Згідно з рішеннями Сенату і Сейму покровителями року в Польщі будуть кардинал Стефан Вишинський, письменники Ципріан-Каміль Норвід, Станіслав Лем, Кшиштоф-Каміль Бачинський і Тадеуш Ружевич.

2021-й буде роком польської конституційної традиції, Сілезьких повстань і працівників охорони здоров’я.

Кардинал Стефан Вишинський (1901–1981 рр.), достойник Римо-католицької Церкви, увійшов у польську історію як Примас тисячоліття. Йому випало керувати Церквою в роки Другої світової війни, нелегкі роки повоєнного сталінізму і подальші часи репресій комуністичного режиму. Крім віри в Бога та християнських цінностей, особливо важливими для Вишинського були людина та її права, які він відкрито відстоював. Через це незламний кардинал на кілька років був позбавлений волі, а спецслужби стежили за кожним кроком ієрарха аж до самої смерті. Попри це кардинал Вишинський завжди залишався захисником свободи і вчителем моральності своїх співвітчизників. Найкраще про його життя і служіння сказав одразу після свого обрання Папою інший великий поляк, Святий Йоан Павло ІІ: «Не було би на Петровому престолі цього Папи-поляка (…), якби не було твоєї віри, яка не відступила перед в’язницею і стражданнями, твоєї героїчної надії, твоєї відданості без останку Матері Церкві, якби не було Ясної Гори і того всього періоду історії Церкви в нашій Батьківщині, який пов’язаний із твоїм єпископським і примасівським служіннями».

Кардинал Стефан Вишинський. Public domain

У 2021 р. минає 200 років від дня народження Ципріана-Каміля Норвіда (1821–1883 рр.) – поета, прозаїка, драматурга, художника і скульптора. У своїх творах Норвід часто був новатором, експериментував, через що його не завжди розуміли сучасники. За життя була опублікована незначна частина письменницького доробку багатогранного митця, визнання до нього прийшло вже після смерті. «Творчий вклад Норвіда в сучасну польську літературу, і ширше в польську культуру, величезний, а в багатьох сферах визначальний. Визнаючи заслуги перед польським мистецтвом, польським інтелектуальним життям і польською культурою, у двохсотріччя його народження Сенат Республіки Польща оголошує 2021-й Роком Ципріана Норвіда», – йдеться в тексті ухвали Сейму.

Ципріан-Каміль Норвід. Public domain

Письменник Станіслав Лем (1921–2006 рр.) – мабуть, найвидатніший представник польської фантастики і один із найпопулярніших авторів наукової фантастики у світі. Твори Лема перекладені більш ніж 40 мовами, а загальний тираж виданих книг впевнено прямує до позначки в 40 млн екземплярів. Його «Солярісом», «Големом XIV», циклами «Кіберіада», «Казки роботів», пригодами Йона Тихого, пілота Піркса зачитувалися і зачитуються цілі покоління читачів. В Україні шанувальників творчості Лема теж не бракує, а сота річниця від дня його народження – знаменна дата також для Львова, в якому народився, навчався та провів молоді роки письменник. Фантастика Лема не втрачає своєї актуальності, адже його твори розповідають не так про позаземні цивілізації, розвиток технологій, космічні пригоди і тому подібне, як про те, що найбільше хвилює людину, – про неї саму.

Станіслав Лем. Public domain

Кшиштоф-Каміль Бачинський (1921–1944 рр.) прожив недовге, але яскраве життя. Свою першу поетичну збірку «Замкнений відлунням» він видав влітку 1940 р., вже під німецькою окупацією. Всього у Бачинського за воєнні роки вийшли чотири збірки. Мабуть, війна була не останньою причиною того, що молодий талант швидко досягнув поетичної зрілості – його визнають одним із найвидатніших поетів часів окупації. Бачинський загинув на початку серпня 1944 р. під час Варшавського повстання, на неповний місяць пережила поета його дружина Барбара Драпчинська, яка теж загинула на повстанні. Проте збереглися майже всі твори поета, а це понад 500 віршів, кільканадцять поем і два десятки оповідань. У 2018 р. Кшиштофа Бачинського указом президента РП Анджея Дуди посмертно нагородили Командорським хрестом Ордену відродження Польщі.

Могила Кшиштофа-Каміля і Барбари Бачинських на варшавському Військовому кладовищі на Повонзках. Автор: Cezary Piwowarski, CC BY-SA 4.0.

У 2021 р. поляки вшановуватимуть теж Тадеуша Ружевича (1921–2014 рр.), видатного польського поета, драматурга, прозаїка, перекладача і сценариста. Його творчий розквіт припав на післявоєнні роки комуністичного режиму, проте автор не піддався спокусі ситого і спокійного служіння режимові, а торував власні шляхи в мистецтві. Після вдалої поетичної кар’єри Ружевич став фактично засновником театру абсурду в польській літературі, а також автором сценаріїв дев’яти фільмів. В ухвалі Сейму вказано: «Філософська та екзистенційна глибина, якою відзначається творчість Ружевича, має універсальний характер, завдяки чому не лише зацікавлює аудиторію зі всього світу, але ще довго впливатиме на сучасну польську літературу».

Тадеуш Ружевич. Автор: Michał Kobyliński, CC BY-SA 2.5

Крім видатних особистостей, у 2021 р. відзначатимуть річниці віхових для Польщі подій. Це насамперед 230-та річниця Конституції 3-го травня і сота річниця березневої Конституції. Ухвалений у 1791 р. основний закон вважається першою в Європі і другою у світі, після американської, конституцією в сучасному розумінні. «Обидві конституції виростають із республіканської традиції громадського життя, яке трактує державу як спільне благо, а право – як принципи, що захищають свободу громадян від втручання влади. Ми повинні пам’ятати про конституції, які були вираженням турботи наших предків про благо Республіки Польща, розвиток прав особистості і становили позитивний вклад у європейську правну спадщину», – наголошено в ухвалі Сенату.

Ян Матейко, «Конституція 3 травня». Public domain

Упродовж 1919–1921 рр. у Сілезії відбулися три національних повстання, в яких віддали життя кілька тисяч поляків. В їх результаті до складу польської держави після шести століть залежності від Чехії та Німеччини відійшла частина Сілезії. На знак вшанування повстанців, їхнього патріотизму і самопожертви верхня палата польського парламенту встановила 2021-й Роком Сілезьких повстань.

Минулий рік увійшов в історію як рік світової пандемії коронавірусу. На першій лінії боротьби з небезпечним недугом опинилися працівники охорони здоров’я. Лікарі, медсестри і парамедики, часто наражаючи на небезпеку власні життя і здоров’я, самовіддано рятували пацієнтів. Завдяки їхньому без перебільшення героїчному служінню вдалося врятувати тисячі життів. «Сенат Республіки Польща, встановлюючи 2021-й Роком працівників охорони здоров’я, віддає їм шану та висловлює повагу і вдячність за їхню велику працю», – підкреслено в ухвалі.

Анатолій ОЛІХ