Кожен терор, війна, криза, незалежно від географічного та часового розмаху, залишають слід у житті молодої людини. Щоб пережити такий досвід, потрібно багато років, вважають польські та українські науковці, які стали авторами монографії про дитинство в часи кризи.

У Варшаві побачила світ колективна монографія польських та українських дослідників «Літературний образ дитинства в часи кризи ХХ–ХХІ ст.» Книга стала результатом наукової конференції, організованої Катажиною Якубовською-Кравчик – завідувачкою кафедри україністики Варшавського університету.

Відомі науковці з Польщі та України підготували доповіді про малодосліджену, проте цікаву тему. Волинський національний університет імені Лесі України представляла професорка Ольга Яблонська, яка підготувала статтю про світ дитини в творчості Модеста Левицького.

Ми поговорили з науковою редакторкою книги Катажиною Якубовською-Кравчик про підготовлений проєкт.

– Відколи Ви займаєтеся цікавою, проте малодослідженою темою постаті дитини в літературі?

– Дослідженням образу дитини в сучасній літературі я займаюся впродовж кількох років. Особливо цікава ця тема в українських текстах. Нині працюю над монографією, присвяченою постаті дитини в сучасній воєнній літературі.

– Виданню самої праці передувала конференція.

– У травні 2020 р., коли через карантин, пов’язаний із першою хвилею COVID-19, було скасовано багато наукових конференцій, я вирішила організувати конференцію «Дитинство в часи кризи XX–XXI ст. у літературі та культурі країни Центральної та Східної Європи» у віртуальному просторі. Для участі в ній подали заявки багато видатних дослідників із Польщі та України, а конференційні дискусії тривали годинами. Усі були спраглі наукових контактів і ніхто не поспішав на потяг. Результатом цієї конференції стали дві книги. Одна – та, про яку ми сьогодні говоримо, «Літературний образ дитинства в часи кризи ХХ–ХХІ ст.», друга – «Дискурс непростого дитинства». Обидві представляють свіжий погляд на сприйняття образу дитини в літературі, водночас показуючи певні соціальні тенденції. Передусім це заслуга видатних авторів текстів та рецензентів книг, яким я дуже вдячна.

– Публікації яких відомих науковців із Польщі та України увійшли до книги?

– Запрошення для створення книжки «Дитинство в часи кризи XX–XXI ст. у літературі» прийняли Ярослав Поліщук, Галина Корбич, Оксана Пухонська, Ольга Новик, Світлана Ковпік, Ольга Харлан, Віталіна Кизилова, Ольга Яблонська, Оксана Пашко, Уляна Федорів, Марта Качмарчик, Дарія Павлешен і Домагой Кличек.

– Які теми підняли в книжці?

– У книзі «Дитинство в часи кризи XX–XXI ст. у літературі» автори аналізують і художню, і автобіографічну літературу. Важливе місце займає еволюція образу дитини та дитинства залежно від часу написання твору, його ідейно-естетичного задуму. Дослідники проаналізували літературу від Михайла Коцюбинського до сучасної української літератури про війну.

Науковці аналізують способи побудови образів героїв, які часто поставлені в граничні ситуації, та перенесені ними спадкові травми, а також вплив, який вони мають на наступні покоління. Кожен терор, війна, криза, незалежно від географічного та часового розмаху, залишають слід у житті молодої людини, і пережити такий досвід – завдання на багато років.

– Як оціните досвід цього польсько-українського проєкту?

– У польсько-українських відносинах, і суспільних, і наукових, надзвичайно важливо обмінюватися досвідом та ділитися різними поглядами. Важливу роль тут також відіграє можливість легкого доступу до публікацій. Зокрема, книгу видавництва Варшавського університету розмістять у вільному доступі, щоб усі охочі могли її прочитати.

Розмовляв Віктор Яручик
Фото надав автор

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

150-РІЧЧЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ: ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ЗІБРАЛА НАУКОВЦІВ З УСІЄЇ ЄВРОПИ