Повернуті із забуття: Віктор Комщинський
Статті

Підготувавши більше 30 біографічних нарисів про репресованих учителів, я раптом збагнула, що радянська репресивна система за три дні, 8–10 квітня 1940 р., зібрала у в’язницях НКВС Західної України масштабне «методоб’єднання».

Арештували в ці дні й Віктора Комщинського, героя чергового біографічного нарису.

Народився Віктор Комщинський 1910 р. у Кульчині в Люблінському воєводстві в бідній багатодітній селянській родині Ципріяна та Юзефи Комщинських, які мали ще двох синів: Мечислава та Антонія.

Ципріян Комщинський до 1925 р. працював найманим робітником у приватних землевласників. Із 1925 р. справи пішли значно краще. Родина придбала 6 га землі, яку обробляла парою коней. В господарстві були дві корови та сільськогосподарський інвентар. Мешкали Комщинські у власному будинку, мали також клуню. Невдовзі батько помер, а Юзефа Комщинська згодом вийшла заміж удруге.

До 1932 р. Віктор перебував на навчанні: спочатку у школі, а після її закінчення – у вчительській семінарії.

Його першим місцем роботи стала школа в селі Осова Костопільського повіту, куди молодий учитель прибув 1933 р. Того ж року педагогічну діяльність довелося перервати. 1933–1934 рр. він перебував на строковій службі у Війську Польському. За цей час закінчив річні курси підхорунжих, після яких був зарахований до резерву у званні підхорунжого. 1936 р., пройшовши додаткову військову підготовку, отримав звання підпоручика.

1936 р. Віктора Комщинського призначили на посаду вчителя у Злазному Деражненської гміни. У цій школі він пропрацював до вересня 1939 р.

1939 р., напередодні німецько-польської війни, молодого вчителя мобілізували. У війську він перебував 1–14 вересня 1939 р., потім його звільнили за станом здоров’я як непридатного до служби. На той момент військова частина Віктора перебувала у Володимирі-Волинському, де 14 вересня її бомбардувала німецька авіація. Віктор отримав поранення, осколок від авіабомби навіть після лікування залишився в його нозі.

Після встановлення радянської влади педагог переїхав до Мочулянки, де отримав посаду вчителя в реформованій радянській школі. На нове місце від переїхав із дружиною Юлією Юзефівною (1911 р. н.), теж учителькою за освітою, та їхнім сином Кшиштофом, який народився в червні 1939 р.

10 квітня 1940 р. Людвипільський райвідділ НКВС арештував Віктора Комщинського та доправив до рівненської в’язниці. Його звинуватили в тому, що він був офіцером польської армії. На традиційних для такої категорії в’язнів допитах слідчі з’ясували біографію «злочинця», яка виявилася абсолютно нічим не примітною. Не дали необхідної інформації й свідки, залучені до слідчого процесу. Всі троє підтвердили, що Віктор був офіцером резерву, у вересні 1939 р. отримав поранення, після якого лікувався в Мочулянці.

Komszczynski 1

Komszczynski 3

Слідчі намагалися розгорнути традиційну лінію обвинувачень, яка базувалася на жорстокому ставленні польських учителів до учнів української та єврейської національностей. Однак Станіслав Стахурський, якого свого часу Віктор Комщинський викликав до школи, розповів, що учитель просив вплинути на поведінку його брата, мотивуючи це нібито тим, що в польській системі освіти він би і сам це зробив, однак радянська система не дозволяє застосовувати фізичну силу до учнів.

Єдиним підтвердженням несумлінного виконання Віктором своїх обов’язків була характеристика, видана головою Мочулянської сільської ради.

Komszczynski 2

Очевидно, слідчий Сакуленко не взяв цього документа до уваги, оскільки 12 липня 1940 р. він видав постанову про припинення слідства та звільнення Віктора Комщинського з-під варти. 16 липня в’язень вийшов на волю. Його подальша доля нам не відома.

Komszczynski 4

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЛЮДВИГ КАМІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АБРАМ ШТИЛЕРМАН

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ КАІК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАР’ЯН-ЕДМУНД КІНАШ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РОМАН БАКІНОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН НОВАК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: БОЛЕСЛАВ КУЧИНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН КАЧМАРЕК

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025