Українська книга в Польщі має майбутнє
Статті

Про сьогодення видавничої справи, українську книгу в Польщі, польську – в Україні та нові проєкти ми розмовляли з директором волинського видавництва «Ключі» Дмитром Головенком.

Через повномасштабну російську агресію свою Батьківщину покинули мільйони українців. Велику частку вимушених переселенців становлять діти, які виїхали переважно зі своїми матерями. У європейських країнах їм надають житло, харчування, медичну опіку та можливість навчатися в місцевих школах. Частина учнів до завершення навчального року продовжувала дистанційно здобувати освіту в українських школах, тож у них з’явилася потреба в підручниках рідною мовою. Тут на допомогу прийшли вітчизняні книговидавці та їхні закордонні партнери.

Ще одна нагальна проблема, яка виникла із прибуттям в Польщу понад 3 млн українських громадян, мовна:  діти переважно не знають польської, а їхні вчителі – української. «Мені навіть у кількох школах, де я був, пропонували на оплатній основі працювати помічником учителя. Тобто польська влада настільки йде назустріч, що не лише надає можливість нашим дітям навчатися у школі, а й готова платити людям, які могли би допомогти в навчальному процесі», – ділиться Дмитро Головенко, директор волинського видавництва «Ключі».

«Щороку наприкінці травня у Варшаві відбувається книжковий ярмарок. Десь за місяць до події я зателефонував до Українського інституту книги із запитанням, чи братиме Україна цьогоріч у ньому участь. Олександра Коваль, директорка установи, відповіла, що, найімовірніше, не вдасться. Проте Польський інститут книги заявив, що для України цього року все буде безплатно: стенд, участь і навіть проживання. Так ми, українські видавці, потрапили на цьогорічну імпрезу», – розповідає Дмитро Головенко.

Ще у квітні у процесі підготовки експозиції волинський видавець зачепив тему української книги в Польщі під час розмови з польським колегою Пьотром Прюффером, який колись був генеральним директором польської мережі книгарень «Empik», працював представником мережі в Україні. З’ясувалося, що в «Empik» заходять українські читачі й запитують про українську книгу, а її немає.

«Тоді й виникла ідея знайти для них книги. Я сформував список найбільш, на мою думку, потрібної і популярної літератури», – ділиться книговидавець. За його словами, в переліку він запропонував 40 % дитячої літератури, близько 30–35 % – художньої, все інше – література факту.

«Я підбирав книги для магазинів у Варшаві, адже саме там зараз проживає багато переселенців. Їх читатимуть українські діти, підлітки та жінки. Дуже часто просять не класику, а літературні новинки. Із сучасних письменників – передусім Оксану Забужко. До речі, наша волинська письменниця стала лауреаткою польської літературної премії IKAR. Нагороду вона отримала на церемонії відкриття Варшавського книжкового ярмарку», – згадує Дмитро Головенко.

Ще у квітні Державний комітет телебачення і радіомовлення передав до Варшави понад 20 тис. українських підручників. Зараз ця ініціатива набуває розмаху, українські підручники надходять до інших польських міст. Їх передають у шкільні бібліотеки. До того ж українські видання вже протягом кількох місяців потрапляють до Польщі завдяки акціям збору й передачі книг, організованим громадськими діячами в різних населених пунктах України.

Видання українською мовою, зокрема переклади польських авторів, ще з березня передає до бібліотек у Польщі Польський інститут книги. Також він у рамках проєкту «Подаруй книгу українським дітям» передав воєводським бібліотекам 7 тис. томів для дітей від п’яти українських видавців та планує надрукувати 16 україномовних книг для дітей загальним накладом 80 тис. екземплярів.

«Українська книга в Польщі має майбутнє», – зазначив Дмитро Головенко та поділився планами створення в Польщі своєрідного хабу для українських книг, звідки їх будуть розповсюджувати іншими країнами Європи, залежно від потреб біженців.

Мій співрозмовник займається також книготоргівлею. Магазин видавництва «Ключі» на Театральному майдані в Луцьку вирізняється серед інших своїм асортиментом. Зокрема, там багато книг волинських авторів та на волинську тематику. Є теж, окрім польсько-українських словників та розмовників, полиця з польськими книгами. Це переклади й книги-білінгви.

На запитання, чи має майбутнє польська книга в Україні і чи читали би українці польські книжки не в перекладі, а в оригіналі, відповів, що запит на польськомовну літературу є. Не лише серед студентів-полоністів, а й серед інших людей, які знають польську мову чи хочуть краще її опанувати.

