У польській літературі побутує термін «каскадери літератури». Спільними рисами таких авторів є бунт проти усталених суспільних норм, намагання вийти за межі настирливо нав’язаних нам стереотипів, постійні втечі на «чудесні манівці».
Їм притаманні відсторонення, індивідуалізм, інколи саморуйнування й тісний взаємозв’язок із тим, що вони писали. Їхнє життя часто було коротке й неспокійне, адже їм доводилося жити у світі суцільних суперечностей, яким був «єдино слушний» комуністичний режим. Часами хвороба тіла або душі вражала прозаїка й поета.
Зафіксованими у моїй пам’яті каскадерами літератури були Едвард Стахура, Марек Гласко, Рафал Воячек, Халіна Посвятовська, Ришард Мільчевський-Бруно, Вінценти Ружанський.
Едвард Стахура був неспокійним духом. Народився у Франції. Проживав у різних містах Польщі. Багато подорожував – був у Мексиці, Югославії, Норвегії, Швейцарії, Сирії, США та Канаді.
Своє життя він нерозривно пов’язав із письменством. Критики назвали це «життєписанням». Його творчістю було те, чого він торкнувся, де був, що побачив, із ким зустрівся.
Вітек із роману «Повна яскравість» – це познанський поет Вінценти Ружанський, його близький приятель. У цьому романі та «Шахерезаді» з’являється теж кохана автора, Зита Оришин, яку він називав Гілочкою Яблуні: «Поклявся собі я, Янек Прадера, волоцюга і колишній студент, три курси слов’янської археології, учасник багатьох вуличних бійок, багаторазово покалічений, колись переслідуваний народною владою, як виявилося, неслушно. Переслідуваний постійно і несправедливо, як напевно колись з’ясується, імлою, тим димом, тим димом, тою млою, тою млою, людина гнучка, як гума, тверда, як сталь, і крихка, крихкенька, крихкесенька, як скло; поклявся собі я, що не дам себе згнобити, що не дозволю гнобити себе таким, яким я є: закоханий, невимовно, несказанно, пречудесно, в тебе закоханий, дівчинко наймиліша, Гілочко Яблуні життя мого, імлистого. І нехай собі будуть всі мудрі зі своїми умами, а я зі своєю любов’ю нехай буду собі глупий».
«Шахерезада, або Зима лісових людей» – це розповідь про людей на західних землях, які тяжко працюють на вирубці лісу. Стахура сам працював із ними. Будинок, у якому він жив у Гроховіце, зберігся до сьогодні.
Читачеві можуть бути цікавими його «Щоденники. Мандрівні зошити – 1» та «Щоденники. Мандрівні зошити – 2». Різними мовами поет писав про свої щоденні справи, записував тексти пісень, ідеї романів, складав списки справ, які потрібно було зробити. У них видно, як він шукає Бога в усьому, що є довкола, у найпростіших щоденних справах.
Едвард Стахура писав і виконував пісні, писав вірші, романи, есе, балади, записував спостереження за світом, який його оточував. Його творчість – це нескінченні питання про сенс існування, страх перед минущістю, проживання днів усім єством й одночасно неможливість відповісти на найважливіші запитання. Одночасно вона відзначається любов’ю до людей, світу і найпростіших справ, зокрема до простої фізичної праці.
Його хвороба, ймовірно, поглибила провалля між оспівуванням краси життя, природи й людини та злом. Поглибила екзистенційні страхи, дала зрозуміти, що життя неможливо взяти за барки. У своєму передсмертному творі поет так попрощався зі світом:
«Умираю
за вину мою і безвинність мою
за брак, який відчуваю кожною фіброю тіла і кожною фіброю душі
(...)
бо навіть безумства мені пошкодовано
бо все мені болить страшенно
бо задихаюся в цій клітці
бо самотня душа моя аж до смерті
бо закінчується вчасно останній папір, і вже тільки крок, і хай
Живе Життя
бо я став на початку, бо прикликав мене отець, і стану в кінці
і не скуштую смерті».
За бажання ми завжди можемо увійти у світ Едварда Стахури, прочитають його поезію, прозу і перевірити, як почуваємося в його присутності. Можна теж послухати його тексти, які співають, зокрема, гурт «Stare Dobre Małżeństwo» та Тадеуш Возняк.
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СВІТ ГУСТАВА ГЕРЛІНГА-ГРУДЗІНСЬКОГО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КЕСЛЬОВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ФІЛЬМУ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ МИШКОВСЬКИЙ – БАРД ЗІ ЗЛОЦЄНЦЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ КВІНТЕСЕНЦІЄЮ ПОЛЬСЬКОЇ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: «MIŚ» І «PSY», АБО «ОЦЕЙ У ДЗЕРКАЛІ – ЦЕ, НА ЖАЛЬ, Я»
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КУЛЬТОВА ТРИЛОГІЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РЕЙС У НІКУДИ В ДУРМАНІ СОЦІАЛІСТИЧНОГО АБСУРДУ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: БУДЕШ ГОГОЛЬ-МОГОЛЬ?
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАРЕК ЕДЕЛЬМАН – НАЙШЛЯХЕТНІШИЙ ІЗ НАЙШЛЯХЕТНІШИХ