«Зневажений геноцид»: у Луцьку експонують виставку про масові вбивства ромів на Волині
Статті

До 27 вересня в Луцьку можна оглянути виставку, присвячену майже недослідженій історії масових вбивств ромів на території Волині.

Експозиція «Зневажений геноцид» із 13 вересня діє в приміщенні Волинського краєзнавчого музею. Вона складається з 20 стендів, які містять архівні документи, сімейні світлини, розповідають особисті історії тих, кому пощастило пережити геноцид, зокрема, в Камінь-Каширському, Ратнівському, Ковельському, Локачинському та Горохівському районах.

Виставка – результат дослідницького проєкту «Зневажений геноцид. Доля ромів у зоні окупації України під час Другої світової війни», покликаного ознайомити широку українську аудиторію з фактами геноциду ромів за часів нацизму. Організатори – німецька спілка «Освітня ініціатива з роботи заради миру» та Український центр вивчення історії Голокосту в партнерстві з Волинською обласною організацією Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Представниця Українського центру вивчення історії Голокосту Іраїда Майданець пригадала, що проєкт на території України реалізовували в три етапи. Протягом першого – весною 2018 р. – дослідники вивчали становище ромів під час Другої світової війни в Україні. Вони мандрували різними областями країни, де записували свідчення очевидців подій, зокрема старожилів, котрі пам’ятають масові розстріли. Загалом опрацювали більше 50 історій.

romy 1

romy 2

romy 5

У серпні-вересні 2018 р. історики, журналісти та активісти з Німеччини, Польщі, Сербії, Угорщини та України відвідували місця пам’яті геноциду та спілкувалися з ромами, котрі вижили, та членами їхніх родин.

«На другому етапі не тільки досліджували свідчення очевидців-ромів або тих, хто пам’ятає події з розповідей близьких, історії очевидців-українців, а й намагалися з різних боків поглянути на ромську проблему, тому опитали і членів УПА, і представників партизанських рухів на Волині. Проблему розглядали дуже різносторонньо. Так, протягом освітньої подорожі молодь із Сербії, Угорщини, Німеччини, Польщі та України об’їхала всю країну, побувала в селі Прилуцьке Ківерцівського району, Ковелі, селі Видерте Камінь-Каширського району, де віддала шану ромам, котрих убили в роки війни під час масового розстрілу на Волині», – розказала Іраїда Майданець.

romy 6

А вже на третьому етапі дослідники працювали над пересувною виставкою, яку вперше презентують у Луцьку. Далі експозицію виставлятимуть у Музеї Другої світової війни в Києві. Також у ході проєкту створили серію відеороликів, які можна переглянути в мережі, та організували методичний семінар для вчителів історії.

Як зазначив дослідник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий, виставка «Зневажений геноцид» – не остаточний результат роботи проєкту, адже пошук свідків і джерел вивчення масових вбивств ромів в Україні триває.

«Однак матеріал, який вже вдалося зібрати, не може просто лежати в архіві чи сховищі, його треба презентувати, ним потрібно ділитися, – зазначив Михайло Тяглий. – Чому «Зневажений геноцид»? Ми тривалий час шукали назву, яка, на нашу думку, адекватно відображала б те, як зараз пам’ятають про ті історичні події і чи пам’ятають взагалі. Дослідники кажуть, що пам'ять може зберігатися в різний спосіб. Це написано і на одному зі стендів виставки. Наприклад, якщо я нащадок ромської чи єврейської родини, котра зазнала переслідувань, то, звісно, я про це не забуду і буду розповідати це своїм дітям і внукам, тобто каналами сімейної пам’яті я передам ці знання. Але цього замало, аби про це знало навколишнє суспільство, адже сімейна пам'ять може згаснути через два-три покоління. Вона не зникне лише тоді, коли перейде з площини сімейної пам’яті в іншу, де задіяні суспільно значущі інструменти – це книги, фільми, музейні експозиції тощо».

romy 7

Михайло Тяглий акцентував, що сучасне будь-якої країни може бути безпечним тільки тоді, коли одній частині суспільства не байдуже те, що відбувалося з іншими: «Тільки тоді ми зможемо побудувати таке суспільство, яке убезпечить нас від повторення минулих трагедій».

Директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко, своєю чергою, зауважила, що за весь період своєї роботи в установі не може пригадати повноцінного заходу, присвяченого геноциду ромів на Волині: «Ми кожного року запрошуємо відвідувачів, готуємо різноманітні виставки, заходи, розповідаємо про Голокост євреїв, котрий забрав 6 млн життів, про Голодомор, який забрав близько 4 млн життів, але геноцид ромів, дійсно, залишався зневаженим».

romy 9

romy 3

Записати стільки свідчень очевидців та тих, хто пам’ятає розповіді своїх рідних про масові вбивства, як наголосила Іраїда Майданець, не вдалося б без допомоги громадської організації ромів Волині «Терне рома». Її голова Тетяна Логвинюк поділилася, що має двояке відчуття, адже водночас відчуває і сум, і радість у зв’язку з реалізацією проєкту та підготовкою виставки. «Зараз ми можемо донести, показати те, із яким горем стикнулися роми… Напевно, знати історію, берегти її – обов’язок кожного… Ми сьогодні досі споживаємо наслідки тих років, адже якби тоді сільські голови, пересічні громадяни не підтримували політику нацизму, зараз, можливо, не були б настільки поширені негативні стереотипи в суспільстві щодо ромів».

romy 10

Відзначимо, що ознайомитися з виставкою «Зневажений геноцид» можна в робочі дні Волинського музею з 9.00 до 18.00.

romy 4

Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026