Народився у Воютині поблизу Луцька. Залишив по собі королівський спадок
Статті

Рід волинських шляхтичів Фелінських славетний багатьма постатями. Найвідоміші серед них – письменник Алойзій Фелінський, громадська діячка Ева Фелінська та її син, святий Католицької Церкви Зигмунд-Щенсни, архієпископ варшавський. Цьогоріч минає 125 років із дня його смерті.

17 вересня Католицька Церква в Україні відзначає літургійний спомин Святого Зигмунда-Щенсного Фелінського. Сина волинської землі блаженним проголосив у 2002 р. Папа Йоан Павло ІІ, а до лику святих зарахував у 2009 р. Папа Бенедикт XVI. Ким він був і за які заслуги удостоївся винесення на вівтар?

Зигмунд-Щенсни прийшов на світ 1 листопада 1822 р. у Воютині поблизу Луцька в сім’ї Герарда Фелінського та Еви Вендорфф. Хлопець отримав хорошу освіту: після закінчення школи в Клевані навчався у гімназіях у Луцьку та Кременці. Величезний вплив на виховання шістьох дітей, зокрема Зигмунда, справила їхня мати Ева, адже батько помер у 1833 р. від туберкульозу. А вже через п’ять років Еву Фелінську за участь у польському визвольному русі заслали в Сибір. Майно конфіскували, а дітей, яких держава фактично осиротила, розібрали родичі. Зигмундом став опікуватися далекий родич Зенон Бєліна-Бжозовський, маршалок подільської шляхти. Завдяки його підтримці юнак, який був математично обдарованим, закінчив із відзнакою фізико-математичний факультет Московського університету, потім навчався в Сорбонні й Коллеж де Франс. Варто згадати, що у Франції Фелінський познайомився і потоваришував із Юліушем Словацьким. Саме Зигмунд перебував біля поета на його смертному одрі.

Відчувши в серці потребу служити Богові й людям, Зигмунд-Щенсни в 1851 р. вступив до Житомирської семінарії, згодом продовжив навчання в Санкт-Петербурзькій духовній академії. 8 вересня 1855 р. Фелінського рукоположили у священницький сан. Церковна кар’єра здібного панотця складалася вдало, і вже в 1862 р. Папа Пій ІХ призначив Зигмунда-Щенсного Фелінського архієпископом варшавським.

Felinski

Влада Російської імперії, яка успішно «приручила» Православну Церкву, плекала намір приборкати й Католицьку Церкву. Проте виявилося, що новопризначений єпископ вірно виконує пастирські обов’язки й відстоює права Церкви. В 1863 р., коли розпочалося Січневе повстання, архієпископ Фелінський написав до царя листа, в якому виступив проти кривавих репресій і став на захист Церкви та народу. Олександр ІІ запропонував владиці «добровільно» відректися від архідієцезії взамін виїзду за кордон і чималої пожиттєвої пенсії, а коли той відмовив, заслав непокірного єпископа в Ярославль із забороною покидати місце заслання. Там Зигмунд-Щенсни Фелінський провів 20 років, звільнили його лише завдяки старанням Апостольського Престолу. Останні роки життя владика провів у Дзвинячці (сучасна Тернопільська область), оскільки йому було заборонено навіть ступати на територію своєї архідієцезії. Помер і був похований у Кракові, згодом останки Фелінського перепоховали у Дзвинячці. До Варшави єпископ «повернувся» у свій кафедральний собор у 1920 р., вже після того, як Польща відновила незалежність.

Але не тільки вірністю й незламністю відзначалося життя владики. Він ніколи не забував про тих, кого йому доручив Христос, – про найбідніших. Ще в Санкт-Петербурзі він створив притулок для сиріт і старців, а також заснував Згромадження сестер-францисканок сім’ї Марії, які покликані опікуватися убогими й нужденними. Це згромадження діє й досі. У засланні, попри власні нестатки, опікувався каторжанами, у Дзвинячці створив школу для дітей із бідних сімей. Усе, що мав, роздавав, і коли помер, то виявилося, що у владики не було навіть коштів на поховання. Один із єпископів сказав на похороні: «Він залишив по собі королівський спадок: одну рясу і бревіарій».

У пастирському посланні з нагоди канонізації архієпископа Зигмунда-Щенсного Фелінського польський єпископат написав: «Святий Зигмунд-Щенсни Фелінський стає сьогодні перед нами як покровитель у важкі часи. Він умів залишатися вільним від людських пересудів і прив’язаності до справ, у людському розумінні навіть найважливіших, якщо треба було б їх захищати ціною будь-якого компромісу із совістю. За потреби він картав сильних світу цього, незважаючи на наслідки. Результатом цього була дорога через страждання. Смиренне приймання цієї дороги було для нього актом найвищої любові. Як сам він навчав, «це охоче приймання будь-яких випробувань, якими, може бути, угодно Богові нас випробовувати, є найлюбішим приношенням, яке творіння може воздати своєму Творцеві».

Анатолій ОЛІХ

Схожі публікації
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022
Розмова про Корнеля Філіповича. «Фронтера» запрошує на зустріч
Події
Команда літературного фестивалю «Фронтера» запрошує на захід «Малі міста: розмова про Корнеля Філіповича».
30 вересня 2022
Виставка порцеляни в Луцьку. Експонати представили музеї з Луцька та Стальової Волі
Події
29 вересня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася презентація інклюзивної виставки «Мистецтво для всіх. Порцеляна». Захід організували в рамках проєкту «Музеї прикордоння – простір для інтеркультурного діалогу».
30 вересня 2022
«Безпека та солідарність» – головна тема Конгресу транскордонної співпраці
Події
Конгрес транскордонної співпраці в Любліні – це місце зустрічі практиків транскордонного співробітництва з Європейського Союзу та країн Східного партнерства, а також платформа діалогу для представників місцевого самоврядування, громадських організацій, сфери науки, культури та бізнесу.
30 вересня 2022