В Україні триває війна з російським агресором. Проте це не завадило організаторам провести Х Волинський мотоциклетний рейд. У ньому взяли участь 29 осіб на 19 мотоциклах і двох автомобілях, які з 29 червня до 10 липня подолали загалом 2,5 тис. км.

Маршрут ювілейного рейду проходив включно з Польщею через п’ять країн: через Словаччину, Угорщину та Румунію, що мала стати кінцевим пунктом у випадку погіршення ситуації на фронті, та Україну, яка для товариства «Волинський мотоциклетний рейд» (ВМР) завжди є головною метою подорожі, навіть якщо кордони закриті.

Х Волинський мотоциклетний рейд передбачав подорож слідами боїв польських легіонерів, які в жовтні 1914 р. воювали в Карпатах, на колишньому польсько-румунському прикордонні. Тому учасники рейду відвідали село Бербешті в повіті Марамуреш, де на початку жовтня 1914 р. у боях із російськими козаками, які напали на беззахисне населення, спалюючи будинки, грабуючи, ґвалтуючи і вбиваючи, загинули шість солдатів 2-ї бригади Польських легіонів.

Бербешт

«Ми думали, що це буде покинуте й занедбане місце, а перед нашими очима постало гарно доглянуте, оточене дерев’яною загорожею місце пам’яті з традиційним дерев’яним хрестом – Троїцею. Нам залишалося тільки запалити лампадки і повісити біло-червону стрічку», – говорять учасники рейду.

Подібна ситуація була в селі Кирлібаба, де міститься могила 12 польських легіонерів із тієї ж самої бригади, які загинули 15 січня 1915 р.

Перебування в Румунії було також нагодою для зустрічей із польською громадою в селі Новий Солонець, які викликали в обох сторін чимало емоцій. Були також розмови з депутатом румунського парламенту, представником румунської Полонії Гервазієм Льонгером.

«Це неймовірне відчуття – зустріти так далеко від Батьківщини, майже на румунсько-польському кордоні, місце, де всі розмовляють польською і плекають польську культуру. Це було для нас цінним уроком патріотизму, – зазначають мотоциклісти. – Маємо надію, що ми хоч частково змогли їм за це віддячити, організувавши для жителів катання на мотоциклах. Хоча й вони нам подякували, організувавши мандрівку на кінних повозках навколишніми горами».  

Подорож охопленою війною Україною не була позбавлена побоювань, пов’язаних із безпекою. Однак під час тисячі проїханих цією країною кілометрів мотоциклісти застали тільки одну повітряну тривогу, яка не викликала панічної реакції в жителів. Видно, що війна вже стала частиною їхнього життя.

«Якби не блокпости на дорогах, на яких транспортні засоби зупиняли для перевірки, я не відчула би воєнної тривожності», – розповідає Анна Куявка, одна з учасниць рейду.

На маршруті подорожі Україною були місця, пов’язані з польською історією цих країв: Язлівець, куди вже двічі товариство «Волинський мотоциклетний рейд» відправило вантажі гуманітарної допомоги, Підгайці, Куропатники, Бережани, Задвір’я – польські Фермопіли, Сушно, Пшебраже – пункт польської самооборони й Деражне, де члени рейду впорядкували польське кладовище, на якому також спочивають жертви Волинської різні.

Деражне

Сушно

І наприкінці – Луцьк, де мотоциклісти взяли участь у жалобній месі в кафедральному соборі в 79-ту річницю Волинської різні. 11 липня 1943 р. загони УПА здійснили масований напад на 99 польських сіл на Волині. Це стало кульмінацією етнічної чистки на Волині, тому саме цей день, Кривава неділя, став символом усієї Волинської різні.

«Ми були в місцях, де є сліди польських сіл, жителі яких були змушені вступити в бій за свободу і мир під час нападів різних загарбників у різні історичні періоди. Це було дуже промовисто, особливо зараз, коли в Україні триває війна з Росією, під час якої гинуть не лише військові, а й по-звірячому вбивають мирних жителів», – підкреслює Анна Куявка.

Польща не залишилася байдужою до трагедії України. У польських домівках знайшли прихисток близько 4 млн біженців. Лише за посередництвом товариства «Волинський мотоциклетний рейд», яке теж допомагало розміщувати воєнних біженців, Україні було передано матеріальну допомогу на суму близько 2 млн злотих. Це відбувалося під лозунгом: «Пам’ятаємо і допомагаємо».

В ім’я цієї пам’яті товариство ВМР щороку проводить не тільки рейди, але й бере участь у жалобних месах. Також 17 липня члени організації взяли участь у богослужінні в костелі в Казімежі Дольному. Після меси вони поклали вінок і запалили лампадки під меморіальною дошкою, присвяченою жертвам подій 1943 р. «Не про помсту, а про пам’ять просять жертви», – викарбувано на камені напис у період, коли щодо різні на Волині панувала всеохопна тиша. Ця тема все більше проникає в суспільну свідомість, але останнім часом вирішенню важких проблем в історії Польщі та України не сприяв факт заборони ексгумації польських поховань в Україні, а зараз – війна, яку розв’язала Росія. Щоправда, в цьому напрямку зробили крок Міністерство культури та інформаційної політики України і Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща, які на початку червня цього року підписали меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті.

Анна-Ева Сорія,
Товариство «Волинський мотоциклетний рейд»
Фото надала авторка