Мережа луцьких підземель, доступних для відвідування, поповнилася новою локацією. 15 квітня відбулася презентація реконструйованих підвальних приміщень Вежі Чарторийських.

Відкривав об’єкт Луцький міський голова Ігор Поліщук. Про хід робіт присутнім розповів археолог Віктор Баюк, заступник директора Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Журналісти й ті лучани, які прийшли на подію, стали першими відвідувачами нововідкритих підземель.

Насправді реставраційно-ремонтні роботи ще не завершені, але вже невдовзі приміщення будуть готові приймати туристів. Мер Ігор Поліщук розповів, що роботи ведуться в рамках проєкту «Нове життя Старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020. За цією програмою в рамках різних проєктів на відновлення пам’яток Луцьк отримав грант у розмірі понад 1 млн євро. Також, за словами високопосадовця, на роботи в нововідкритих підземеллях місто виділило близько 1 млн грн із власного бюджету. Крім підземель, були відреставровані вежа й частина оборонної стіни, а також упорядкована прилегла територія.

Почалося все з того, що в рамках проєкту в травні 2020 р. під час реставраційних робіт під баштою Чарторийських археологи виявили підземелля, про які раніше не було відомо. Було прийняте рішення їх дослідити. Роботи вели працівники науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, допомагали їм також студенти факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки. Виявилося, що площа підземель набагато більша, ніж передбачалося, і тому роботи тривали довше від запланованого.

Як розповів Віктор Баюк, на сьогодні відкрито, опрацьовано й підготовано до використання близько 200 м кв. нових підземних приміщень. Це абсолютно невідомі споруди пізнього середньовічного Луцька. Вони одноярусні, проте є припущення, що можливе існування і другого ярусу – як у підвалах кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла. «Коли будувалися новознайдені підземелля, підвальні приміщення собору вже існували і були, так чи інакше, зразком для будівничих. Це можна перевірити емпіричним методом, адже писемні джерела відповіді на це питання нам не дають», – сказав археолог.

 

 

Під час розкопок були знайдені дуже цікаві археологічні матеріали, наприклад поліхромні кахлі з єзуїтської символікою, посуд кінця XVII – початку XVIII ст. (навіть цілий) та вироби зі скла й металу. Все це передали в музейний фонд заповідника. Проте, як сказав Віктор Баюк, існує гарна музейна практика виставляти експонати там, де їх віднайшли, й не виключено, що саме таке рішення буде застосоване й у Вежі Чарторийських.

 

 

 

 

Загалом мережа підземних приміщень Луцька, готових прийняти туристів і тих, що вже відкриті для відвідування, збільшилася. Луцьк – безсумнівний лідер серед українських міст, адже площа підземного міста тут вже перевищила 2 000 м кв.

Як розповів Віктор Баюк, у процесі ревіталізації вежі вдалося з’єднати підземелля башти князів Чарторийських (рубіж XIV–XV ст.) і частини підземель колегіуму єзуїтів (XVII–XVIII ст.), у планах – приєднати також підземелля кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла, які вже діють як музей. Археологічні перспективи Луцька, особливо в плані середньовічних підземель, на думку археолога, надзвичайно високі. Зараз дослідження будуть зосереджені на корпусі колегіуму, який виходить на Замкову площу. Підземелля там засипані, роботи багато, але там можуть бути цікаві розв’язки, можливо, ходи до монастиря шариток і навіть до замку. Також на площі в середні віки існували інші споруди, які мали свої підвали, про що свідчать неодноразові провали.

Дослідник зазначив, що нещодавно виявили відеозапис 1995 р., на якому Олег Виноградов, який багато досліджував луцькі підземні приміщення, розповідає про ймовірний третій ярус підземель під кафедральним собором. Віктор Баюк встановив місце, де, можливо, розташований вхід на третій підземний поверх. Зараз там починають розкопки, які можуть принести ще не одну сенсацію.

«Ця робота залишиться до того часу, скільки буде стояти наше місто. Нас надзвичайно тішить те, що вдалося відкрити і дати нашому місту надзвичайно цікавий об’єкт», – підсумував археолог.

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У ЛУЦЬКУ ПРОВЕДУТЬ РОЗКОПКИ ПІД БАШТОЮ ЧАРТОРИЙСЬКИХ І МОНАСТИРЕМ ЄЗУЇТІВ

У ЛУЦЬКУ ОБГОВОРЮЮТЬ ВІДНОВЛЕННЯ СПІЛЬНИХ ПАМ’ЯТОК ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

У ПІДЗЕМЕЛЛЯХ ЛУЦЬКОГО КОСТЕЛУ ВПЕРШЕ ЗА 75 РОКІВ ЗВЕРШИЛИ БОГОСЛУЖІННЯ