У холодний недільний ранок 6 жовтня автобус зі Здолбунова вирушає до Кременця. В ньому 40 учасників екскурсії: діти, молодь і дорослі.
Це учні суботньо-недільної школи та люди, що співпрацюють із Товариством польської культури Здолбунівщини. Виїзд організувало правління товариства за кошти фундації «Свобода і демократія», призначені на цю подію.
На місці, вже у Кременці, нас зустрічають Божена Пайонк і Тереза Шефлер, учительки скеровані до Кременця Центром розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG), котрі допомогли організувати екскурсію для здолбунівської групи.
Неділя, тож ми ідемо на святу месу до костелу, який раніше був храмом Кременецького ліцею. Після богослужіння затримуємося на хвилину біля пам’ятника-горельєфа Юліушу Словацькому, встановленого в костелі. Це перша зустріч із патроном нашої подорожі.
Зараз на нас чекає екскурсовод, котрий поведе групу найважливішими місцями Кременця.
Розпочинаємо з короткої прогулянки, під час якої слухаємо розповіді про історію міста та оглядаємо пам’ятні об’єкти. Згодом відвідуємо старовинну будівлю Кременецького ліцею та довідуємося, яку велику роль для польської культури та науки відіграла ця школа після трьох поділів Польщі.
Черга на візит до Музею Юліуша Словацького. Тут ми ознайомлюємося з біографією польського пророка та оглядаємо пам’ятки, пов’язані з його дитинством та молодістю.
Проходимо через ботанічний сад, період розквіту якого, на жаль, у минулому. Якось по-осінньому та сумно. Також проходимо повз лижний трамплін. Підйом крутими сходами на височенну гору зігріває дорослих, а молодшим дає можливість весело провести час.
Стоїмо біля могили Саломеї Словацької на місцевому кладовищі. Запалюємо принесені лампадки, а один із учнів читає вірш Юліуша Словацького «До матері». Слухаємо розповідь екскурсовода про те, наскільки важливою був вплив матері на поета.
Час на невеликий відпочинок та перекус. Вирушаємо до школи місцевого польського товариства, в якій вивчають польську мову. Тут є гарячий чай, можна з’їсти привезені з собою бутерброди та інші смаколики. Можна також зігрітися, адже на вулиці холодно і віє морозяний вітер.
Попереду похід на гору королеви Бони. Нарешті, бо гора з таємничими руїнами видніється з кожного куточка міста і спокушає нас від початку подорожі. Коли ми вибралися на вершину, то могли почути розповіді екскурсовода про історію замку, зробити цікаві фотографії з простертим внизу містом, побігати між прадавніми залишками мурів.
Помітно втомлені наймолодші учасники подорожі охоче поверталися до автобуса, що очікував біля підніжжя гори. Добре було сісти у зручне крісло, з’їсти решту запасів та смачно заснути в дорозі додому.
Це була цікава пригода. Буде про що говорити під час занять із польської мови.
Марія МУСЯЛ,
учителька, скерована до Здолбунова організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У ЗДОЛБУНОВІ ЧИТАЛИ «КАТЕРИНКУ»
