Повернуті із забуття: Гжегож Готкович
Статті

Герой цього тексту працював у міжвоєнний період у відділках поліції в Сарнах, Любиковичах, Стрільську та Володимирці на Рівненщині. У 1941 р. Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.

Гжегож Готкович народився в 1902 р. у селі Хойне (у міжвоєнний період гміна Богомілув, нині гміна Сєрадз у Сєрадзькому повіті Лодзького воєводства) в селянській родині Войцеха-Матеуша та Юзефи Готковичів. Його батьки володіли власним будинком, господарськими спорудами, мали кілька корів, двоє коней, обробляли 16 моргів землі.

До 1920 р. хлопець три роки навчався у гімназії в Сєрадзі. З 1924 до 1927 р. служив у Війську Польському у званні капрала. Після демобілізації восени 1927 р. добровільно вступив на службу до польської поліції в Брест-Литовську.

Через місяць молодий поліціянт отримав направлення в Сарни, а потім у Любиковичі Сарненського повіту, де служив упродовж двох років. Згодом Гжегожа перевели в село Стрільськ, де він працював три роки. У 1933–1935 рр. Готкович ніс службу на Сарненському постерунку поліції, звідки його відрядили до Володимирця. Загальний стаж служби в поліції героя цього тексту станом на 1939 р. складав 12 років.

1935 р. родина Готковичів оселилася в колонії Осовик Володимирецької гміни. Дружина Гжегожа Станіслава Іванівна (1914 р. н.) була модисткою. Подружжя виховувало п’ятеро дітей: Яніну-Богомілу (1930 р. н.), Валентину (1932 р. н.), Тадеуша (1933 р. н.), Геновефу (1938 р. н.) і Терезу (1939 р. н.).

1932 р. поліціянт протягом двох тижнів перебував під вартою через службову недбалість – втечу арештанта, якого він охороняв.

9 квітня 1940 р. Гжегожа Готковича арештував оперуповноважений Володимирецького райвідділу НКВС Жуков. Арешт був здійснений на підставі заяви Йосипа Куца, яку той подав до НКВС 26 березня 1940 р.

Gotkowicz 1

Того ж дня на допиті Йосип розповів, що 24 березня 1940 р. об 23.00 як члена виборчої комісії на виборах депутатів до Верховної Ради СРСР його направили з урною для голосування в колонію Бурка до Юзефа Філінського. Разом із ним поїхали інші члени комісії: Анна Тюска та Волько Айзберг. Недалеко від Бурки вони помітили людину, що причаїлася в кущах. З’ясувалося, що це був Гжегож Готкович, який перебував на нелегальному становищі й увесь час переховувався. За словами Куца, під час розмови Гжегож тримав руки в кишенях і ніби щось там ховав. Куц запідозрив, що в нього є зброя, тому вирішив його не зачіпати, натомість написав заяву до НКВС.

На першому допиті, який відбувся 10 квітня 1940 р., на запитання слідчого про боротьбу з робітничим революційним рухом Гжегож Готкович відповів: «То, что входило в мои обязанности как рядового полицейского по борьбе с революционным движением я безусловно выполнял беспрекословно, а отсюда вытекала в известной степени борьба против революционного движения».

На наступному допиті, 20 травня 1940 р., Готкович розповів, що брав учать в арештах політичних підозрюваних. Зокрема, в 1937 р., під час масових арештів комуністів і комсомольців, він спільно з комендантом постерунку села Хиночі ув’язнив Андрія Приходька та інших осіб.

Виправдовуючись, Гжегож пояснив, що він не вважає себе винним, оскільки «боротьбу з революційним рухом» здійснював у зв’язку зі своєю службою за наказами керівного складу поліції.

Як і багатьох інших польських поліціянтів, енкаведисти звинуватили Готковича у ворожому ставленні до в’язнів та їх побитті. Факт побиття арештованих він заперечував, але розповів під час допиту, що їх заковували в металеві кайдани.

Gotkowicz 2

Gotkowicz 3

Факт побиття підтвердив Йосип Шикало на допиті 18 квітня 1940 р. Він повідомив, що 1936 р. напередодні католицького Великодня навпроти його будинку був вивішений червоний прапор. Йосип потрапив у число підозрюваних. Готкович провів у його домі обшук, під час якого нічого не знайшов. Потім він забрав підозрюваного на постерунок поліції, де жорстоко побив і посадив під варту на п’ять діб.

На запитання слідчого про наявність зброї Гжегож відповів, що мав револьвер і карабін, які здав червоноармійцям 22 вересня 1939 р. у Ковелі.

Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 7 травня 1941 р. Гжегожа Войцеховича Готковича засуджено до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін покарання він відбував у «Сєввостлазі».

Gotkowicz 4

Заключенням прокуратури Рівненської області від 3 серпня 1989 р. Гжегожа Готковича реабілітовано. Його подальша доля та доля його родини нам не відомі.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ТУРЧИН

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ПЕТРО КРАЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ГЕНРИК ПИТ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ СТЕЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАН ЛАНУХА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РАДЯНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ СЛУЖБОВЦІВ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІЦІЇ 

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
Повернуті із забуття: Стефан Яжомбковський
Статті
Стефан Яжомбковський, поліціянт із Глинська Чеського на Рівненщині, – герой нашого чергового нарису про працівників польської державної поліції, які зазнали репресій з боку радянської влади.
18 березня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Ричак
Статті
Після звільнення з Війська Польського Юзеф Ричак почав працювати в польській державній поліції. Служив, зокрема, в Рівному. З приходом у місто Червоної армії його арештували за «активну боротьбу з революційним рухом трудящих».
11 лютого 2022
Повернуті із забуття: Станіслав Пахольчик
Статті
«На протяжении длительного периода времени проводил борьбу против интересов рабочих и крестьян», – таким чином у постанові про притягнення до кримінальної відповідальності від 19 грудня 1939 р. окреслено злочини Станіслава Пахольчика, якому присвячено наш черговий нарис.
28 січня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Рещинський
Статті
Юзефа Рещинського з колонії Довганець Костопільського повіту напередодні Другої світової війни мобілізували в поліцію. Через це після встановлення радянської влади його арештував НКВС, а згодом засудив до п’яти років таборів.
14 січня 2022
Повернуті із забуття: Людвік Пажух
Статті
Герой цього тексту був серед тих польських поліціянтів, які евакуювалися на Волинь під час наступу на Польщу військ Вермахту. Багато хто з них потрапив у тенета радянських карально-репресивних органів.
28 грудня 2021
Повернуті із забуття: Леонтій Кот
Статті
Леонтій Кот протягом 10 років працював у Басівкутському постерунку поліції. У 1941 р. НКВС засудив його до восьми років виправно-трудових таборів.
15 грудня 2021
Повернуті із забуття: Адам Здолинський
Статті
«Обвинувачується в тому, що служив у польській поліції», – таку графу можна побачити у спеціальному формулярі, на якому слідчі НКВС оформляли обвинувальний висновок. Є такий документ й у справі рівненського поліціянта Адама Здолинського.
26 листопада 2021
Повернуті із забуття: Марцін Вальчак
Статті
Марцін Вальчак, герой нашого чергового нарису, до Другої світової війни працював старшим поліціянтом 2-го комісаріату поліції в Лодзі.
18 листопада 2021