Повернуті із забуття: Леонтій Кот
Статті

Леонтій Кот протягом 10 років працював у Басівкутському постерунку поліції. У 1941 р. НКВС засудив його до восьми років виправно-трудових таборів.

Леонтій Кот народився 10 червня 1905 р. у селі Подолісся Кобринського повіту (білоруською – Падалессе) в родині білоруських селян. Його батько Лаврентій Кот був власником трьох десятин землі, на якій працював. Родина мешкала у власному будинку. Лаврентій помер, коли його сину виповнилося 10 років. Про матір героя цього тексту відомості відсутні.

Відомо, що він мав братів Романа (50 років; тут і далі вік родичів подано станом на 1939 р.), Максима (45 років), Захара (40 років), Федора (38 років) й Артемія (30 років), а також сестер Пелагею (55 років), Анну (40 років) і Ольгу (31 рік).

Роман напередодні Другої світової війни жив у російському місті Орел. Максим мешкав у СРСР (у справі не вказано точне місце проживання). Захар займався сільським господарством у Подоліссі. Федір жив у Молодечні (БРСР, до Другої світової війни розташоване на території Речі Посполитої). Де проживали й чим займалися Артемій, Пелагея, Анна та Ольга, нам невідомо.

В архівно-слідчій справі, що є джерелом інформації про Леонтія Кота, є відомості, що він закінчив чотирикласне міське училище в Орлі. 1927–1929 рр. провів на строковій службі у Війську Польському.

Kot 01

Kot 02

Kot 03

Як герой цього біографічного нарису потрапив на Волинь, невідомо. Із кримінальної справи, заведеної енкаведистами, довідуємося, що він працював поліціянтом у Басівкутському постерунку поліції. До поліції пішов працювати, оскільки не міг знайти іншого заробітку. Разом із дружиною Ольгою (33 роки) та трьома доньками, восьмирічною Яніною, шестирічною Яриною та дворічною Ядвігою, він мешкав у селі Басів Кут (нині територія Рівного).

18 вересня 1939 р. Леонтія Кота арештували й доправили до Рівненської в’язниці. У зовнішньому описі в’язня зазначено, що він низького зросту, чорноволосий, із карими очима та довгим носом.

Перший допит у його справі провели 14 грудня 1939 р. за традиційною для цієї категорії в’язнів схемою. Тоді ж арештант визнав свою провину. 24 грудня 1939 р. слідство було завершено, про що свідчить обвинувальний висновок, підготовлений слідчим повітового Рівненського відділення УНКВС Корницьким. Проте на вирок в’язень чекав ще понад рік.

Kot 04

Постановою Особливої наради при НКВС від 7 квітня 1941 р. Леонтія Лаврентійовича Кота засуджено до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах за активну боротьбу проти революційного руху. Термін покарання він відбував у «Сєввостлазі».

Kot 05

Заключенням прокуратури Рівненської області від 21 червня 1989 р. Леонтія Кота реабілітовано. Його подальша доля нам не відома.

Kot 06

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АДАМ ЗДОЛИНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАРЦІН ВАЛЬЧАК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ГЖЕГОЖ ГОТКОВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ БРОЩИК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ТУРЧИН

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ПЕТРО КРАЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ГЕНРИК ПИТ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ СТЕЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАН ЛАНУХА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РАДЯНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ СЛУЖБОВЦІВ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІЦІЇ 

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Стефан Яжомбковський
Статті
Стефан Яжомбковський, поліціянт із Глинська Чеського на Рівненщині, – герой нашого чергового нарису про працівників польської державної поліції, які зазнали репресій з боку радянської влади.
18 березня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Ричак
Статті
Після звільнення з Війська Польського Юзеф Ричак почав працювати в польській державній поліції. Служив, зокрема, в Рівному. З приходом у місто Червоної армії його арештували за «активну боротьбу з революційним рухом трудящих».
11 лютого 2022
Повернуті із забуття: Станіслав Пахольчик
Статті
«На протяжении длительного периода времени проводил борьбу против интересов рабочих и крестьян», – таким чином у постанові про притягнення до кримінальної відповідальності від 19 грудня 1939 р. окреслено злочини Станіслава Пахольчика, якому присвячено наш черговий нарис.
28 січня 2022
Повернуті із забуття: Юзеф Рещинський
Статті
Юзефа Рещинського з колонії Довганець Костопільського повіту напередодні Другої світової війни мобілізували в поліцію. Через це після встановлення радянської влади його арештував НКВС, а згодом засудив до п’яти років таборів.
14 січня 2022
Повернуті із забуття: Людвік Пажух
Статті
Герой цього тексту був серед тих польських поліціянтів, які евакуювалися на Волинь під час наступу на Польщу військ Вермахту. Багато хто з них потрапив у тенета радянських карально-репресивних органів.
28 грудня 2021
Повернуті із забуття: Адам Здолинський
Статті
«Обвинувачується в тому, що служив у польській поліції», – таку графу можна побачити у спеціальному формулярі, на якому слідчі НКВС оформляли обвинувальний висновок. Є такий документ й у справі рівненського поліціянта Адама Здолинського.
26 листопада 2021
Повернуті із забуття: Марцін Вальчак
Статті
Марцін Вальчак, герой нашого чергового нарису, до Другої світової війни працював старшим поліціянтом 2-го комісаріату поліції в Лодзі.
18 листопада 2021
Повернуті із забуття: Юзеф Брощик
Статті
Слідчий НКВС СРСР Лєнський одразу висунув вирок Юзефу Брощику. На титульній сторінці кримінальної справи він написав: «П’ять років виправно-трудових таборів». Проте під час короткого слідства, що тривало 18–24 грудня, енкаведист збільшив термін ув’язнення.
05 листопада 2021
Повернуті із забуття: Гжегож Готкович
Статті
Герой цього тексту працював у міжвоєнний період у відділках поліції в Сарнах, Любиковичах, Стрільську та Володимирці на Рівненщині. У 1941 р. Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
27 жовтня 2021