Повернуті із забуття: Віктор Комщинський
Статті

Підготувавши більше 30 біографічних нарисів про репресованих учителів, я раптом збагнула, що радянська репресивна система за три дні, 8–10 квітня 1940 р., зібрала у в’язницях НКВС Західної України масштабне «методоб’єднання».

Арештували в ці дні й Віктора Комщинського, героя чергового біографічного нарису.

Народився Віктор Комщинський 1910 р. у Кульчині в Люблінському воєводстві в бідній багатодітній селянській родині Ципріяна та Юзефи Комщинських, які мали ще двох синів: Мечислава та Антонія.

Ципріян Комщинський до 1925 р. працював найманим робітником у приватних землевласників. Із 1925 р. справи пішли значно краще. Родина придбала 6 га землі, яку обробляла парою коней. В господарстві були дві корови та сільськогосподарський інвентар. Мешкали Комщинські у власному будинку, мали також клуню. Невдовзі батько помер, а Юзефа Комщинська згодом вийшла заміж удруге.

До 1932 р. Віктор перебував на навчанні: спочатку у школі, а після її закінчення – у вчительській семінарії.

Його першим місцем роботи стала школа в селі Осова Костопільського повіту, куди молодий учитель прибув 1933 р. Того ж року педагогічну діяльність довелося перервати. 1933–1934 рр. він перебував на строковій службі у Війську Польському. За цей час закінчив річні курси підхорунжих, після яких був зарахований до резерву у званні підхорунжого. 1936 р., пройшовши додаткову військову підготовку, отримав звання підпоручика.

1936 р. Віктора Комщинського призначили на посаду вчителя у Злазному Деражненської гміни. У цій школі він пропрацював до вересня 1939 р.

1939 р., напередодні німецько-польської війни, молодого вчителя мобілізували. У війську він перебував 1–14 вересня 1939 р., потім його звільнили за станом здоров’я як непридатного до служби. На той момент військова частина Віктора перебувала у Володимирі-Волинському, де 14 вересня її бомбардувала німецька авіація. Віктор отримав поранення, осколок від авіабомби навіть після лікування залишився в його нозі.

Після встановлення радянської влади педагог переїхав до Мочулянки, де отримав посаду вчителя в реформованій радянській школі. На нове місце від переїхав із дружиною Юлією Юзефівною (1911 р. н.), теж учителькою за освітою, та їхнім сином Кшиштофом, який народився в червні 1939 р.

10 квітня 1940 р. Людвипільський райвідділ НКВС арештував Віктора Комщинського та доправив до рівненської в’язниці. Його звинуватили в тому, що він був офіцером польської армії. На традиційних для такої категорії в’язнів допитах слідчі з’ясували біографію «злочинця», яка виявилася абсолютно нічим не примітною. Не дали необхідної інформації й свідки, залучені до слідчого процесу. Всі троє підтвердили, що Віктор був офіцером резерву, у вересні 1939 р. отримав поранення, після якого лікувався в Мочулянці.

Komszczynski 1

Komszczynski 3

Слідчі намагалися розгорнути традиційну лінію обвинувачень, яка базувалася на жорстокому ставленні польських учителів до учнів української та єврейської національностей. Однак Станіслав Стахурський, якого свого часу Віктор Комщинський викликав до школи, розповів, що учитель просив вплинути на поведінку його брата, мотивуючи це нібито тим, що в польській системі освіти він би і сам це зробив, однак радянська система не дозволяє застосовувати фізичну силу до учнів.

Єдиним підтвердженням несумлінного виконання Віктором своїх обов’язків була характеристика, видана головою Мочулянської сільської ради.

Komszczynski 2

Очевидно, слідчий Сакуленко не взяв цього документа до уваги, оскільки 12 липня 1940 р. він видав постанову про припинення слідства та звільнення Віктора Комщинського з-під варти. 16 липня в’язень вийшов на волю. Його подальша доля нам не відома.

Komszczynski 4

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЛЮДВИГ КАМІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АБРАМ ШТИЛЕРМАН

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ КАІК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАР’ЯН-ЕДМУНД КІНАШ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РОМАН БАКІНОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН НОВАК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: БОЛЕСЛАВ КУЧИНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН КАЧМАРЕК

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Юзеф Афент
Статті
Наш черговий нарис присвячено Юзефу Афенту, старшому поліціянту 2-го комісаріату поліції в Рівному, арештованому радянською владою на другий день після її вторгнення на територію Другої Речі Посполитої.
21 вересня 2022
Повернуті із забуття: Єжи Толвінський
Статті
Криміналіст із Рівного Єжи Толвінський – один із багатьох польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр. Його 1940 р. засудили до восьми років виправно-трудових таборів за службу в «польсько-панській» поліції.
09 вересня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Слівінський
Статті
Одним із героїв книги «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яку нещодавно видала редакція «Волинського монітора», був Владислав Слівінський. На початку 1941 р. за підпільну антирадянську діяльність його засудили до 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
25 серпня 2022
Повернуті із забуття: Болеслав Хиль
Статті
Черговий нарис у циклі про польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячено Болеславу Хилю з Клевані. У листопаді 1939 р. Військовий трибунал 5-ї армії Українського фронту засудив його до розстрілу за те, що він був поліціянтом і в часи Другої Речі Посполитої «займався арештами комуністів».
19 липня 2022
Антон Мацєєвський: продовження історії
Статті
17 липня 1944 р. у битві під Анконою в Італії загинув уродженець Рівного Антон Мацєєвський. Перед вступом до лав Армії Андерса він був в’язнем радянських таборів, до яких потрапив за приналежність до польського підпілля.
17 липня 2022
Повернуті із забуття: Едмунд Кастнер
Статті
Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».
04 липня 2022
«Ці люди ходили зі мною одними вулицями». Презентували книгу про польське підпілля в Рівному
Статті
«Це книга – про питання вибору. Так, як перед нами, українцями, сьогодні стоїть вибір, долучитися до боротьби за незалежність чи шукати безпечніше місце, волонтерити чи перейти на сторону окупанта, такий самий вибір стояв перед поляками в 1939 р.», – сказала Тетяна Самсонюк, авторка видання «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941».
11 червня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
Повернуті із забуття: Стефан Яжомбковський
Статті
Стефан Яжомбковський, поліціянт із Глинська Чеського на Рівненщині, – герой нашого чергового нарису про працівників польської державної поліції, які зазнали репресій з боку радянської влади.
18 березня 2022