На Центральному ринку в Кракові, неподалік Ратуші, лежить, перевернута набік, відрізана й обмотана бинтами величезна голова.
Вона настільки велика, що зацікавлені перехожі, туристи й голуби без труднощів проникають усередину, щоби з перспективи нутра скульптури поглянути на навколишній світ, а також за допомогою фотоапарата увіковічити свою присутність у ній.
Ця скульптура – це Ерос Бендато. Вона належить до найбільш упізнаваних робіт одного з найвидатніших сучасних польських митців – Ігоря Міторая (якому насправді під час хрещення дали ім’я Єжи). Твори Міторая з моменту, коли вони з’явилися на ArtCurial у 1977 р., демонстрували на 120 персональних виставках у всьому світі. На його скульптури, дуже часто монументальні, навіть гігантські, можна натрапити в найбільш відвідуваних точках таких міст, як Париж, Рим, Мілан чи Лондон. Побачити їх можна теж у США та Японії. Знайдете ви їх у кількадесяти музеях і офісах найбільших корпорацій всієї планети.
«Ерос Бендато» на Центральному ринку в Кракові. Джерело: Wikipedia. Автор фото: Fred Romero, CC BY 2.0
У Польщі, що цікаво, Міторай відносно маловідомий скульптор, який має стільки ж прихильників, скільки й противників, що, звичайно, у світі мистецтва є річчю майже нормальною. Вищезгадану голову на краківському ринку поет Марцін Светліцький назвав кошмаром, викликавши цим неочікувану інтелектуальну бурю, яка закінчилася так само швидко, як і почалася.
Ігор Міторай прийшов на світ 26 березня 1944 р. в Едерані неподалік Дрездена. Він був сином Зофії – польки родом із невеликого села з-під Освенцима, вивезеної на примусові роботи до Німеччини, і Жоржа – французького легіонера, який потрапив у німецький табір. Дитя стало плодом їхнього бурхливого й короткотривалого роману. Після війни молода матір повернулася з хлопцем до Польщі, а батько виїхав до Франції. Вони більше ніколи не бачилися. Зофія в 1948 р. вийшла заміж за Чеслава Міторая і саме на його прізвище був записаний її перший син.
Дорога до слави і світу відомих митців не була ані простою, ані легкою. Молодий Ігор навчання розпочав у хімічному технікумі, але, на розпач матері, досить швидко його перервав, відмовившись від перспективи отримати серйозну професію. Тоді він перевівся до мистецького ліцею в місті Бєльсько-Бяла. Після його закінчення двічі намагався вступити в акторську школу, проте іспити з ненависного співу зруйнували його мрію про велику славу на блакитному екрані. В 1963 р. Ігор вступив до Академії художніх мистецтв у Кракові, де навчався під керівництвом самого Тадеуша Кантора. Все, що відбувалося пізніше в його житті, було тільки й виключно наслідком цього рішення.
Після навчання за порадою Кантора Міторай виїхав до Парижа. Із 200 франками в кишені він почав своє завоювання світу. Звісно, його дорога до кар’єри не була всипана трояндами. Щоб навчатися у славнозвісній Ecole des Beaux-Arts в Парижі й виживати в столиці світу, Ігор брався за будь-яку роботу. Був статистом у кіно, помічником фотографа і навіть вантажником – тягав фортепіано на верхні поверхи французьких кам’яниць. За нашкрябані з великими зусиллями гроші Міторай виконав кілька невеликих бронзових скульптур, які передав власникові галереї La Hune. Всі роботи були продані. Скульптура стала покликанням Ігоря Міторая, а улюбленим матеріалом митця – мармур. Про камінь скульптор завжди говорив як про живу істоту, стверджував, що камені мають у собі щось таємниче, вони дихають, а їхній подих – як спів сирен, що вабить і затягує на все життя. Цей камінь затягнув і його.
Натхненням Міторая і головним джерелом його творчої наснаги стала античність. У своїх роботах він спирався на міфологію греків і римлян, часом виражаючи це безпосередньо в назвах: «Ікар», «Кентавр», «Ерос». Ідеальні пропорції класичних скульптур митець осучаснив, надаючи їм власну манеру, яка примушує реципієнта задуматися над недосконалістю й минущістю постаті людини. Стиль митця впізнаваний у всьому світі, а характерним елементом його робіт є вуста, які завжди мають форму вуст автора і є своєрідним оригінальним підписом на роботі.
«Ікар» біля храму згоди в Агрідженто. Джерело: Wikipedia. Автор фото: Pivari.com, CC BY-SA 4.0
Для Ігоря Міторая твір не міг бути нудним, а якщо так було, він вважав його невдалим. Кожну роботу він бачив як щось, що має пробуджувати емоції, викликати трепет захоплення чи відрази, але ніколи – байдужості. Тому своїми покаліченими, забинтованими, поламаними скульптурами він старався зачепити всі почуття глядачів.
Більшу частину свого життя митець провів на Заході, а своє місце на Землі знайшов у П’єтразанта – спокійному й колоритному італійському містечку, в якому його захоплювала передусім така характерна для жителів Півдня аура неспішного й витонченого смакування життям. Гості, які відвідували митця, із захватом говорили про його наповнений книжками і скульптурами дім, що пах оливковою олією, вином та південним сонцем.
Про себе Міторай говорив так: «Коли хтось говорить, що мені в житті поталанило, то я стукаю себе по чолу. На свій успіх я працював 30 років. Я заробляю гроші мистецтвом, і вони дають мені свободу. Мені дійсно дуже пощастило в житті, бо я ніколи не був змушений просити власників галерей виставляти мої роботи й не мусив робити пропозиції колекціонерам, але перед тим, як стати вільним, я мусив пройти своє».
Фотопортрет Ігоря Міторая. Джерело: Wikipedia. Автор фото: Andrea Bosio, CC BY-SA 2.0
13 жовтня 2014 р. дзвони костелів у П’єтразанта били на знак жалоби. Урна, портрет із траурною стрічкою, оберемки квітів і вінків. «La Repubblica» i «Corriere della Sera» попрощалися некрологами з великим майстром. На похоронах бурмістр зачитав лист зі співчуттями від італійського президента. Лише в Польщі смерть цього відомого у всьому світі скульптора пройшла майже непоміченою.
У пам’ятній книзі хтось написав: «Дякуємо тобі за красу, яку ти приніс».
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАЄМНИЧІ АБАКАНИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МИСТЕЦТВО В ЦИФРАХ – РОМАН ОПАЛКА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ШИМОН КОБИЛІНСЬКИЙ – ЛЮДИНА-ОРКЕСТР
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПЕРОМ ТА ВУГІЛЛЯМ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ВАЙС І ЙОГО МАГІЧНА ПАЛІТРА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ФРАНЦІШЕК ЖМУРКО – САЛОННИЙ ХУДОЖНИК
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЛАДИСЛАВ СЛЕВІНСЬКИЙ – ПОЛЬСЬКИЙ ГОГЕН