Проте, за словами Дмитра Головенка, є певна проблема – податок на додану вартість, який потрібно сплатити при закупівлі книжки. «Якщо книгу не вдалося реалізувати і її повертають, невідомо, як бути з ПДВ», – каже він. «Пересилання поштою – це теж досить дорого, тому потрібні комплексні рішення. Варто було б створити підприємство, яке доставляло би книги, скажімо в Луцьк, звідки їх можна було би поширювати Україною. Хотілося би зробити такий проєкт тут, аби не тільки українці в Польщі мали змогу купити українську книгу, але й щоб в Україні можна було купити польську книжку», – вважає Дмитро Головенко.

Ще один проєкт, яким пишається співрозмовник, – це вже впроваджена в його книгарні ініціатива, яку можна назвати «Книга в лізинг». «Книжки зараз дорогі, у Польщі середня ціна – десь 40 злотих, в Україні – майже така сама, близько 300 грн. Після прочитання треба вирішити, що з нею робити. Хай лежить на полиці й чекає, доки діти підростуть? А якщо вони не захочуть її читати?» – задумався він колись. І рішення знайшлося: в книгарні є книжки, при придбанні яких вноситься заставна ціна книги. Після прочитання її можна залишити в себе, подарувати, а можна принести назад і повернути частину вартості.

«Люди, які не читають книжок, відстають в інтелектуальному розвитку. Я маю таке порівняння: прив’яжіть руку до боку і походіть так із місяць. Через місяць вона не буде у вас підніматися. Так само й мозок: якщо його не тренувати, він так і залишатиметься на рівні найпростіших інстинктів і не розвиватиметься. Читання для людини – необхідність», – впевнений Дмитро Головенко.

Текст і фото: Анатолій Оліх

Схожі публікації
Луцькі юдеї підтримують переселенців
Події
Із 1 липня вимушені переселенці знову мають змогу безкоштовно споживати гарячі обіди у їдальні, яку відкрила у власному приміщенні Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму в Луцьку. Їжу, приготовану волонтерами, видаватимуть щодня з понеділка до п’ятниці з 13.00 до 14.00.
01 липня 2022
Конкурс міністра закордонних справ РП на найкращі публікації з історії Польщі
Конкурси
Міністр закордонних справ РП оголосив конкурс на найкращу публікацію іноземною мовою (іншою, ніж польська), що пропагує історію Польщі, та найкращу публікацію польською мовою про історію польської дипломатії, які були видані у 2021 р.
01 липня 2022
Луцьк–Жешув: у рамках спільного проєкту в луцьких дитсадках пройшли заняття про природну спадщину
Події
Упродовж червня в шести луцьких дитсадках дітей навчали бережному ставленню до навколишнього середовища. Заходи відбувалися в рамках проєкту, який разом реалізують Луцьк та Жешув.
01 липня 2022
Прощання з отцем Анджеєм Квічалею
Події
У понеділок, 4 липня, в Прусіновіцах на Опольщині та в Маневичах на Волині відбудеться прощання з отцем Анджеєм Квічалею.
30 червня 2022
Польські фразеологізми: Вилізло шило з мішка
Статті
Ось такий ми дивний вид, що час від часу брешемо як найняті. Язик нам свербить, аби лиш плести три по три якісь андрони з метою викликати захват чи заздрість у нашого оточення.
30 червня 2022
Волонтерство в міській бібліотеці Гдині
Конкурси
Міська публічна бібліотека в Гдині запрошує волонтерів на річну програму, яка триватиме з 15 серпня 2022 р. до 14 серпня 2023 р. Про це повідомляє сайт prostir.org.ua.
29 червня 2022
Прибирання на цвинтарях у Мельниках i Острівках
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі впорядкували могили офіцерів Корпусу охорони прикордоння в Мельниках і польський цвинтар в Острівках.
28 червня 2022
Резиденція в Закопаному для музейників
Конкурси
Татранський музей запрошує музейників з України взяти участь у програмі творчих резиденцій у Закопаному.
28 червня 2022
Помер отець Анджей Квічаля, священник Луцької дієцезії
Події
У неділю, 26 червня, після тяжкої тривалої хвороби помер отець Анджей Квічаля, настоятель католицьких парафій у Любешеві та Маневичах.
27 червня 2022