ABC польської культури: Маріуш Щигел – польський майстер репортажу
Статті

Маріуш Щигел – журналіст, репортер, есеїст, письменник і викладач. Найбільшу популярність серед читачів йому принесла книга «Ґоттленд», написана 2015 р. Газета «Le Figaro» відгукнулася про неї так: «Це не книга, а просто самоцвіт».

Щигел дебютував у 1996 р. книжкою «Неділя, що відбулась у середу». Це історії звичайних людей, які жили в 90-х рр. минулого століття в Польщі. Це був час мафії та бандюків, період, переповнений «схемами». Хто в той час «мутив», той і був у виграші. Але багато хто не зміг упоратися з новими викликами й польським капіталізмом Третьої Республіки Польща. Книга Маріуша Щигела розповідає тогочасні людські історії. Заодно поляки можуть пригадати «Amway», яка обіцяла рай за залучення людей у фінансову піраміду, всюдисуще диско-поло, піцерії та ресторани «McDonald’s», що з’являлися як гриби після дощу.

Наступна книга «На кожну тему – ток-шоу для читання» була написана разом із Вітольдом Ожеховським у 1997 р. Потім була «Примхочка. Дамські історії», яка оповідала про звичайних польок, наприклад, про пані Яніну, яка списала аж 700 зошитів про своє життя, чи про двох подружок, які щотижня слали одна одній листи.

Згадану вище книжку «Ґоттленд», написану 2007 р., у Франції назвали збіркою есе, у Німеччині – збіркою оповідань, у Польщі – збіркою літературних репортажів. Її герої – це чехи: особи, культура, їхня ментальність, які захопили Щигела. Серед героїв – племінниця Франца Кафки, співачка Гелена Вондрачкова, співак Карел Готт, письменник Ян Прохазка, скульптор Отакар Швец. Рисою, яка вирізняє цю книгу, окрім надзвичайно цікавих спостережень за людьми і побутом, є те, що ці оповіді є пограниччям репортажу, есе і фейлетону. Цей твір Щигел цінує за те, що його важко віднести до будь-якого літературного жанру. Це дарує йому багато радості й мотивує до подальшої праці.

Черговим виданням про Чехію була книжка «Зроби собі рай» 2010 р. «Вона виключно про те, що мене захоплювало, відколи я вперше приїхав до цієї країни. Це одна велика нотатка про уроки й зустрічі з людьми, яких я хотів там зустріти. Словом, вона про любов представника однієї країни до іншої країни. Може, вона ще про щось, але це вже вам вирішувати», – написав про книгу сам автор.

У 2010 р. вийшла друком книжка «20 років нової Польщі в репортажах Маріуша Щигела». Він був автором ідеї, редактором і автором коментаря. Письменник теж редагував два томи «Антології польського репортажу ХХ століття», видані у 2014 і 2015 рр.

Наступна книга – це «Проєкт правда» 2016 р. Вона містить розповіді автора із власного і чужого життя, а також роман «Портрет з пам’яті», написаний 1959 р. забутим письменником Станіславом Станухом. Це був перший у Польщі випадок, коли автор помістив у свою книгу чужий твір. Такий собі зумисний елемент техніки пошуку правди про себе і світ. Однією з найважливіших цитат із книжки Стануха, яку Щигел наводить у своїх інтерв’ю, є така: «Мені спало на думку, що кожна розсудлива людина має прагнути правди, старатися відкрити у своєму житті хоч одну, навіть найменшу, правду. У протилежному випадку її життя може здаватися змарнованим».

У 2018 р. вийшло чергове видання «Немає». Це збірник інтерв’ю з різними людьми, зокрема з маловідомою чеською поетесою Волею Фішеровою, польським художником Томашем Гурецьким і українським військовим. За цю книжку Маріуш Щигел отримав літературну премію «Nike».

У 2020 р. був виданий «Особистий путівник Прагою», в якому автор проводить усіх охочих тими місцями, які підкорили його своєю неповторністю і в які зазвичай не потрапляє турист, відвідуючи Прагу.

Безперечно, Маріуш Щигел – майстер документалістики і репортажу. Можна захоплюватися розв’язками, деталями, пошуками правди про людину, любов’ю до Чехії. Але є ще щось дуже важливе – його невтомна праця над мовою своїх репортажів, вміння захопити читача зненацька та нешаблонність. Письменник постійно шукає нових форм вираження. Щигел говорить, що писання тяжіє над ним, що він повинен творити щодня. Колись він вів щоденник, зокрема й на вулиці. Зараз його можна знайти в Instagram, де він публікує свої думки та фейлетони про світ і людей.

Маріуш Щигел, 2008 р. Автор: Filip Sklenar, Public domain

Репортер дуже добре знає чеську культуру та мову. Говорить, що люди, культура й ментальність Чехії його захоплюють. Щигел цінує чехів за чуйність, толерантність, відсутність табу в обговоренні різних тем у розмовах і літературі. Це, на його думку, культура, позбавлена агресії, завжди приправлена гумором, гротеском і абсурдом.

Книги Маріуша Щигела переклали кільканадцятьма мовами. Зокрема, українською мовою вийшли «Неділя, що відбулась у середу, «Ґоттленд» і «Зроби собі рай».

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови,
скерований до Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті
Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.
30 жовтня 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025