«Той, хто хоче бути філософом, повинен почати жити інтелектуально на власну відповідальність, бо інакше взагалі не варто братися за філософію», – це слова Романа Інгардена, польського філософа, одного із патронів 2020 р.

Роман Інгарден народився і помер у Кракові. Його життя було пов’язане зі Львовом (де вивчав філософію і математику та викладав в Університеті Йоана Казимира), Геттінгеном (тут навчався під керівництвом Едмунда Гуссерля), Любліном, Варшавою, Торунем, Віднем, Фрайбургом і Конським.

Учень Едмунда Гуссерля цікавився онтологічними, аксіологічними й естетичними проблемами, теорією пізнання і теорією людини. Особливо багато уваги Інгарден присвятив літературному творові як інтернаціональному об’єкту, який має багатошарову інтенційну природу. Найважливішим у ньому дослідник вважав мову з реченнями та їхніми значеннями. В 1931 р. вийшла його книга під назвою «Про літературний твір».

У поглядах щодо існування світу він не погоджувався зі своїм учителем і зайняв позицію реалізму, на відміну від ідеалізму Гуссерля. Інгарден відокремив онтологію від метафізики, поділив її на екзистенційну, формальну й матеріальну. Цьому питанню філософ присвятив тритомник під назвою «Суперечка про існування світу». Він розмірковував про те, чи світ існує інтенційно, як твори мистецтва, чи незалежно від свідомості.

У галузі теорії пізнання він теж був прихильником реалізму. Інгарден вважав, що процес пізнання відбувається шляхом взаємного впливу предмета і свідомості, а теорія пізнання досліджує предмети з огляду на їхню суть. Пізнання відбувається через враження, їхню різнорідну якість, зміст і контекст.

Якщо говорити про теорію людини, Інгарден висловлював погляд, що людська природа реалізується в подоланні тваринного єства, створенні світу культури й науки. Людина, на його думку, прагне до реалізації моральних і естетичних цінностей та живе у двох світах – у світі природи та культури. Тобто людина – істота роздвоєна. Інгарден стверджував, що людина – істота, яка прагне свободи, істини, добра і краси. Вона має відповідати за свої вчинки, усвідомлювати свої завдання й не перебувати під зовнішнім тиском. Про нас у «Книжці про людину» він написав так: «Людська природа полягає в безустанному намаганні подолати межі тваринності, яка є всередині людини, і у виростанні понад тваринним гуманністю і роллю людини як творця цінностей. Без цієї місії та зусиль, спрямованих на виростання понад саму себе, людина падає безповоротно назад у свою чисту тваринність, яка є її смертю».

В американській літературі його визнали одним із найвидатніших філософів новітніх часів, а в Німеччині – класиком філософії і провідним представником феноменології.

Філософ Ян Воленський у статті «Роман Інгарден у спогадах» наводить анекдот, пов’язаний із твором Інгардена. «Коли я сказав Жепінській, що читаю перший том його праці, вона мене попередила: «Будьте обережні. Це неможливо зрозуміти без вищої математики». Розповідали теж інший випадок. Друзі Адама Подгурецького подарували йому на іменини «Суперечку про існування світу». Він почав читати і за якийсь час зізнався, що кинув. Сказав, що вже на початку книга була важкою, а далі він узагалі не міг її читати. А в Кракові нібито жила одна жінка, на яку показували: «Дивіться, вона прочитала весь перший том».

У грудні 2019 р. вийшла друком перша частина біографії Інгардена «Я – філософ світу» авторства Маріуша Пандури і Радослава Куліняка. Вихід другої запланували на листопад 2020 р.

Інгарден був одружений з окулісткою Марією Поль, у них народилося троє синів: Роман, Єжи і Станіслав. Цікавим розділом його життя є дружба з Едитою Штайн – німецькою філософинею, феноменологинею, монахинею, святою і покровителькою Європи. Вони переписувалися до початку Другої світової війни, її листи до філософа вийшли друком під назвою «Листи до Інгардена».

Сейм Республіки Польща встановив 2020-й роком Романа Інгардена з огляду на «винятковість творчості і позиції філософа». За життя було видано 224 його твори. Він виголосив близько 300 лекцій у Польщі та за кордоном. Видання його філософських праць сьогодні нараховують 13 томів.

Варто звернутися до творів цього феноменального філософа, щоб відкрити для себе його роздуми, хоча б такий, як цей: «Я – сила, яка вистоює в негараздах долі, коли відчуває і знає, що своєю вільною дією вона викликає з небуття те, що залишиться після неї, коли вона сама вже згорить у боротьбі. Я – сила, що хоче бути вільною. Яка навіть своє існування присвятить свободі. Але ця сила, яка живе під натиском звідусюди інших сил, сама в собі знаходить зародок рабства, якщо розслабиться, якщо занедбає зусилля. І свободу свою втратить, якщо сама до себе прив’яжеться. Тривати і бути вільною ця сила може тільки тоді, коли сама себе добровільно віддасть на творення добра, істини і краси. Тільки тоді вона існує».

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
Фото: roman-ingarden.phils.uj.edu.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ КАНТОР. ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, МИНУЩІСТЬ І СМЕРТЬ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ІРЕНА САНТОР – ГРАНД-ДАМА ПОЛЬСЬКОЇ ПІСНІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ ТВОРАМИ ЛЕОПОЛЬДА ТИРМАНДА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПОЗАЧАСОВА АГНЄШКА ОСЕЦЬКА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК КАЧМАРСЬКИЙ – БАРД «СОЛІДАРНОСТІ»

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ВАЙДА – РЕЖИСЕР-ТРУДОГОЛІК, РЕАЛІЗОВАНИЙ МИТЕЦЬ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД СТАХУРА – КАСКАДЕР ЛІТЕРАТУРИ