Заява
Українського католицького університету
з приводу насильницького придушення Євромайдану в КиєвіІ
Приголомшена вся Україна, а з нею й увесь світ.
Насильство над мирними демонстрантами, вчинене «Беркутом» за вказівкою влади, цілковито неприпустиме в демократичній державі. Жорстокість, із якою озброєні «беркутівці» чинили розправу над беззахисними демонстрантами, зокрема над жінками, вражає уяву.
Розпорядження влади силою розігнати мирну демонстрацію студентів суперечить Конституції України та праву громадян на мирні зібрання. Відтак Президент і уряд, які видали ці розпорядження, поставили себе поза законом.
Спільнота Українського католицького університету висловлює рішучий протест проти вчиненого беззаконня і вимагає притягнення до відповідальності як замовників цього кривавого акту, так і їхніх безпосередніх виконавців.
Вражає безмежний цинізм і лукавство влади. Минув уже не один рік, як Президент України та найвищі структури влади невтомно переконували громадян України, що європейський вибір нашої держави є природнім, важливим і неминучим. Європейський вектор України набрав сили закону. Отож різкою зміною курсу на супротивний влада порушила нею ж встановлений закон та свої обіцянки і тепер прикриває свій злочин брехнею й насильством.
За цю карколомну конструкцію брехні та лукавства влада та її політична опора – Партія регіонів повинні понести політичну відповідальність.ІІ
Ми звертаємося до академічних спільнот університетів та інших навчальних закладів України стати на захист студентської молоді нашої країни і публічно проголосити свій протест. Скільки знаків ще потрібно, щоб розпізнати момент очищення і разом з ним те, що і хто є правдивим, а що і хто – фальшивим?!
Особливо звертаємося до тих ректорів та професорсько-викладацького складу, яким у часи комуністичного тоталітаризму, а також громадянського піднесення 1991 та 2004 років забракло мужності, щоб виступити на боці правди. Світ змінився, і в час інформаційної доби вам не сховатися у свою досі безпечну «хату скраю». Натомість сьогодні ви маєте нагоду змінити образ своєї моральної, громадянської і професійної спадщини в очах нащадків, які сьогодні дивляться на вас з-під уламків Євромайдану. Не змарнуйте цей шанс!
Звертаємося до Церков та релігійних організацій України із закликом публічно стати на захист зраненої і скривдженої молоді й засвідчити їй свою безумовну солідарність та підтримку. Цього кривавого ранку поранені студенти шукали захисту та притулку у стінах храму – чи можна знайти кращий символ для відродження традиційної оберегової ролі Церкви? Закликаємо Церкви та релігійні громади організувати загальнонаціональну молитву за українську молодь і за цивілізоване демократичне майбутнє нашої держави.
Звертаємося до працівників правоохоронних органів в усіх їхніх розгалуженнях: не беріть гріха на душу! Краще залишитися без роботи, ніж виконувати злочинні накази. Пам?ятайте, згодом ця влада вас же і зрадить, зробивши вас крайніми у відповідальності за злочин.
Нарешті, звертаємося до тих представників влади, які ще спроможні чути голос остороги. Упродовж трьох з половиною років Україна була свідком цинічної брехні, маніпуляцій, фальсифікацій, вибіркового застосування закону й економічного грабунку. У питанні європейського вибору України ми також досвідчуємо ескалацію гріха керівництва держави: те, що почалося з обману, обернулося насильством проти безборонних. Тому наш протест передусім духовний.
Зупиніться! Навернутися можна, тільки визнавши свої власні пороки. Краще понести визначену законом відповідальність, ніж, як це було у недавніх випадках з іншими диктаторами, бути зметеним лавиною народного гніву. І ми вітаємо перші приклади тих чільних представників влади, які виявили подиву гідну мужність і своєю добровільною відставкою фактично засудили злочинні дії карателів.ІІІ
Нинішнє випробування є величезним іспитом і для нашого з вами сумління, дорога спільното Університету і всі люди доброї волі. Студенти домагалися не політичних привілеїв, а забезпечення європейського майбутнього своєї країни. Сьогодні ми повинні довести, що керуємося не почуттям помсти, а стоїмо за правду.
Це облуда, що для виборювання кращого майбутнього має пролитися кров у збройній відплаті. У ХХ столітті і Махатма Ґанді, і Мартін Лютер Кінґ, стоячи на платформі ненасильницького громадянського спротиву, радикально змінили обличчя своїх континентів і навіть надпотуг: і Велика Британія, і Америка, які протистояли демонстрантам, врешті-решт визнали свої власні пороки. Чи треба це пояснювати тим, що світилися любов?ю і миром під час «революції на граніті», на «помаранчевому» та євромайданах?
Ключем до подолання зла є постава християнина, або інакше – людини миру та любові. Ми, українці, пережили чимало болю, однак повсякчас переконувались, що правда рано чи пізно перемагає. Не даймо обуренню й нетерпінню порушити отой внутрішній спокій, який притаманний людям, що обстоюють правду! Ми покликані до того, щоб випромінювати цю певність, – особливо тепер, коли влада, по вінця сповнена гріхом, зазнає таких одіозних конвульсій. Те зло, яким аж пульсує наше суспільне життя, можна вигнати лише молитвою й постом – а ще світлою вірою в те, що не біси, а Бог є Господом нашої історії, сьогодення – і нашого майбутнього.
Ректорат