, і радість у зв’язку з реалізацією проєкту та підготовкою виставки. «Зараз ми можемо донести, показати те, із яким горем стикнулися роми… Напевно, знати історію, берегти її – обов’язок кожного… Ми сьогодні досі споживаємо наслідки тих років, адже якби тоді сільські голови, пересічні громадяни не підтримували політику нацизму, зараз, можливо, не були б настільки поширені негативні стереотипи в суспільстві щодо ромів».

romy 10

Відзначимо, що ознайомитися з виставкою «Зневажений геноцид» можна в робочі дні Волинського музею з 9.00 до 18.00.

romy 4

Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ

Схожі публікації
Родинні історії: До останнього трималися своїх традицій
Статті
Олександр Свіца з Луцька наприкінці 1990-х рр. пов’язав своє життя із Товариством польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Він розповідає про своїх польських, а також українських, єврейських і болгарських предків, що проживали на теренах Житомирщини та Хмельниччини.
28 березня 2023
Інститут «Полоніка» удоступнив дані про польські пам’ятки за кордоном
Події
Понад 44 тис. записів про об’єкти в 58 країнах – стільки інформації містить база «Спадщина за кордоном. База полоніків» на нещодавно відкритому Інститутом «Полоніка» порталі. Як запевняють працівники інституту, базу будуть розширювати.
27 березня 2023
Повернуті із забуття: Ян Адамський
Статті
Під час опрацювання цієї кримінальної справи мене не полишало відчуття, що я про це писала, що такий сюжет уже був у нашій рубриці. Спершу подумала, що вдруге взяла справу поліціянта, про якого давніше йшлося на сторінках газети. Двічі перевірила й нарешті зрозуміла, в чому річ.
27 березня 2023
Можливості весни 2023 р.: польські стипендійні програми для українців
Конкурси
Заохочуємо наших читачів ознайомитися з умовами стипендійних програм для вступників на бакалаврат і в магістратуру, студентів і аспірантів полоністичних спеціальностей і науковців, на які нині триває набір, та скористатися можливостями, які вони дають.
26 березня 2023
Книга про стрільців поповнила нашу бібліотеку
Статті
Бібліотека редакції «Волинського монітора» поповнилася цінним і цікавим екземпляром – книгою «Про волинських стрільців у соту річницю створення Стрілецького союзу на Волині».
25 березня 2023
У Луцьку можна забрати паспорти, які після 24 лютого 2022 р. залишилися у візових центрах
Події
Із 27 березня до 31 травня в Генеральному консульстві Республіки Польща в Луцьку можна забрати паспорти, які після 24 лютого 2022 р. залишилися у візових центрах у Луцьку, Рівному та Тернополі.
24 березня 2023
Воркшоп для початківців: про Криштофа Пендерецького, музику та ботаніку
Події
Школа польської мови при Польському інституті в Києві запрошує на культурологічно-розмовну зустріч усіх, хто хоче дізнатися про зв’язок музики й ботаніки у творчості композитора Криштофа Пендерецького.
24 березня 2023
Вокзал у Костополі потрапив у Minecraft
Події
Вокзал у Костополі на Волині (нині Рівненська область) – це новий об’єкт у проєкті «Polonika w Minecraft». Більше про нього можна довідатися, виконуючи різні завдання в безплатній грі.
24 березня 2023
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про Олександра Свіцу з Луцька, Яна Адамського – поліціянта з Антополя, волинського перекладача з іменем Дніпра та численні проєкти польсько-української співпраці. Публікуємо теж розмову з доктором наук Рігельсом Халілі – керівником балканської спеціалізації в Центрі східноєвропейський студій Варшавського університету.
23 березня 2023