■  Інвестиції НАТО в Польщі ■  Керівник НАТО занепокоєний ситуацією в Україні та засуджує використання сили ■  НАТО: розвіяли побоювання Туреччини у справі антиракетного щита ■  300 днів на «Черніцькому»: як виглядала місія НАТО, на чолі якої був польський корабель ■  У НАТО задоволені тим, як в Україні утилізували боєприпаси

Інвестиції НАТО в Польщі

Польська присутність у НАТО супроводжується рядом інвестицій в оборонну інфраструктуру країни. Вартість запланованих на території Польщі в 1999-2014 роках інвестицій, котрі передбачають фінансування зі спільного бюджету країн НАТО, становить близько 852 млн євро: 594 млн євро – це кошти НАТО, а 258 млн євро – польські кошти.

У рамках структур НАТО у сфері безпеки реалізовується програма NSIP (NATO Security Investment Programme), тобто Програма інвестицій НАТО у сфері безпеки. Її створено з метою забезпечення спільного фінансування інвестиційних проектів для потреб місії. Програма є знаряддям Альянсу для задоволення потреб у сфері розвитку необхідних військових здібностей, на які у країн-членів НАТО не вистачає власних коштів, а також призначена для стабілізаційних дій Північноатлантичного Альянсу на території країн-членів НАТО.

Джерелом фінансування програми є фонд NSIP. Він існує завдяки внескам країн, що беруть участь у програмі. Фундаментальним принципом програми є те, що вона призначена виключно для завдань, котрі передбачені інвестиційними пакетами так званого Capability Package. Їх реалізація сприяє досягненню основних операційних здібностей. Пакети затверджуються Північноатлантичною радою. Кошти розподіляє Комітет інфраструктури НАТО. Фінансування операційного та технічного утримання є обов’язком країни-господаря.

Інвестиційні пакети, що реалізовуються в Польщі у рамках програми NSIP, охоплюють такі елементи військової інфраструктури: аеродроми, морські бази, системи зв’язку, командування повітряним захистом, радари повітряного захисту далекого радіусу дії; паливні установки.

www.mon.gov.pl

Керівник НАТО занепокоєний ситуацією в Україні та засуджує використання сили

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висловив занепокоєння подіями в Україні, особливо повідомленнями про смертельні жертви конфліктів. Він засудив використання насильства.

«Абсолютно засуджую використання насильства. Насильство не може бути відповіддю на політичну кризу. Всі сторони конфлікту мусять продемонструвати реальний діалог, показати поміркованість і запобігти подальшій ескалації насильства», – заявив Расмуссен.

Polska Agencja Prasowa

НАТО: розвіяли побоювання Туреччини у справі антиракетного щита

Перший заступник Генерального секретаря НАТО Александер Вершбоу заявив, що союз розвіяв побоювання Туреччини, які стосуються планованого антиракетного щита. Анкара прийняла пояснення, що щит не збереже Ізраїль від конфлікту із Іраном.

Вершбоу говорив про це в Інституті навчання про національну безпеку Тель-Авівського університету.

«Думаю, що існувало помилкове уявлення про те, що нібито система НАТО концентрується на захисті Ізраїлю, а системи, що знаходяться в Ізраїлі, нібито є частиною системи НАТО. Тим часом, це два окремі питання», – сказав Вершбоу.

Він підкреслив, що побоювання Туреччини були розвіяні: «Можливо, це буде проблемою в певних колах турецької громадської думки, але уряд, думаю, нині підтримує антиракетний щит».

У 2010 році з’явилися сигнали, що Туреччина непокоїться тим, що щити НАТО призначені для захисту Ізраїлю на випадок, якби він, як і заявляв раніше, вирішив атакувати іранські ядерні системи. Джерелом такої інформації були американські дипломатичні повідомлення, які потрапили у ЗМІ.

Вершбоу зазначив, що сумніви Туреччини розвіялися завдяки розміщенню на її території ракетних систем «Патріот». Їх було встановлено на прохання Анкари, щоб захистити Туреччину від можливих атак сусідньої Сирії.

Gazeta.pl

300 днів на «Черніцькому»: як виглядала місія НАТО, на чолі якої був польський корабель

– Під час перебування в Росії, упродовж чотирьох днів наші кораблі відвідали 15 тисяч осіб, – згадує капітан флоту Пьотр Войтас. «Polska Zbrojna» описує, як виглядає місія Угрупування сил протимінної оборони НАТО, на чолі якої стояв корабель «Контр-адмірал Ксавери Черніцький». Перебуваючи довгий час на морі, кораблі відвідали 20 портів, відкриваючи свої борти для відвідувачів. У Росії моряки поклали також вінки на кладовищі, де були поховані жертви блокади Ленінграду.

Поза основним портом моряки провели 300 днів, а в самому морі – 167. У цей час вони: проплили 16 700 миль, взяли участь у кільканадцяти навчаннях (від великих міжнародних маневрів до завдань, які виконувалися кораблями в окремих містах), а також у двох бойових операціях. Вони також викрили та знищили понад 20 мін і ракет з часів Другої світової війни, які разом містили кілька тонн вибухових матеріалів, і врешті – зайшли до 20 портів: від Росії до Ісландії. Однак, це лише цифри. Щоб довідатися, як насправді виглядала місія корабля «Черніцький», треба дивитися не на цифри, а хоча б на хвилину спробувати потрапити в шкіру моряків.

Polska Zbrojna

У НАТО задоволені тим, як в Україні утилізували боєприпаси

За результатами виконання робіт з утилізації в Україні боєприпасів в рамках реалізації другого етапу Трастового фонду країни-члени НАТО залишились задоволеними, тому виконавці робіт в 2014 році мінятись не будуть. Про це УНН повідомив керівник проекту NSPA (Агентства НАТО з матеріально–технічного забезпечення) в Україні Василь Литвинчук.

«Оскільки це продовження проекту, ми не оголошували тендер на нових виконавців робіт. Це, як і раніше, будуть «Укроборонсервіс» по боєприпасах, «Укроборонлізінг» по зброї, і з’явився новий виконавець по мінах – НХО «Павлоградський хімічний завод». Вже з квітня-травня 2013 року Павлоградський хімзавод утилізував 332 тисяч протипіхотних мін. Оскільки він був визначений виконавцем, він буде продовжувати ці роботи і в 2014 році», – наголосив В.Литвинчук.

Україна та НАТO у 2014 році продовжать спільну утилізацію боєприпасів у рамках реалізації другого етапу проекту трастового фонду програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ).

У рамках першого етапу в 2006-2011 років було утилізовано 15 тисяч тонн боєприпасів, 400 тисяч одиниць легких озброєнь і стрілецької зброї та 1 тисяча переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Обсяг фінансування першого етапу програми становив 10,8 мільйона євро. Основним донором виступили США, які виділили на проект 10 мільйонів доларів США.

В Україні за різними оцінками, зберігається 1,5-2 мільйона тонн непридатних снарядів, які потребують утилізації.

Українські національні новини