У ці липневі дні, рівно 100 років тому, Група генерала Францішека Крайовського вела бої з 1-ю Кінною армією генерала Семена Будьонного під Хорупанню та Дубном.

Хорупань – це село, розташоване на північний захід від Дубна (нині Млинівський район на Рівненщині). 13–19 липня 1920 р. тут тривали запеклі бої між Військом Польським та Червоною Армією.

Група генерала Францішека Крайовського становила ліве крило 6-ї Армії Війська Польського, відрізаної від 2-ї Армії внаслідок удару кавалерії Будьонного. У липні 1920 р. перед нею стояло завдання захистити фронт на Ікві на відрізку Кременець–Дубно. У її складі воювали 18-та дивізія піхоти (становила основу групи), 44-ий полк піхоти, І батальйон 4-го полку підгалянських стрільців, Ескадрон кінних стрільців, Українська батарея і 6-ий полк уланів.

13 липня Група Крайовського увійшла в Дубно, а потім, відкинувши противника у бік Смордви і Млинова, здобула Хорупань. Одночасно вона розпочала нарощення сил у форті Загірці та укріплення переходу через Ікву на лінії від Кременця до Птичі, щоб забезпечити тили 18-ої дивізії піхоти, оточеної кінними дивізіями Будьонного. Польські підрозділи весь цей час не мали зв’язку з 2-ю Армією Війська Польського.

Уже 14 липня військам Будьонного вдалося знову відвоювати Дубно і Хорупань. Контрнаступ на ці населені пункти 18-та дивізія піхоти розпочала 16 липня, займаючи, зокрема, Тараканів, а потім виганяючи більшовиків із Дубна. 17 липня Військо Польське відвоювало Хорупань, згодом, щоправда, мусило відбити кілька атак противника. Вночі 20 липня підрозділи Групи Крайовського були змушені залишити село й відступити на лінію Верба–Білогородка, деякі частини вирушили в напрямку Радивилова.

Завдяки кількаденним боям за Хорупань і Дубно полякам вдалося стримати наступ 1-ї Кінної армії й не дозволити їй обійти 18-ту дивізію піхоти зліва.

У боях під Дубном і Хорупанню полягли, були поранені або зникли безвісти близько 800 польських солдатів. У Дубні, на кладовищі на вулиці Мирогощанській, збереглася могила солдатів 49-го полку піхоти (цей підрозділ воював у складі XXXVI бригади піхоти, котра, у свою чергу, була частиною 18-ої дивізії піхоти), які загинули в битві під Хорупанню. Нею опікуються члени Товариства польської культури в Дубні та парафіяни місцевого костелу Святого Йоана Непомука. У липні вони приходять сюди, щоб помолитися та вшанувати пам’ять загиблих.

Битву польських солдатів під Хорупанню увіковічнили написом на одній із таблиць на Могилі невідомого солдата у Варшаві: «Хорупань біля Дубна 19 VII 1920».

ВМ
На фото, наданих Яною Климчук, могила солдатів 49-го полку піхоти в Дубні